Ухвала суду № 89778598, 12.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 червня 2020 р. Справа № 120/2100/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Військової частини 3028

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3028 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання вмотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням істотних перешкод, що унеможливили своєчасне звернення до суду та конкретизуванням обраного способу захисту.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду мотивоване тим, що військовою частиною 14.04.2020 року виплачено компенсацію додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

30.04.2020 року позивач звернувся до військової частини 3028 із заявою про здійснення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідь на своє звернення отримав 04.05.2020 року, відтак просить вважати строк звернення до суду з метою вирішення трудового спору строком в межах, що визначений ч.ч 3, 4 ст. 122 КАС України, який необхідно застосовувати з дати звернення до відповідача, як можливість досудового порядку вирішення спору.

З підстав чого просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Визначаючись щодо заявленого клопотання суд зазначає, що строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Так, ч. 1 згаданої статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

На переконання суду, встановлений ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду з метою вирішення трудового спору і є тим іншим строком в розумінні ч. 3 ст. 122 КАС України, який слід застосовувати в даному випадку.

Із зазначеного слідує, що позивач звернувся до суду в межах встановленого чинним законодавством України строку, відтак відсутня необхідність у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивачем не в повній мірі усунуто недоліки визначені в ухвалі суду від 27.05.2020 року, оскільки позовні вимоги про "визнання відмови, яка відображена в листі Військової частини 3028 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.05.2019 року по 13.02.2020 року" не конкретизовані в частині обраного способу захисту, так як позивач не зазначає, що саме він просить суд (який спосіб захисту обирає) по відношенні до оскаржуваної відмови.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Приписами ч. 1 ст. 118 КАС України, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.

Отже, з метою належного виконання норм чинного законодавства суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 01.07.2020 року з дня вручення ухвали суду про продовження процесуального строку.

Керуючись ст.ст. 118, 122,160,161,169, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 01.07.2020 року.

Запропонувати позивачу у строк до 01.07.2020 року з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович