Рішення № 89779539, 10.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2020 року Справа № 280/867/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати противоправними дії відповідача щодо відмови у передачі до Пенсійного фонду України інформації про розмір невиплаченої позивачу заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії за постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а до відповідного реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в порядку, передбаченому ПКМУ № 649 від 22.08.2018;

зобов`язати відповідача здійснити всі необхідні дії з метою передачі до Пенсійного фонду України інформації про розмір невиплаченої позивачу заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії за постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а до відповідного реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в порядку, передбаченому ПКМУ № 649 від 22.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Вказує, що на виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а, яка набрала законної сили, органом Пенсійного фонду проведено нарахування позивачу пенсії за період з 09.04.2014 по 03.08.2014 у розмірі 17 119,75 грн., проте фактично вказані кошти не виплачено. Посилаючись на норми Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо передачі інформації до Пенсійного фонду України про розмір невиплаченої заборгованості. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.02.2020, у зв`язку з невідповідністю позову вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 25.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/867/20; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що згідно заяви ОСОБА_1 від 20.02.2018 про припинення виплати пенсії у зв`язку з переоформленням пенсії на інших підставах в м. Сімферополі, розпорядженням від 21.02.2018 виплату пенсії припинено з 01.03.2018. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією. Згідно ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. На підставі викладеного вважає дії ГУ ПФУ в Запорізькій області правомірними, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) та з 01.05.2011 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як отримувач пенсії по інвалідності, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі №316/2465/14-а (провадження №2а-316/87/14), яка набрала законної сили 23.03.2015, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та, серед іншого, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з відрахуванням отриманих сум, починаючи з 09.04.2014.

Як свідчить наявна у матеріалах справи копія довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області від 25.05.2015 №937, органом Пенсійного фонду проведено нарахування пенсії позивачу на виконання вимог рішення суду, за період з 09.04.2014 по 02.08.2014, у розмірі 17 119,75 грн.

При цьому, з наданої на звернення позивача відповіді від 02.06.2015 №3622/08 вбачається, що відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що набрав чинності з 01.01.2013, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У зв`язку з вище викладеним зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області виконало рішення суду в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Також, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р.С. від 04.08.2015 виконавчий лист №2а-316/87/14, виданий 08.05.2015, повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та роз`яснено наявність передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження органом державної виконавчої служби.

22.02.2018 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про припинення виплати пенсії у зв`язку із переоформленням пенсії у місті Сімферополі, у зв`язку із чим з 01.03.2018 припинено виплату пенсії ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області, як до правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, із заявою від 25.09.2019 про виплату коштів, нарахованих на виконання рішення суду, а також надання відповіді, із переліком відповідних питань.

Листом від 04.10.2019 №2323/С-9 позивача повідомлено, що він на пенсійному обліку відповідача не перебуває, що унеможливлює надання будь-якої інформації.

Позивач звернувся із заявою аналогічного змісту від 07.10.2019 до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісного центру ГУ ПФУ в Запорізькій області), та отримав відповідь від 25.10.2019 №25/С-1, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду за місцем отримання пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у передачі до Пенсійного фонду України інформації про розмір невиплаченої позивачу заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії за постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а до відповідного реєстру рішень ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 372 зазначеного Кодексу встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі « ОСОБА_2 Іванов проти України» (заява № 40450/04), де в пунктах 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, з дня набрання законної сили постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі №316/2465/14-а (провадження №2а-316/87/14), у органу Пенсійного фонду виник обов`язок щодо його виконання.

Водночас, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області лише здійснено нарахування пенсії позивачу на виконання вимог рішення суду, за період з 09.04.2014 по 02.08.2014, у розмірі 17 119,75 грн., проте фактично виплату не проведено; доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Звідси, повним відновленням прав особи-пенсіонера вважається не лише нарахування пенсії, але й її фактична виплата такій особі.

Механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі – Порядок №649).

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення (пункт 2 Порядку №649).

За правилами пункту 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 5 Порядку №649 визначено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно пункту 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку (пункт 8 Порядку №649).

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (пункт 11 Порядку №649).

З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на виконання пункту 5 Порядку №649, мало подати до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Вказані дії спрямовані на підтвердження суми, що підлягає виплаті, а також є обов`язковою передумовою для прийняття комісією Пенсійного фонду України одного з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 ч. 2 ст. 245); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 1 ст. 245).

Суд дійшов висновку, що відповідач, не подавши до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою, стосовно ОСОБА_1 , допустив протиправну бездіяльність. При цьому, доказів того, що відповідачем відмовлено позивачу саме у вчиненні вказаних дій, а не у виплаті суми заборгованості, до суду не надано.

Тому, в частині позовних вимог про визнання противоправними дій відповідача щодо відмови у передачі до Пенсійного фонду України інформації про розмір невиплаченої позивачу заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії за постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а до відповідного реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в порядку, передбаченому ПКМУ № 649 від 22.08.2018 – суд відмовляє.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність своєї бездіяльності в спірних правовідносинах, а тому, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання до Пенсійного фонду України документів, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, для виплати ОСОБА_1 заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії на виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, для відновлення порушених прав та інтересів позивача, зобов`язати відповідача подати до Пенсійного фонду України документи, передбачені пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, для виплати ОСОБА_1 заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії на виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та проживає на тимчасово окупованій території України з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, в даному випадку спір стосується не пенсії, що нараховується та виплачується щомісячно за місцем проживання пенсіонера, а заборгованості по пенсії, що виникла у 2014 році, та виплата якої здійснюється у передбаченому Кабінетом Міністрів України порядку, при цьому виділення коштів на таку виплату здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (в даному випадку – відповідачу).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивач, який проживає на тимчасово окупованій території України, як громадянин України, має такі ж конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного у сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як громадянина, віднесеного до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому питання розподілу судових витрат не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо не подання до Пенсійного фонду України документів, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, для виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії на виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) подати до Пенсійного фонду України документи, передбачені пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, для виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку пенсії на виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.11.2014 у справі № 316/2465/14-а.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 10.06.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко