Рішення № 89779126, 11.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/1925/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 23.10.2019 внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.12.2019 №182;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, як інваліду 2 групи з 23.10.2019 внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 з урахуванням попередніх виплат.

Позов мотивований тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 23.10.2019 мотивуючи тим, що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, оскільки на момент первинного встановлення інвалідності, у 2016 році, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було.

Ухвалою від 02.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи у відповідності до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

31.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки зміна групи інвалідності на 2 групу відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності 3 групи.

Ухвалою від 11.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи №240/1925/20 на розгляд Верховного Суду в порядку ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали справи, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , проходив військову службу до 09.03.2015 року.

11.10.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу первинно встановлено 3 групу інвалідності, з 06.10.2016 року, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААА № 901033. Дату чергового огляду мені призначили на 10.11.2019 .

Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців встановлено, що отримане позивачем захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджено витягом із протоколу від 18.10.2016 року № 4399 .

07.11.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу повторно встановлено 3 групу інвалідності, з 18.10.2016 року, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки МСЕК серія 12 ААА №901129. Дату чергового огляду мені призначили на 18.10.2019 .

У зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, Міністерством оборони України позивачу виплачена одноразова грошова допомога відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" в сумі 217500,00 грн.

25.10.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією повторно встановлено 2 групу інвалідності, з 23.10.2019, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААБ № 549211.

Протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (Далі - комісія МОУ) від 27.12.2019 №182, затвердженим Міністром оборони України, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Допомога у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності виплачена в сумі 217500 грн.

Не погоджуючись з таким рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ключовим правовим питанням у даній справі є правильність застосування до спірних правовідносин абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності у жовтні 2019 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло станом на жовтень 2019 року.

Згідно з п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.

З аналізу наведених норм Закону та Порядку № 975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення.

Суд звертає увагу, що обидві ці норми п. 4 ст. 16-3 Закону (у тому числі в редакції, що діяла на час встановлення позивачу 3 групи інвалідності) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності.

Правовідносини щодо первинного встановлення втрати працездатності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.

Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (жовтень 2016 року) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

З часу первинного встановлення інвалідності (жовтень 2016 року) до дня встановлення 2 групи інвалідності (жовтень 2019 року) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

Верховний Суд висловлював аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм права у схожих справах (постанови від 21.08.2019 у справі №806/2187/18, від 20.02.2020 у справі №806/714/18, від 12.03.2020 у справі №280/148/19) та зазначені позиції підтримані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у справі 240/11503/19.

Застосування у спорі правових позицій, які були висловлені Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-563а14, від 28.02.2018 у справі №806/694/16 та ін. є помилковим, оскільки з цих постанов вбачається, що вони вирішують спір, який виник у за іншого правового регулювання. Норми матеріального права, які тлумачив суд, діяли в іншій редакції. За таких обставин ці постанова не можуть мати прецедентного характеру у справі, що розглядається.

Частинами 1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський,6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос