Рішення № 89779411, 02.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року о 14 год. 56 хв.Справа № 280/5720/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача – Багмута Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 19.07.2019 №0017941305, №0017931305 та №0017921305.

Ухвалою суду від 25.11.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2020. Крім того, ухвалою суду від 14.01.2020 судом витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 27.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено до 31.03.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 судове засідання відкладено на 02.06.2020.

В судовому засіданні 02.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення – рішення є протиправними та безпідставними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Зазначає, що контролюючим органом було порушено порядок проведення позапланової перевірки, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про початок її проведення. Також, позивач посилався і на те, що твердження контролюючого органу про отримання позивачем додаткового блага, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, є безпідставним, оскільки жодна банківська установа не направляла ОСОБА_1 рекомендованого листа з повідомленням про вручення із повідомленням про анулювання (прощення) йому боргу, як між банком і позивачем не укладалась додаткова угода про прощення боргу. Крім того, позивач вважає, що під час прийняття спірних рішень контролюючим органом не було дотримано положень пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та у додаткових поясненнях.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що згідно інформації відділу Державного реєстру ДФС України («Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів») встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 у 2017 році отримав дохід у сумі 2 145 790,99 грн. від ПАТ «Укрсиббанк» за ознакою доходу 126 - «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)». Проте, позивачем не надано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, не задекларовано дохід отриманий у вигляді «додаткового блага» за ознакою «126», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податок з отриманого доходу, що зумовило прийняття оскаржуваних рішень. Також, відповідач вказував на те, що позивач був належним чином повідомлений про призначення позапланової перевірки, проте, жодних документів на підтвердження виконання податкового зобов`язання не надав, як і не надав документів якими б спростовано факт отримання додаткового блага. Так, само відповідач вказував і на безпідставність тверджень позивача про те, що контролюючим органом не було вжито заходів для перевірки наявної податкової інформації, оскільки контролюючий орган звертався до банку для підтвердження інформації, яка наявна в центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів. У зв`язку із викладеним у відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 21.03.2019 заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №1091 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФО ОСОБА_1 », яким наказано провести документальну позапланову невиїзду перевірку ППФО ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) податкова адреса: АДРЕСА_1 , з 19 квітня 2019 року тривалістю 10 робочих днів.

У період з 19.04.2019 по 07.05.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт перевірки від 14.05.2019 №375/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .

Відповідно до висновків Акту перевірки від 14.05.2019 №375/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , встановлено порушення позивачем:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.179.1, пп.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, не задекларовано доходів отриманий у вигляді «додаткового блага» за ознакою «126», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки з отриманого доходу за 2017 рік по строку до 01.05.2018;

- пп.«д» 164.2.17 пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме не задекларовано доходів отриманий у вигляді «додаткового блага» за ознакою «126», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки з отриманого доходу за 2017 рік по строку до 01.05.2018, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 386098,38 грн.;

- пп.«д» 164.2.17 пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме не задекларовано дохід отриманий у вигляді «додаткового блага» за ознакою «126», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки з отриманого доходу за 2017 рік по строку до 01.05.2018, в результаті донараховано військового збору за 2017 рік у сумі 32174,86 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 14.05.2019 №375/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , контролюючим органом прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0017941305 від 19.07.2019, яким позивачу визначено зобов`язання за платежем «військовий збір» на загальну суму 40218,58 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 32174,86 грн. та за штрафними санкціями 8043,72 грн.;

№0017931305 від 19.07.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.;

№0017921305 від 19.07.2019, яким позивачу визначено зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 482622,98 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням – 386098,38 грн. та 96524,60 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень – рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень став висновок контролюючого органу про отримання позивачем у 2017 році доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 2 145 790,99 грн., з якого позивачем не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки стало те, що контролюючим органом встановлено не подання ОСОБА_1 податкової декларації у зв`язку із отриманням у 2017 році додаткового блага від АТ «УкрСиббанк».

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивача належним чином було повідомлено про призначення позапланової перевірки шляхом направлення засобами поштового зв`язку відповідних документів на податкову адресу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.71).

Також, факт того, що позивач був повідомлений про проведення позапланової перевірки свідчить і те, що Буряк В.В. самостійно звертався до керівника контролюючого органу з заявою, в якій просив зупинити контрольно-перевірочні заходи, у зв`язку з тим, що на думку позивача АТ «УкрСиббанк» невірно було відображено в 1-ДФ ознаку отриманого позивачем доходу, а саме замість «126» повинно було бути зазначено «127».

Разом з тим, є вірним посилання контролюючого, що обставини зазначені позивачем в заяві від 10.05.2019 не є підставами для зупинення проведення позапланової перевірки в силу положень Податкового кодексу України.

За таких обставин, твердження позивача про те, що контролюючим органом порушено порядок призначення та проведення позапланової перевірки спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо змісту встановленого під час проведення перевірки порушення, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прощення заборгованості), платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України).

Підпунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. (пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

В свою чергу, згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Для з`ясування складової прощеної заборгованості та процедури прощення такої заборгованості, ухвалою суду від АТ «УкрСиббанк» було витребувано додаткові докази по справі.

На виконання зазначеної ухвали суду АТ «УкрСиббанк» надано належним чином засвідчену копію Повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України) від 20.04.2017 №24-1-62/30 (а.с.90), з якого встановлено, що АТ «УкрСиббанк» повідомляло Буряка В.В. про прийняття рішення про анулювання кредитної заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11046109000 від 02.10.2006, а саме суми основного боргу (кредиту) 80105,44 доларів США, що складає 2 145 790,99 грн. по курсу НБУ станом на 20.04.2017.

Саме зазначена сума була відображена Банком у звіті 1-ДФ, як дохід виплачений на користь ОСОБА_1 , та взята контролюючим органом під час визначення суми грошового зобов`язання, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума коштів в розмірі 2 145 790,99 грн. анульована за самостійним рішенням АТ «УкрСиббанк» та включена до податкового розрахунку за формою 1-ДФ є додатковим благом ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у позивача був наявний обов`язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідну декларацію.

Разом з тим, позивачем у встановлені строки зазначений обов`язок виконано не було, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно було визначено позивачу грошове зобов`язання та застосовано штрафні санкції шляхом прийняття спірних податкових повідомлень – рішень.

При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача на те, що позивачу належним чином не направлялось рекомендованим поштовим відправленням повідомлення про анулювання кредитної заборгованості, оскільки з системного аналізу положень пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, таке повідомлення може бути вручено боржнику і особисто.

В даному випадку судом встановлено, що повідомлення АТ «УкрСиббанк» про прощення заборгованості було вручено особисто ОСОБА_1 20.04.2017, а відтак банком дотримано порядок повідомлення боржника про прощення заборгованості, в тому числі і в частині повідомлення боржника про наявність у нього обов`язку сплатити податки та збори з прощеної заборгованості.

Стосовно посилань позивача на порушення контролюючим органом пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» №321-VIII від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Разом з тим, судом встановлено, що з моменту укладання договору №11046109000 від 02.10.2006 між Банком та позивачем не укладалось договорів, якими було б змінено валюту зобов`язання з долара США на гривню, доказів протилежного суду не надано.

Також, в наданому ОСОБА_1 повідомленні про анулювання боргу від 20.04.2017 зазначено, що сума прощеної заборгованості складає 80105,44 доларів США, що свідчить про те, що на момент прощення заборгованості валюта зобов`язання була встановлена у доларах США.

Щодо зазначення гривневого еквіваленту прощеної суми боргу, суд зазначає, що відповідно до п.35.1 ст.35 ПК України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. А відтак, визначення гривневого еквіваленту обумовлено виключно метою виконання податкового зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки не було жодних угод про зміну валюти зобов`язання за кредитним договором.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як позичальника, повідомлено про прощення (анулювання) саме основної суми боргу, а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Позиція суду відповідає правовій позиції, що була викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2018 провадження №К/9901/49091/18, від 03.06.2019 у справі №826/945/17, від 05.11.2019 по справі №821/465/17.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 09.06.2020.

Суддя І.В. Новікова