Рішення № 89779345, 01.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2020 року о/об 12 год. 35 хв.Справа № 280/198/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ: 39820689)

про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за участі:

представника позивача - Ведмедовська Г.О.

(діє на підставі орднрк серія НОМЕР_2 НОМЕР_3 )

представника відповідача - Гурильов А.С.

(діє на підставі довіреності № 0-8-0.62-3/62-20 від 02.01.2020)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в частині ненадання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га (кадастровий номер: 2324882000:04:002:0052) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати наказ, яким надати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1,5451 га (кадастровий номер: 2324882000:04:002:0052) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

15 січня 2020 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 11 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року провадження у справі зупинено до 24 березня 2020 року.

Так, 24 березня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Разом з тим, ухвалою суду від 24 березня 2020 року розгляд справи відкладено до 04 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року розгляд справи відкладено до 01 червня 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 01 червня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач протиправно відмовив у наданні у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, оскільки в силу норм Земельного кодексу України орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовити. При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В судовому засіданні представник позивача просила суд позовні вимоги задовольнити повабністю.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№6105 від 10 лютого 2020 року), відповідно до якого зазначає, що постановою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі № 808/3080/17 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Зокрема, відповідно до резолютивної частини вищезгаданої постанови, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовані в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині ухвалено нове рішення, відповідно до якого зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.». Вказує на те, що резолютивною частиною згаданої вище постанови Верховного Суду встановлено спосіб та порядок виконання відповідного рішення, а відтак відповідачем виконано рішення суду у повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року № 121 зі змінами, внесеними розпорядженням від 16 серпня 2013 року № 352, позивач отримала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у 2014 році позивач звернулася із заявою до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, із проханням затвердити документацію із землеустрою та передати їй у власність вищевказану земельну ділянку.

У зв`язку з відмовою позивач у 2017 році звернулася до суду за захистом своїх прав.

06 грудня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом розглянуто справу № 808/3080/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про зобов`язання вчинити певні дії.

Так постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року позовну заяву, по справі № 808/3080/17, задоволено частково та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27 червня 2017 року про затвердження проекту щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням висновків суду по даній адміністративні справі.

Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,5451 га.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 808/3080/17 - залишена без змін.

Не погодившись із рішеннями першої та апеляційної інстанції по справі №808/3080/17, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою.

08 серпня 2019 року Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду прийнята постанова, якою касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовані в частині відмови в задоволенні позову та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Так, 10 вересня 2019 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області направлено:

- клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність від 27 червня 2017 року;

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

19 вересня 2019 року Головним управлінням Держгеокаждастру у Запорізькій області видано наказ № 8-1542/15-19-СГ, відповідно до якого відповідачем затверджено розроблений Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Листом від 26 вересня 2019 року позивач звернулася до відповідача із вимогою про прийняття рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_1 у приватну власність.

Листом від 01 листопада 2019 року № 31-8-0.6-5889/2-19 відповідач відмов у прийнятті рішення про надання у приватну власність земельної ділянки, мотивуючи це тим, що ним в повному обсязі виконана постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року, тому підстав для передачі у приватну власність ділянки відповідач не вбачає.

Позивач вважаючи таку бездіяльність протиправною звернулися до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої, третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

За правилами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд розглядаючи справу встановив, що наказом від 19 вересня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою» затверджено розроблений Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Суд не погоджується на посилання відповідача про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області виконано постанову Верховного Суду так як зазначено у резолютивній частині, а відтак відсутні підстави передачі земельної ділянки у власність на підставі наступного.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, відповідно до норм Земельного кодексу України саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області наділено обов`язком передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , оскільки затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є спільною подією, а існування лише факту затвердження такого проекту без передачі земельної ділянки у власність порушує права позивача.

Так, дійсно Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2019 року по справі №808/3080/17 постановлено зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району. Рішення прийнято в межах визначеного позивачем предмету позову.

Однак, передача у власність земельної ділянки у даному випадку за наявності затвердженого проекту є обов`язком Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в силу статті 19 Конституції України та частини 9 статті 118 ЗК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб`єкт владних повноважень, рішенням Верховного суду від 08 серпня 2019 року не позбавлений обов`язку діяти у спосіб та порядок визначений законом України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем протиправно не надано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1,5451 га (кадастровий номер: 2324882000:04:002:0052) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Також необхідно зазначити, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина 3 статті 132 КАС України).

В позові вказує, що орієнтований розмір судових витрат складається із судового збору (768, 40 грн), витрат на правничу допомогу, що включає в себе плату у розмірі 1500 гривень за підготовку позовної заяви, 2000 гривень за участь у судовому засіданні, по 1500 гривень за підготовку інших, крім позовної заяви, процесуальних документів по справі та гонорар адвоката у разі винесення судом позитивного для позивача рішення - в розмірі 5000 гривень.

Згідно частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підставі частини 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем до суду не надано жодного доказу про понесені витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що задоволення позовних вимог не є безумовною підставою стягнення витрат на правничу допомогу суми визначеної представником позивача.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ: 39820689) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в частині ненадання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,5451 га (кадастровий номер: 2324882000:04:002:0052) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати наказ, яким надати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1,5451 га (кадастровий номер: 2324882000:04:002:0052) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

У розподілі витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ: 39820689) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено та підписано 04 червня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов