Ухвала суду № 89778811, 12.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2020 р. Справа № 204/940/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2020 року про передачу справи для розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 02А/090120 від 01.01.2020 року, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу у сумі 10200,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.12.2019 року, виданий ОСОБА_1 .

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2020 року, адміністративна справа № 204/940/20, номер провадження 253СП/160/6095/20, була розподілена головуючому судді Лозицькій І.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року було прийнято до провадження адміністративну справу та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 02А/090120 від 01.01.2020 року, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу у сумі 10200,00 грн, не підсудна окружному адміністративному суду та таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України, а тому провадження у справі слід закрити у вказаній частині позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір – це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції, є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень, є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень, є публічно-правовим.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, КАС України не передбачено розгляд справ про притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративних стягнень встановлено нормами КУпАП.

Розділом ІІІ КУпАП закріплено перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності має вирішуватись в порядку, визначеному КУпАП, завданням якого є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

З огляду на зазначене вище, питання притягнення до адміністративної відповідальності не відноситься до компетенції окружного адміністративного суду.

Суд, враховуючи все вищевикладене, доходить висновку, що на спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється, що виключає можливість розгляду окружним адміністративним судом цієї справи в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП. Такий спір має вирішуватися місцевим загальним судам за правилами КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що спірні правовідносини в частині оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі норм КУпАП виникли з приводу протиправності такої постанови, суд дійшов висновку, що адміністративна справа в цій частині позовних вимог не підсудна окружному адміністративному суду.

Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 20.07.2016 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 02А/090120 від 01.01.2020 року, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу у сумі 10200,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право звернутися до місцевого загального суду, в порядку та у строки передбачені КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 10, 44, п. 1 ч. 1 ст. 238, ч. 1 ст. 239, ч. 5 ст. 242, ст. ст. 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 204/940/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 02А/090120 від 01.01.2020 року, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу у сумі 10200,00 грн – закрити.

Відповідно до частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 02А/090120 від 01.01.2020 року, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу у сумі 10200,00 грн, відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку КУпАП.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали), відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька