Рішення № 89775216, 10.06.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/9107/19

Провадження №2/201/1368/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С,

при секретарі Максимовій О.В.,

за участю представників позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідачів Івкіної Д.В. , Бевза М.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачі вказували на те, що в червні 2019 року їм стало відомо про поширення в мережі Інтернет стосовно них неправдивої та недостовірної інформації, яка не тільки порушує їх особисті немайнові права на повагу до їх честі та гідності, а й містить у собі ображаючі вислови, негативно впливає на їх ділову репутацію як бізнесменів, меценатів, волонтерів, наносить їм неабияку моральну шкоду.

Інформація поширена в наступних джерелах:

- на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК», головним редактором якого є ОСОБА_7 , у загальному доступі опублікована та поширена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2»

Вказана стаття містить недостовірну та неправдиву інформацію, а саме:

"В списке мажоритарщиков партии ОСОБА_9 " Голос" оказалась ОСОБА_30 , которая связана со скандальным бизнесменом, "серым кардиналом" Днепра ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 )"

Крім того, стаття містить фотографічні зображення позивачів із дописами « ІНФОРМАЦІЯ_5» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 »

- вищезазначена стаття сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 була поширена ОСОБА_8 на його особистій сторінці у Facebook.

На думку позивачів, матеріали вищенаведеної статті містять відомості, що не відповідають дійсності та паплюжать їх честь, гідність та ділову репутацію, оскільки Позивачі ніколи не були засуджені за жодною зі статей Кримінального кодексу України, а викладення відомостей, що позивачі мають відношення до кримінальної сфери, доводить прямий умисел відповідачів на завдання немайнової шкоди позивачам, спаплюження їх честі, гідності, та заплямування ділової репутації.

З урахуванням осіб позивачів, їх ділових і морально-етичних якостей, наявності ділових зв`язків, публічне поширення про них неправдивої інформації, тим більше кримінального спрямування, яке мало місце з боку відповідачів, вплинуло на їх життєві зв`язки та публічне становище, ганьбить їх честь, гідність і ділову репутацію.

Такими протиправними діями відповідачів завдано шкоди честі, гідності та діловій репутації позивачів, тому позивачі, з урахуванням заяви про виправлення описки в позовній заяві просять суд:

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9), де під фотографічним зображенням ОСОБА_5 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та головного редактора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_9) на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та опублікувати на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування під заголовком « СПРОСТУВАННЯ » наступного змісту: інформація поширена про ОСОБА_5 , що міститься в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 », де під фотографічним зображенням Позивача-1 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_5 » є недостовірною та не відповідає дійсності.

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24) ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 );

Зобов`язати ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 50 076,00 грн. (п`ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 зображенням ОСОБА_6 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_25 »;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та головного редактора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_9) на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та опублікувати на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування під заголовком « СПРОСТУВАННЯ » наступного змісту: "Інформація, поширена про ОСОБА_6 , що міститься в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 », де під фотографічним зображенням ОСОБА_6 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_25 » є недостовірною та не відповідає дійсності".

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 , (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24) ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 );»

Зобов`язати ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) моральну шкоду в розмірі 25 038,00 грн. (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 50 076,00 грн. (п`ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок).

Всі судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Відповідачам, належним чином повідомленим про відкриття провадження, було запропоновано надати відзиви на позов у встановлений законом строк.

Відповідачем ТОВ «ЛАСМАК» надано до суду відзив на позовну заяву позивачів у встановленому законом порядку. У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому відповідач заперечував проти преюдиційності фактів, встановлених рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2010 року у справі № 2-1639/2010, а також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що інформація, яка міститься у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) не містить фактичних данних, а містить лише оціночні судження. Також відповідач вважає, що позивачами жодним чином не обґрунтований характер та розмір спричиненої ним моральної шкоди.

Відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не надано до суду відзив на позовну заяву позивачів у встановленому законом порядку.

Представниками позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подана відповідь на відзив, в якій вони заперечують проти доводів, викладених у відзиві на позов, вважають їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

16 січня 2020 року представником відповідача ТОВ «Ласмак» адвокатом Івкіною Д.В. було подане клопотання про призначення у справі лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення для вирішення завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів та словосполучень, використаних в текстах публікації, що є предметом спору, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах. При обговоренні даного клопотання представники відповідачів його підтримали. Представники позивачів проти задоволення клопотання заперечували. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Ласмак» адвоката Івкіної Д.В. про призначення у справі лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення було відмовлено, після чого стороною відповідачів було заявлено відвід головуючому, розглянувши який, суд у іншому складі, його не підтримав.

У судовому засіданні 03 лютого 2020 року представники позивачів змінили думку та заявили, що з метою усунення будь-яких сумнівів в неупередженості та об`єктивності головуючого по справі, уникнення обвинувачень в побоюванні проведення експертного дослідження спірних публікацій з боку відповідачів та припинення можливих перекручень в питанні витлумачення суті цих публікацій, сторона позивачів таки погоджується на проведення у справі лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення, та заявили відповідне клопотання про її проведення. Представники відповідачів проти задоволення клопотання не заперечували та погодилися з думкою представників позивачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року клопотання було задоволено, призначено проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення.

На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1. Який об`єктивний зміст наданого на дослідження тексту, а саме напису " ІНФОРМАЦІЯ_5" , що міститься під фотографічним зображенням ОСОБА_5 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 ?

2. Який об`єктивний зміст наданого на дослідження тексту, а саме напису " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що міститься під фотографічним зображенням ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб- сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 ?

3. Яке значення має словосполучення " ІНФОРМАЦІЯ_5" , що міститься під фотографічним зображенням ОСОБА_5 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 ?

4. Яке значення має словосполучення " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що міститься під фотографічним зображенням ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 ?

5. Чи міститься в досліджуваних текстах, а саме написі " ІНФОРМАЦІЯ_5" та написі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані під фотографічними зображеннями відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб- сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 інформація позитивного або негативного характеру щодо осіб Позивачів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ?

6. Чи міститься в досліджуваних текстах, а саме написі " ІНФОРМАЦІЯ_5" та написі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані під фотографічними зображеннями відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 висловлювання образливого характеру щодо осіб позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ?

7. Чи є досліджувані тексти, а саме написи " ІНФОРМАЦІЯ_5" та " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані під фотографічними зображеннями відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 фактичними твердженнями чи оціночними судженнями?

Проведення експертизи було доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса.

Висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 5113, складеного 03.04.2020 року Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса., встановлені такі висновки:

1. Надане на дослідження словосполучення. а саме напис " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", що міститься на фотографічному зображенні над особою, позначено в ухвалі від 03.02.2020 ОСОБА_5 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) має такий об`єктивний зміст: повідомлення про те, що однією із зображених на фотоілюстрації осіб є лідер злочинного угруповання на прізвисько " ОСОБА_18 ".

2. Надане на дослідження словосполучення, а саме напис "ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що міститься що міститься на фотографічних зображеннях над особою, позначеною в ухвалі від 03.02.2020 ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб- сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) має такий об`єктивний зміст: повідомлення про те, що однією із зображених на фотоілюстрації осіб є лідер злочинного угруповання на прізвисько " ОСОБА_31 "

3. Надане на дослідження словосполучення (напис) " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", що міститься на фотографічному зображенні над особою, позначено в ухвалі від 03.02.2020 ОСОБА_5 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) має таке значення: підкреслення того, що однією із зображених на фотоілюстрації осіб є лідер злочинного угруповання на прізвисько " ОСОБА_18 "

4. Надане на дослідження словосполучення (напис) "ІНФОРМАЦІЯ_3", що міститься що міститься на фотографічних зображеннях над особою, позначеною в ухвалі від 03.02.2020 ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) має таке значення: підкреслення того, що однією із зображених на фотоілюстрації осіб є лідер злочинного угруповання на прізвисько " ОСОБА_31 "

5. У досліджуваних словосполученнях, а саме у написі " ІНФОРМАЦІЯ_5" та в написі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані на фотографічних зображеннях над особами, позначеними в ухвалі від 03.02.2020, відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб- сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) мститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Інформація позитивного характеру щодо вказаних осіб у досліджених написах відсутня.

6. Досліджені словосполучення, а саме напис " ІНФОРМАЦІЯ_5" і напис " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані на фотографічних зображеннях над особами, позначеними в ухвалі від 03.02.2020, відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) образливого характеру щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають.

7. Досліджені написи, а саме " ІНФОРМАЦІЯ_5" та " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташовані на фотографічних зображеннях над особами, позначеними в ухвалі від 03.02.2020, відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кінці тексту статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" , що розташована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідно до її роздруківки в т. 2 матеріалів цивільної справи на а.с. 34-39) виражені у формі фактичних тверджень.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача-1 ТОВ "ЛАСМАК" Бевза М.О. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із тим, що на сьогодні в статті, яка є предметом спору, відсутні фотографії з написами, які позивачі вважають розповсюдженням недостовірної інформації щодо них.

Представники позивачів ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ОСОБА_1 заперечували проти задоволення такого клопотання з огляду на те, що заявлені позовні вимоги полягають не тільки в видаленні спірних публікацій, а також в інших вимогах, як то відшкодування моральної шкоди, визнання інформації недостовірною та розміщення спростування такої інформації саме на веб-сайті відповідача, де така недостовірна інформація була розповсюджена.

Порадившись на місці, суд прийшов до висновку про те, що питання наявності або відсутності предмету спору, а також дослідження спірної публікації слід вирішувати в процесі судового розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, просила їх задовольнити. Додатково наголошувала на тому, що висновок експерта, який зроблений в межах цивільної справи, також підтвердив, що спірна публікація містить негативну інформацію щодо ОСОБА_5 у формі фактичних тверджень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, просила їх задовольнити. Додатково наголошувала на тому, що висновок експерта, який зроблений в межах цивільної справи, також підтвердив, що спірна публікація містить негативну інформацію щодо ОСОБА_6 у формі фактичних тверджень.

В судовому засіданні представник відповідача-1 ТОВ "Ласмак" Івкіна Д.В. заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та поясненнях, зазначала, що вважає інформацію, яку оскаржують позивачі, оціночними судженнями, а також даними, які не несуть образливого характеру. Представник Івкіна Д.В. наголосила на тому, що веб-сайти не є засобами масової інформації, а тому законодавчо неврегульований порядок притягнення будь-кого за розміщення інформації на таких ресурсах та зауважила, що позивачі просять видалити всю статтю, хоча їх на її думку стосуються лише фотографічні зображення під цією статтею. Також посилалася на те, що позивачами не підтверджено належними доказами розмір нанесеної їм моральної шкоди. Представник відповідача-1 ТОВ "Ласмак" Бевза М.О. підтримав доводи, викладені представником відповідача-1 ТОВ "Ласмак" Івкіною Д.В.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_15 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному доступі опублікована та поширена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (

ІНФОРМАЦІЯ_9). Вказана стаття містить наступну інформацію:

" В списке мажоритарщиков партии ОСОБА_9 " Голос" оказалась ОСОБА_30 , которая связана со скандальным бизнесменом, "серого кардиналом" Днепра ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 )"

Крім того, стаття містить фотографічні зображення позивачів із дописами « ІНФОРМАЦІЯ_5» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

ІНФОРМАЦІЯ_26 вищезазначена стаття сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 була поширена ОСОБА_8 на його особистій сторінці у Facebook.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» передбачено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації у мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу/та чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», передбачено, що якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону "Про пресу" редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником відповідного інтернет-ресурсу є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК».

Враховуючи той факт, що автор оскаржуваної статті невідомий, позивачі, застосовуючи аналогію закону про друковані засоби масової інформації, залучили у якості співвідповідача головного редактора веб-сайту відповідача ОСОБА_7 .

Керуючись п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» позивачами було залучено ОСОБА_8 у якості співвідповідача, як особу, що поширила недостовірну інформацію.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість належності відповідачів у зазначеній справі та законодавче врегулювання правових відносин про відповідальність юридичної особи - власника веб-сайту у позовах про захист честі і гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації розповсюдженої на веб-сайтах.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом встановлено, що доступ до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та соціальної мережі Facebook в мережі Інтернет є необмеженим.

Враховуючи, що у відповідних публікаціях наявні особисті фото позивачів, зазначено їх власні імена, а саме: « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_18 », суд встановив наявність сукупності обставин визначених Постановою Пленуму, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб - інформацію доведено до необмеженого кола осіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача - поширена інформація стосується саме осіб позивачів.

Стосовно поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у своєму рішення від 22.04.2010 року по справі № 2-1639/2010, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, яким визнав виказування ОСОБА_20 щодо Позивача-2 як "кримінального авторитету", "лідера організованого злочинного угрупування" такими, що не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язав ОСОБА_20 протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду чинності спростувати викладену інформацію

Апеляційний суд Дніпропетровської області в своїй ухвалі від 30 серпня 2010 року (справа № 22ц - 8909/10) погодився із висновками суду першої інстанції, в задоволенні апеляційних скарг Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультимедіа» та Міністерства внутрішніх справ України відмовив, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2010 року по справі № 2-1639/2010 залишив без змін.

Враховуючи той факт, що в оскаржуваній статті стосовно позивача ОСОБА_6 містяться подібні аналогічні виказування, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_3», суд дійшов до висновку про преюдиційність рішення Кіровського районного суду від 22.04.2010 року у даній справі.

В оскаржуваній публікації відповідачі зазначають, що позивач ОСОБА_5 є " ІНФОРМАЦІЯ_5 », а позивач ОСОБА_6 є «ІНФОРМАЦІЯ_3». Висновок про те, що в статті мова йде саме про осіб позивачів суд робить на підставі твердження позивачів про те, що на фото в вищезазначеній публікації зображені саме вони.

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v.Austria)).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну зважливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей»,які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19.

Судом встановлено, що із матеріалів оскаржуваних публікацій вбачається використання фото позивачів та їх персональних даних у виді власних імен, тобто наявна сукупність відомостей про фізичну особу, яка може бути конкретно ідентифікована.

Таким чином, при створенні та поширенні публікацій відповідачами були порушені норми Конституції України, ЦК України, Закону України «Про інформацію».

Так, фактично оскаржувані публікації містять факти причетності позивачів до вчинення кримінальних правопорушень, однак такі факти не відповідають дійсності з огляду на відсутність вироку (-ів) суду, який набрав законної сили, щодо вказаних дій із встановленням вини позивачів у їх вчиненні. Саме тому зазначені відповідачами відомості є фактичним звинуваченням, що порушує презумпцію невинуватості за відсутності доказів доведеності вини позивачів, про що зазначено в ст. 17 КПК України.

Зазначене підтверджується й експертом за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення - висновок № 5113, складений 03.04.2020 року Харківським НДІ судових експертиз.

Такої думки додержується і Верховний Суд України у своїх останніх рішеннях щодо розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації.

Так, постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17 (провадження № 61-4265св19) зазначено, що відповідно до статті 62 Конституції, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Крім того, в постанові ВСУ зазначається, що якщо інформація розповсюджена відповідачами містить фактичні твердження про вчинення позивачем противоправних дій, які містять склади злочинів, передбачених КК України - така інформація не є оціночним судженням, а є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами. Якщо таких доказів не надано, така інформація визнається судом недостовірною, підлягає спростування , а позивач має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України і у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц.

Твердження відповідачів в оскаржуваних публікаціях прямо вказують, що позивачі мають безпосереднє відношення до «кримінального світу», а отже є винними у вчиненні протиправних дій, не можуть відноситись у даному випадку до суб`єктивних думок відповідачів, оскільки законодавством України чітко визначені такі поняття як «злочин», «злочинне угрупування».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дані, які були поширені відповідачами у вищезазначених публікаціях, не мають характеру оціночних суджень, а є саме недостовірною інформацією, тобто інформацією, яка не відповідає дійсності та підлягає спростуванню. При цьому судом встановлено, що, з огляду на характер такої інформації, вона має негативний характер, тобто характер, при якому позивачі висвітлюються в негативному світі.

Висновок про негативний характер інформації, яка поширюється відповідачами у вищезазначених публікаціях підтверджується й експертом за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення - висновок № 5113, складений 03.04.2020 року Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса.

Стосовно клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі на підставі відсутності на момент переходу до розгляду справи по суті фотографічних зображень у статті, що стали підставою для подання позову, а тому і відсутності предмету спору, суд приходить до наступних висновків.

Так, предметом вищезазначеної цивільної справи є питання визнання недостовірною поширеної Відповідачами інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9) , зобов`язання відповідачів опублікувати на сайті на сторінці Фейсбук відповідне спростування недостовірної шкоди та стягнення моральної шкоди.

На момент подачі позовної заяви та до 09 червня 2020 року вказана стаття містила недостовірну та неправдиву інформацію, а саме: напис " ІНФОРМАЦІЯ_5" , що був розташований під фотографічним зображенням ОСОБА_5 в кінці тексту статті та напис " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що був розташований під фотографічним зображенням ОСОБА_6 в кінці тексту статті.

Однак, у сучасних засобах інформації, до яких можна віднести і веб-сайти фотографія (та зображення загалом) знаходяться на одному рівні з текстовою інформацією. Виділити головний елемент, серед цих двох складових, неможливо тому, що як без тексту, так і без фотографії інтернет- виданню важко існувати.

Так, ілюстрація - один з головних елементів інтернет-видання, на який звертає увагу читач. Матеріал залишається непрочитаним, якщо перші елементи не привернули увагу аудиторії.

Таким чином, написи на фотографічних зображеннях, які стали підставою для оскарження статті відповідача-1 є невід`ємною складовою частиною статті, яка вже була поширена до необмеженого кола осіб та вивчена кваліфікованими експертами, які зробили висновок, що інформація поширена у статті містить саме фактичні твердження, а позивачами до суду було надано безліч доказів, що поширена інформація є недостовірною. Таким чином, суд приходить до висновку, що на сьогоднішній день вже існує факт поширення недостовірної інформації, а отже у позивачів є право на її оскарження та спростування.

