Вирок № 89777041, 10.06.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа №480/98/19

Провадження №1-кп/945/99/20

ВИРОК

Іменем України

10 червня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Войнарівського М.М.,

за участю:

секретарів судових засідань Бойко В.Д., Трифонової І.О., Василенко К.К., Куртія О.Ф.,

прокурорів Капраля М.М., Комарчука О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12018150260000759, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 19.07.2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.3 с.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 16.11.2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 31.05.2011 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.122, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 12.02.2018 року за відбуттям строку покарання;

- 12.03.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

- 30.09.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Луганськ Луганської області, українки, громадянки України, з технічною середньою освітою, по спеціальності технолога, не працюючої, не заміжньої, раніше судимої:

- 17.01.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у ромірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп,

- 30.09.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки,

зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнаного судом доведеним.

Судом встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимий та маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став і вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 20.12.2018 року у денний час, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , навмисно з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинену хвіртку, проникли до двору будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_5 та підійшли до будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачивши суспільно небезпечні наслідки такого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження, а саме дужки кріплення навісного замка, відчинили двері та проникли до приміщення зазначеного будинку, звідки таємно викрали електричний обігрівач марки «МАХ POWER» EH-2000, після чого, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 530 грн 00 коп.

Отже, враховуючи вищевикладене: 1) місце вчинення кримінального правопорушення — приміщення будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_5 ; 2) час вчинення кримінального правопорушення — денний час 20.12.2018 року; 3) спосіб вчинення кримінального правопорушення — таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла; 3) форма вини — умисна; 4) мотиви кримінального правопорушення — корисливі; 5) наслідки вчинення кримінального правопорушення — спричинення потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 530 гривень 00 копійок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_2

Обвинувачена ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні визнала у повному обсязі, щиро каялася і дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Позиція потерпілого ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи без його участі; матеріальний збиток відшкодований у повному обсязі; цивільний позов не заявляв. Просив суд обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому, з`ясував те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до житла.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 суд кваліфікує в межах пред`явленого їй обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до житла.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлені.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й домірністю, яка є проявом справедливості.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.75 КК України , якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч.1 ст.19 КК України, однак вчинив злочин середньої тяжкості.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який офіційно не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, стан його здоров`я, його соціально - психологічні риси, який неодружений, непонолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується добре, а також дані досудової доповіді Миколаївського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській області від 16.07.2019 року, яким визначений високий ризик вчинення ним повторного злочину; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як дуже високий.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, його наслідки для потерпілого ОСОБА_5 , якому завданий матеріальний збиток відшкодований повністю, щире каяття ОСОБА_1 та його активне сприяння розкриттю злочину, ставлення обвинуваченого до скоєного, який шкодує про те, що сталося, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує, що остання є осудною в розумінні ч.1 ст.19 КК України, однак вчинила злочин середньої тяжкості.

Суд також враховує умови життя обвинуваченої, її соціальне та матеріальне становище, яка офіційно не працює, раніше судима, стан її здоров`я, її соціально - психологічні риси, яка незаміжня, неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується добре, а також дані досудової доповіді Миколаївського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській області від 16.07.2019 року, яким визначений середній ризик вчинення нею повторного злочину; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, його наслідки для потерпілого ОСОБА_5 , якому завданий матеріальний збиток відшкодований повністю, щире каяття ОСОБА_2 та її активне сприяння розкриттю злочину, ставлення обвинуваченої до скоєного, яка шкодує про те, що сталося, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовим доказом у даному кримінальному провадженні визнано електричний обігрівач марки «MAX POWER» EH-2000. Вказаний речовий доказ передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , під розписку. Рішення щодо речового доказу слід прийняти на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №14 від 11.01.2019 року) вартістю 1144 грн 00 коп.

Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню в солідарному порядку з обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 .

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_2 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12.03.2019 року та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30.09.2019 року, більш суворим, за цим вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30.09.2019 року, більш суворим, за цим вироком, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України основне покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.01.2019 року, яким ОСОБА_2 призначено покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 коп, складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи, які підтверджені документальному розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн 00 коп.

Речовий доказ електричний обігрівач марки «MAX POWER» EH-2000, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 вважати поверненим останньому за належністю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.М.Войнарівський

10.06.2020