Рішення № 89779442, 09.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 червня 2020 року о/об 17 год. 50 хв.Справа № 280/1548/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м.Київ, вул.О.Гончара, буд.55; код ЄДРПОУ 38516849)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі – відповідач, ДСНС України), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій в частині визначення та виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням III групи інвалідності, без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; 2) зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій провести донарахування та виплату ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням III групи інвалідності, пов`язаною з проходженням військової служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови служби, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії, з урахуванням виплачених сум.

У позові (а.с.19-22) зазначено наступне. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою якій встановлено III групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, що підтверджується випискою із Акта огляду МСЕК АВ №0825703 від 16.05.2017. Позивачем 29.12.2017 отримано одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, у розмірі 36-ти місячного грошового забезпечення, а саме: 34920,00 грн. Однак, як стало відомо позивачу, розмір його грошового забезпечення на момент звільнення складав - 2912,75 грн. Зробивши простий математичний розрахунок, розмір одноразової грошової допомоги позивача складає: 2912,75 грн. х 36 = 104859,00 грн. Державна служба України з надзвичайних ситуацій виходить з наступного розрахунку грошового забезпечення позивача: посадовий оклад - 970,00 грн. Відповідно до розрахунку, наданого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, грошове забезпечення позивача на момент звільнення складає: посадовий оклад - 970,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 125,00 грн.; надбавка за вислугу років - 438,00 грн.; надбавка за особливі умови служби - 273,75 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 766,50 грн.; премія - 339,50 грн. Всього: 2912,75 грн. Позивачем 27.01.2020 направлено заяву до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про донарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Державна служба України з надзвичайних ситуацій протиправно не врахувала в грошове забезпечення позивача оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливі умови служби, надбавку за виконання особливо вважливих завдань та премію. У лютому 2020 року позивачем отримано лист від 11.02.2020 за №02-2520/201 відповідно якого позивачу відмовлено у здійснені донарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позов (а.с.31-37), в якому зазначено наступне. На думку ДСНС України, положення Закону України від 20.12.1991 за №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть застосовуватися як правовий інструмент у спірних правовідносинах, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивач проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах МНС України, мав спеціальне звання - майор служби цивільного захисту. Згідно із пунктом 3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №908, розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу), передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа, звільнена із служби – на день звільнення. Отже, розрахунковою величиною при визначенні розміру грошової допомоги, яка підлягає виплаті у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі з особового складу органів чи підрозділів цивільного захисту, є саме посадовий оклад за останньою посадою, яку займала така особа, схема із розмірами якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту». Так, відповідно до матеріалів справи та доказів, наданих позивачем, відповідно до витягу з протоколу №11 засідання Комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги, згідно з підпунктом 2 пункту 2 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №908, позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 34920,00 грн., яка була розрахована виходячи із розміру посадового окладу позивача у сумі 970,00 грн. (36 х 970,00 грн. = 34920,00 грн.). Крім того, із змісту позовних вимог позивача вбачається, що позивач не ставить під сумнів законність та обґрунтованість рішення Комісії ДСНС України, оформлене протоколом №11, позивач не скористався можливістю оскаржити рішення Комісії, яким виплата одноразової грошової допомоги здійснювалася відповідно до «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №908. Процесуальний строк на звернення позивача до суду з даною позовною заявою почав свій відлік ще з 29.12.2011 з моменту виплати позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 34920,00 грн. на його картковий рахунок. Позивачу була встановлена III група інвалідності починаючи з 2011 року та продовжена з 2017 року, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК АВ №0825703 від 16.05.2017. Отже, позивачу не було встановлено вишу групу інвалідності, а відтак вимога позивача є необґрунтованою та відсутня підстава для отримання позивачем одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Відповідач проти позову заперечував.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі – третя особа, ГУ ДСУНС у Запорізькій області) подано до суду письмові пояснення (а.с.51-56) про наступне. ГУ ДСУНС у Запорізькій області вважає, що положення Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть застосовуватися як правовий інструмент у цих спірних правовідносинах, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивач проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах МНС України, мав спеціальне звання - майор служби цивільного захисту. Оскільки позивач є особою начальницького складу служби цивільного захисту, на момент проходження служби на нього поширювалися: Закон України від 24.06.2004 за №1859-VI «Про правові засади цивільного захисту», «Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», затверджений Законом України від 05.03.2009 за №1068-VІ, «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №629. Одноразова грошова допомога у зв`язку із настанням інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в органах та підрозділах цивільного захисту, розраховується виходячи із розміру посадового окладу за останньою займаною особою посадою. В абз.3 п.3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №908, встановлено лише один випадок перерахування та виплати особі одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, а саме в тому випадку, якщо особі, за рішенням медико-соціальної експертної комісії, протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без інвалідності під час повторного огляду було встановлено вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Третя особа проти позову заперечувала.

Ухвалою судді від 23.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 21.04.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 21.04.2020 відкладено розгляд справи на 09.06.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Витязі з Протоколу №11 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту зазначено: «… У зв`язку з тим, що документи подано в повному обсязі та відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007p. №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» та Наказу МНС від 2.08.2007р. №527 «Про організацію роботи з виплати грошової допомоги», Комісія вирішила: 27. Виплатити згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007р. №908, інваліду ІІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 34920,00 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00 коп.). …» (а.с.38, 57).

У Наказі начальника ГУ ДСУНС у Запорізькій області від 28.12.2011 за №703 «Про виплату одноразової грошової допомоги» зазначено: «… ОСОБА_1 , пенсіонер МНС України, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, отримав інвалідність 3 групи та має право на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007р. №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту», та довідки МСЕК, серія АД №166524 від 17.05.2011р. виданої Запорізькою обласною медико-соціальною експертною комісією №3, - НАКАЗУЮ: 1.Начальнику відділу економіки і фінансів ( ОСОБА_2 ), за рахунок загального фонду, кошти на одноразову грошову допомогу, перерахувати ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 ТВБВ №10007/0201 Запорізького обласного управління ВАТ «Ощадбанк України» у сумі 34920 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять грн. 00 коп.). 2.Начальнику відділу економіки і фінансів ( ОСОБА_2 ) повідомити ОСОБА_1 про перерахування йому одноразової ірошової допомоги. 3.Відділу по роботі з персоналом надіслати витяг з цього наказу до Департаменту фінансового та інвестицій МНС України. …» (а.с.58).

Відповідачем та третьою особою не надано до суду доказів ознайомлення позивача з наведеними Витягом з Протоколу №11 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту та Наказом начальника ГУ ДСУНС у Запорізькій області від 28.12.2011 за №703 «Про виплату одноразової грошової допомоги».

У позові позивачем зазначено, що 29.12.2011 ним отримано одноразову грошову допомогу у сумі 34920,00 грн.

Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до Довідки серії АВ №0825703 позивача 16.05.2017 було повторно оглянуто, група інвалідності третя, захворювання, да, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.6).

Судом досліджено «Розрахунок одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ інвалідності ОСОБА_1 », згідно з яким сума 34920,00 грн. одноразової грошової допомоги була вирахувана шляхом множення 36 місяців на 970,00 грн. окладу позивача. При цьому, грошове забезпечення позивача становить 2912,75 грн. (а.с.8).

Відповідачем у відповіді від 11.02.2020 за №02-2520/201 на звернення позивача повідомлено про відмову у донарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок проходження служби, в розмірі 104859,00 грн., з урахуванням вже виплачених сум (а.с.10).

Непогоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У ст.1 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» (який втратив чинність 01.07.2013, але був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов`язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.

Відповідно до ч.1 ст.101 Кодексу цивільного захисту України (введено в дію з 01.07.2013) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч.2 ст.101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у ч.2 ст.118 Кодексу цивільного захисту України, у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до пп.2 п.2 «Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженого 11.07.2007 постановою постановою Кабінету Міністрів України №908 (надалі – «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»), грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до п.3 «Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.(…) Якщо особі рядового чи начальницького складу протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їй право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Як зазначено у п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд погоджується з позицією відповідача та третьої особи, що оскільки позивач є особою начальницького складу служби цивільного захисту, то до спірних правовідносин необхідно застосовувати приписи Закону України «Про правові засади цивільного захисту», Кодексу цивільного захисту України та «Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», а не Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивачем не надано до суду доказів визнання протиправними та скасування Витягу з Протоколу №11 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту та Наказу начальника ГУ ДСУНС у Запорізькій області від 28.12.2011 за №703 «Про виплату одноразової грошової допомоги».

У суду відсутні зауваження до розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 34920,00 грн.

З матеріалів справи суд не вбачає підстав для перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Аналогічне застосування норм права здійснено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах: від 01.04.2020 у справі №815/6969/15 (адміністративне провадження №К/9901/16275/18); від 21.10.2019 у справі №815/6164/15 (адміністративне провадження №К/9901/10572/18).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі 09.06.2020.

Суддя О.О. Прасов