Постанова № 89776639, 11.06.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1093/20

Провадження № 1-кс/487/3224/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: слідчого судді – Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання – Гузан Є.А, прокурора – Довгальова І.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Ростомова А.Р., у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Попова С.М. у кримінальному провадженні №12016160330002076 від 11.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 185, чч.1, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 343, ст. 198 КК України про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, старшого слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області капітана поліції, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382 і ч. 1 ст. 396 КК України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Попов С.М. у кримінальному провадженні №12016160330002076 від 11.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 185, чч.1, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 343, ст. 198 КК України звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 382 і ч. 1 ст. 396 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 382 і ч. 1 ст. 396 КК України та 07.05.2020 року їй повідомлено про підозру.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а саме останній може: незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, за рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень, маючи значний досвід в правоохоронних органах.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання з підстав, викладених у ньому та просив про його задоволення.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаюсь на необгрунтованість підозри та виконання ОСОБА_1 ухвали про проведення обшуку, а також, що при поверненні майна під зберігальну розписку, ОСОБА_5 діяв і межах та відповідно, зокрема до п. 41 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органам дізнання, досудового розслідування і суду.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника та просив в задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160330002076 від 11.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 185, чч.1, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 343, ст. 198 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу начальника ГУ НП в Одеській області за №1279 о/с від 11.11.2016 старшого лейтенанта поліції Савченка Д.С. призначено на посаду слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУ Національної поліції в Одеській області. У своїй службовій діяльності старший лейтенант поліції Савченко Д.С. керується Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Європейською Конвенцією «Про захист прав людини і основні свободи», міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, КПК України, іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, зокрема спільним наказом №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».

20 серпня 2018 року, більш точний час встановити не надалось можливим, мешканець м. Одеси ОСОБА_4 , отримав від невстановленої слідством особи інформацію про зберігання великої кількості товару (світильники кухонні, світильники для стелі, світильники вітринні, блокноти, ножі кухонні, зубні щітки тощо) в складських приміщеннях АДРЕСА_2 17 та №18, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , після чого у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного майна.

Реалізуючи свій злочинний намір та діючі з корисливих мотивів і з метою незаконного особистого збагачення ОСОБА_4 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період з 22.08.2018 по 25.08.2018, прибув до складських приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом пошкодження стіни складського приміщення проникли до нього та скоїли крадіжку належного приватним підприємцям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майна, а саме: світильників кухонних, світильників для стелі, світильників вітринних, блокнотів, ножів кухонних, зубних щіток та інших товарів народного вжитку. Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 завдав потерпілим особам - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 1 408 172 (один мільйон чотириста вісім тисяч сто сімдесят дві) гривень.

Сума нанесених матеріальних збитків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складає 1408172 (один мільйон чотириста вісім тисяч сто сімдесят дві) гривень, що відповідно до примітки до ст. 185 КК України, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

За фактом скоєння вказаного злочину 26.08.2018 року слідчим СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУ Національної поліції в Одеській області Савченком Д.С. внесено до ЄРДР відомості за №12018160470002983, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та розпочато досудове розслідування.

В ході проведення досудового розслідування слідчий Савченко Д.С. надав доручення в порядку ст. 40 КПК України щодо встановлення місцезнаходження викраденого майна.

На виконання вказаного доручення отримано інформацію про те що викрадені речі можуть зберігатися у складських приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , які орендує ОСОБА_4 21 вересня 2018 року в період з 10.00 до 14.37 години слідчий Савченко Д.С. на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси Гарського О.В., разом з працівниками Малиновського ВП в присутності ОСОБА_4 та адвоката Радіонова О.Л., провів обшук у складських приміщеннях розташованих за адресою: вул. Аеропортівська, АДРЕСА_4 - АДРЕСА_5 », з метою виявлення та вилучення майна, викраденого у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Так, в ході проведення обшуку останнім було виявлено раніше викрадені речі, а саме: світильники кухонні, світильники для стелі, світильники вітринні, блокноти, ножі кухонні, зубні щітки та інші товари народного вжитку.

Під час обшуку у слідчого ОСОБА_1 раптово виник умисел на заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, який був вчинений ОСОБА_4 та уникнення останнім кримінальної відповідальності, слідчий ОСОБА_1 діючи умисно, склав протокол обшуку, згідно якого ним було вилучено у складських приміщеннях, які орендував ОСОБА_4 , наступне майно: «ботинок жіночий 1 штука Vashion, капок жіночий 1 штука SANLIN, туфля жіноча 1 штука Tongnin, сумка жіноча 1 штука Gemas, кросовок жіночий 1 штука Lion, тапок жіночий 1 штука Lion, кросовок жіночий 1 штука Lion, кросовок жіночий 1 штука Nike, кросовок жіночий 1 штука Lion, джинсовий жіночий комбінізон 1 штука ОСОБА_9 , ботинок жіночий 1 штука Lion, ласини жіночі 1 штука OSM», які не були зазначені в ухвалі слідчого судді та не мали відношення до кримінального провадження в якому він проводив досудове розслідування.

Разом з тим, слідчий ОСОБА_1 умисно, з метою укриття тяжкого злочину не вніс в протокол обшуку виявлені предмети та товари, які були викрадені у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Крім того, з метою приховування своїх злочинних дій та приховування тяжкого злочину вчиненого ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги п.10 ст.236 КПК України, відповідно до якого обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису, слідчий Савченко Д ОСОБА_10 умисно таке фіксування не проводив.

Проте, 06.06.2019 року слідчими прокуратури Одеської області в ході проведення санкціонованого обшуку в рамках кримінального провадження №42019000000000164 у складському приміщенні № 15, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 8 та 8-«А», та раніше вже обшукувалось слідчим Савченко Д.С., що відповідно до договору оренди перебуває в користуванні ОСОБА_4 , частково відшукано та вилучено викрадене майно - світильники кухонні, світильники для стелі, світильники вітринні, блокноти, ножі кухонні, зубні щітки та інші товари народного вжитку, які належали ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про які слідчому ОСОБА_1 достовірно було відомо ще 21.09.2018.

Далі, 27.09.2018 року слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси Гарським О.В., на підставі клопотання слідчого Савченко Д.С., погодженого із процесуальним керівником Сулімою С.Ю ОСОБА_11 , ухвалено рішення про накладення арешту на вказане майно та речі (справа №521/16105/18, провадження: 1 -кс/521/6064/18), які були вилучені при обшуку від 21.09.2018 із забороною користуватися та розпоряджатися ними. Виконання вказаної ухвали покладено на слідчого та прокурора.

Завірений належним чином примірник зазначеної ухвали суду у той же день, тобто 27.09.2018 отримав особисто ОСОБА_1 для подальшого виконання.

Відповідно до положення п.13 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», а саме: вилучені речі повинні зберігатися при справі, тобто при кримінальному провадженні.

Згідно п.п. 7, 8, 21 Порядку, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження. Відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171. частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Статтею 175 КПК України, передбачено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до ст. 369 КПК України, ухвала суду є видом судових рішень.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

В порушення зазначених норм та правил слідчий СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 вчинив наступний злочин.

Так, 04.10.2018 року, приблизно о 11.10 годині слідчий Савченко Д.С., знаходячись в приміщенні службового кабінету № 206 Малиновського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області, розташованому в м. Одесі по вул. Академіка Філатова, 23-«В», діючи умисно, з метою невиконання ухвали Малиновського районного суду м.Одеси (справа №521/16105/18, провадження: 1-кс/521/6064/18), що набрала законної сили, незаконно повернув ОСОБА_4 раніше вилучені речі: «ботинок жіночий 1 штука Vashion, капок жіночий 1 штука SANLIN, туфля жіноча 1 штука Tongnin, сумка жіноча 1 штука Gernas, кросовок жіночий 1 штука Lion, тапок жіночий 1 штука Lion, кросовок жіночий 1 штука Lion, кросовок жіночий 1 штука Nike, кросовок жіночий 1 штука Lion, джинсовий жіночий комбінізон 1 штука ОСОБА_9 , ботинок жіночий 1 штука Lion, ласини жіночі 1 штука OSM» про що склав зберігальну розписку від 04.10.2018, чим фактично дозволив користуватися та розпоряджатися вказаним майном ОСОБА_4 на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України — умисне невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили службовою особою, яка займає відповідальне становище та

ч. 1 ст.396 КК України — заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

07.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382 і ч.1 ст. 396 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджуються зібраними вході здійснення досудового розслідування належними та допустимими доказами: протоколом обшуку складів ОСОБА_4 по АДРЕСА_5 від 21.09.2018; клопотанням про накладення арешту на вилучені на складі ОСОБА_4 зразки взуття, одежі від 24.09.2018; ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.09.2018 про арешт майна, вилученого в ході обшуку на складі ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15.04.2020 з застосуванням відеозапису; зберігальною розпискою ОСОБА_4 від 04.10.2018, згідно якої він разом з адвокатом ОСОБА_12 отримав від слідчого Савченка Д.С. вилучене в нього майно; протоколом передачі ОСОБА_4 04.10.2018 вилученого ОСОБА_1 майна; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 18.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 30.01.2020, який являвся процесуальним керівником - прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси; іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "К ОСОБА_13 проти Німеччини" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно дост. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З зазначених підстав прокурор просив застосувати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Оцінюючи існування ризиків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, слідчий суддя зазначає, що вказані ризики ґрунтуються на припущеннях прокурора, останнім не було надано у розпорядження суду будь-яких належних і допустимих доказів, які б були достатніми для суду, щоб надійти до висновку про те, що на сьогодні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Сама по собі тяжкість інкримінованих особі злочинів та тяжкість покарання, передбаченого законом за вказані злочини, не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, оскільки при розгляді клопотання не доведено наявність ризиків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Попова С.М. у кримінальному провадженні №12016160330002076 від 11.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 185, чч.1, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 343, ст. 198 КК України про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Щербина