Ухвала суду № 89775870, 12.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

440/988/18

1-в/465/186/20

У Х В А Л А

Іменем України

12.06.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючої - судді Мигаль Г.П.

при секретарі Максимович М.М.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву заступникa генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_1 про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

з участю прокурора Байса М.М.

лікуючого лікаря- представника лікарні ОСОБА_3

захисника Сторонського І.О.

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Заступник генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_4 та лікуючий лікар-психіатр Гусєв В. ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” з 15 лютого 2019 року застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом щодо громадянина ОСОБА_2 , на підставі ухвали Буського районного суду Львівської області від 19 червня 2018 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року які в подальшому були продовжені ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 25 липня 2019 року та 15 січня 2020 року.

Згідно з Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 19 червня 2018 року, вчинене ОСОБА_2 суспільно небезпечне діяння було клаліфіновано як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 та ч. 1 ст.162 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ухвали Буського районного суду Львівської області від 30 січня 2020 року до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, також було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

В судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_3 заяву підтримав та пояснив, що є лікуючим лікарем хворого ОСОБА_2 з лютого 2019 року. ОСОБА_2 хворіє психічним захворюванням у вигляді параноідної шизофренії, безперевний перебіг, з наростаючим дефектом змішаного типу. Протягом тривалого часу у психічному стані хворого ОСОБА_2 спостерігається ремісія. ОСОБА_2 не становить небезпеки для себе та оточуючих, у нього присутня критика як до свого психічного стану, так і до того,що вчинив. ОСОБА_2 розуміє та усвідомлює, що йому потрібно постійно приймати ліки. Крім цього, ОСОБА_2 прооживає разом зі своєю мамою та вітчимом, які будуть контролювати його під час амбулаторного лікування, в тому числі за прийомом ліків.

Захисник в судовому засіданні заяву підтримав просив її задоволити з огляду на покращення психічного стану хворого ОСОБА_2 .

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти зміни примусових заходів медичного характеру хворому ОСОБА_2 у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомгги в примусовому порядку з огляду на висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікуючого лікаря в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 - мати хворого ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що її син ОСОБА_2 проживає разом з нею, вона розуміє, що її син хворий та потребує постійного лікування та запевнила, що буде контролювати за прийомом ліків ОСОБА_2 та просила змінити примусові заходи медичного характеру на амбулаторне лікування в примусовому порядку.

ОСОБА_2 в судовому засіданні просив заяву задоволити та пояснив, що буде постійно приймати ліки під час амбулаторного лікування, розуміє, що хворий і критично ставиться до скоєного.

Заслухавши думку прокурора, захисника, представника КЗ ЛОР"ЛОКПЛ", ОСОБА_2 , покази свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з вимогами ст. 514 КПК України продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Відповідно до п. 28 висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 25 від 21 квітня 2020 року, ОСОБА_2 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з наростаючим дефектом змішаного типу, стан ремісії. Враховуючи, що ОСОБА_2 в даний час антисоціальних та суспільно-небезпечних тенденцій не виявляє, а також у зв`язку з покращенням і стабілізацією його психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не потребує. Рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Враховуючи висновок лікарів-психіатрів про покращенням і стабілізацією психічного стану ОСОБА_2 , який страждає на параноїдну шизофренію, безперервний перебіг з наростаючим дефектом змішаного типу, стан ремісії, пояснення лікаря-психіатра ОСОБА_3 , надані в судовому засіданні, пояснення свідка ОСОБА_6 , думку інших учасників процесу, а також те, що ОСОБА_2 не становить небезпеки як для себе та оточуючих, в нього присутня критика як до своєї хвороби, так і до скоєного внаслідок покращення психічного стану, керуючись ст.95 КК України, ст.514 КПК України, ст.ст.17,19 Закону України “Про психіатричну допомогу” суд,-

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Змінити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Мигаль Г.П.