Вирок № 89776252, 12.06.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3574/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю прокурора Ліховина І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сторонського І.О.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Голеня І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140090001249 від 01.05.2020 року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ходорів, Львівської області, громадянина України, українця, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

у с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 23 год. 00 хв., перебуваючи на тротуарі, неподалік будинку №8 по вул. Мазепи у м. Львові, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли у результаті словесного конфлікту, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс близько десяти ударів обома руками в область грудної клітки та інших частин тіла ОСОБА_2 , чим спричинив останньому, відповідно до висновку експерта №88/20 від 08.05.2020, забійну рану в тім`яній ділянці зліва, синець в ділянці кульшового суглоба справа, закриті переломи 7,8,9,10, 11–го ребер справа з правобічним пневмотораксом і відносяться відповідно – забійна рана та синець до легких тілесних ушкоджень, закриті переломи ребер справа до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він 30.04.2020, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи на тротуарі, неподалік будинку №8 по вул. Мазепи у м. Львові, помилково сприймаючи потерпілого за іншу особу, з якою у нього були особисті неприязні відносини, які виникли у результаті словесного конфлікту, наніс близько десяти ударів обома руками в область грудної клітки та інших частин тіла ОСОБА_2 . Злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння. У скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив повністю та зазначив, що 30.04.2020, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи на тротуарі, неподалік будинку №8 по вул. Мазепи у м. Львові, обвинувачений ОСОБА_1 наніс йому близько десяти ударів обома руками в область грудної клітки та інших частин тіла.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, а також оголошенням характеризуючих матеріалів та цивільного позову з додатками.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого правопорушення, фактичні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, враховуючи, особу обвинуваченого, зокрема, що такий за місцем проживання характеризується типово, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 122 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також стягнення судових витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Під час судового розгляду справи було встановлено факт заподіяння ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило його довготривалий розлад здоров`я.

Суд вважає доведеним факт спричинення потерпілому матеріальної шкоди, яка понесена ним у зв`язку із лікуванням впродовж тривалого часу. Потерпілим документально підтверджено витрати на придбання ліків, транспортних витрат, придбанні пошкодженого одягу (куртки та джинсів), смартфону (необхідності заміни пошкодженого екрану) в розмірі 9200,00 гривень, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути в його користь 9200,00 грн. завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що злочин вчинений ОСОБА_1 є умисним злочином середньої тяжкості. ОСОБА_1 не вчинив жодних дій спрямованих на відшкодування шкоди потерпілому. Також суд враховує, що потерпілому завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило його довготривалий розлад здоров`я.

Виходячи з наведених вимог закону, характеру правопорушення, завданих потерпілому страждань, заподіяння йому середньої тяжкості тілесного ушкодження, ступеня вини обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ОСОБА_2 20 000 грн. моральної шкоди, що є в межах розумності, справедливості та співмірності.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу у розмірі 4000 гривень, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню, оскільки вони повністю доведені і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, у матеріалах кримінального провадження наявні договір, укладений між потерпілим ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 , про надання правничої допомоги від 24 травня 2020 року, а також квитанція про сплату правничої допомоги у розмірі 4000 гривень.

Враховуючи положення п.п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняють позивачів від сплати судового збору за подання позовів у справах про відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку із ушкодженням здоров`я фізичної особи, суд вважає, що у позовній вимозі про стягнення судового збору у розмірі 2102 грн. слід відмовити.

На підставі наведеного, цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

Запобіжний захід у справі у виді домашнього арешту слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі, а саме речі: кросівки чорно-темно синього кольору на шнурівку; куртку чорного кольору із сірим замком на якій є сліди речовини бурого кольору; темно-сині джинси на поясі із синім ременем, які згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 01.05.2020 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження – слід повернути власнику потерпілому ОСОБА_2 .

Речовий доказ у справі: DVD-R диск, який згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 05.05.2020 визнано речовим доказам та приєднано до матеріалів кримінального провадження – слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у справі, а саме речі: кофту сіро-білого кольору марки «H&M» на грудях із трьома білими ґудзиками; пару кросівок чорного кольору, замшеві із вставками матеріалу схожого на шкіру на боці кросівка надпис «FOOTWEAR PAOLLA PASSION», на підошві надпис «PAOLLA 42», кепі чорного кольору, у середині бірка із надписом «CROPPAccessories»; джинси темно-синього кольору у середині надпис «DENIM&DRY GOODS EDC SKINNY FIT W29 L32», які згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 06.05.2020 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження - слід повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Запобіжний захід у справі у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі, а саме речі: кросівки чорно-темно синього кольору на шнурівку; куртку чорного кольору із сірим замком на якій є сліди речовини бурого кольору; темно-сині джинси на поясі із синім ременем, які згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 01.05.2020 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження – повернути власнику потерпілому ОСОБА_2 .

Речовий доказ у справі: DVD-R диск, який згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 05.05.2020 визнано речовим доказам та приєднано до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у справі, а саме речі: кофту сіро-білого кольору марки «H&M» на грудях із трьома білими ґудзиками; пару кросівок чорного кольору, замшеві із вставками матеріалу схожого на шкіру на боці кросівка надпис «FOOTWEAR PAOLLA PASSION», на підошві надпис «PAOLLA 42», кепі чорного кольору, у середині бірка із надписом «CROPPAccessories»; джинси темно-синього кольору у середині надпис «DENIM&DRY GOODS EDC SKINNY FIT W29 L32», які згідно постанови старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Канарського В.Р. від 06.05.2020 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження - повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя Р. Б. Єзерський