Крім того, в мережі Інтернет на сьогодні існує підтвердження поширення саме веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_1 фотографічних зображень позивачів із оскаржуваними написами. Там в пошуковій системі Google при веденні назви статті, поширеної відповідачем-1 наявні вищезазначені фотографічні зображення із посиланням на веб-сайт відповідача-1, більш того, наявні інші інтернет-видання, які поширили вищезазначену статтю повністю із зображеннями, після її публікації веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вищезазначене, факт визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати, а не тільки видалити спірні зображення, є належними способом відновлення прав позивачів та застереження порушення їх знову, а отже клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору є таким, що не підлягає задоволенню.

Стосовно поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 270 ЦК України право на повагу до гідності та честі віднесено до особистих немайнових прав фізичної особи. Відповідно до ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом та тісно пов`язані з фізичною особою.

Судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_5 є засновником декількох підприємств та підприємцем. Його діяльність пов`язана з постійним спілкуванням з людьми, налагодженням відкритих партнерських відносин.

Позивач ОСОБА_5 постійно веде активну громадську діяльність, направлену на зміцнення нашої громадськості, української державності та недопущення поширення агресії Російської федерації та фінансування нею незаконних, збройних формувань на території Дніпропетровської області та всієї України.

Одночасно з зайняттям громадською діяльністю, позивач ОСОБА_5 активно займається захистом духовних цінностей громадян. Зокрема, є одним із фундаторів релігійної громади Дніпровського єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, підтримує розвиток духовності в незалежності віросповідання, в якості меценату приймає фінансову участь в будівництві храмів різних конфесій.

Підтвердженням цього є наступні факти:

У 2016 році ОСОБА_5 нагороджений відзнакою Президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції", у 2006 році нагороджений Орденом Патріарха Київського і Всієї Руси- України Святого Архистратига Михаїла , у 2010 році нагороджений Орденом Патріарха Київського і Всієї Руси- України Святого Юрія Переможця, у 2015 році нагороджений Медаллю Патріарха Київського і Всієї Руси-України "За жертовність і любов до України", у 2016 році - Орденом Патріарха Київського і Всієї Руси-України Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ -го ступеня, Орденом Миколи Чудотворця , отримав нагороду Святого Нерсес Шноралі від Армянської апостольської церкви, а також Подяку за відповідальну громадську позицію від ТВО Командувача військ оперативного командування "СХІД".

Позивач ОСОБА_6 є засновником та керівником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд ОСОБА_6 «СОЛІДАРНІСТЬ», яка займається благодійністю та надає благодійну допомогу незахищеним верствам населення, дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування, закладам освіти та охорони здоров`я, організаціям захисту зазначених осіб Всеукраїнського та місцевого рівня. Завдяки зазначеній діяльності позивач ОСОБА_6 є відомою на Дніпропетровщині та за її межами людиною, та має гарну ділову репутацію. Завдяки благодійній роботі, його цінують та поважають різні прошарки населення, оскільки при звернені до благодійного фонду отримують необхідну благодійну допомогу, як фінансову так і майнову. Завдяки допомоги фонду існують та підтримуються дитячі будинки, інтернати, тощо. З часу проведення на території України антитерористичної операції, він бере активну участь у наданні благодійної допомоги захисникам вітчизни, доправляє бійцям АТО шоломи, бронежилети, харчування, тощо. Також не забуває і про повернених з передової бійців, яким надає різноманітну допомогу в тому числі допомагає ліками, житлом, сприяє виїзду поранених за кордон на лікування.

Підтвердженням вищезазначеного є отримання ним з різних міст країни різноманітних листів подяки, за особисті заслуги позивач ОСОБА_6 нагороджувався медалями та різноманітними грамотами, а саме: грамота за заслуги перед Українським народом за підписом Голови Верховної Ради України А. Парубія; благословенна грамота Патріарха Київського і всієї Русі-України ФІЛАРЕТА; грамота від Митрополита Дніпропетровського і Павлоградського за допомогу в проведенні фестивалю « Мама +Я»; подяка спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва; подяка за активну участь у наданні благодійної допомоги особовому складу військової частини А1126 під час виконання бойових завдань у складі антитерористичної операції; подяка міського голови Дніпропетровської міської ради І.І. Куліченка; подяка ГО «Жіночий клуб «ДОБРОБУТ» за надання благодійної допомоги; подяка дитячого будинку «Ромашка» за надання матеріальної допомоги дітям-сиротам; диплом Благодійного регіонального фестивалю МАМА+ Я ; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпропетровська 2013»; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2016»; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2017»; почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26 квітня 2016 року 30-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів ліквідаторів; подяка всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих»; подяка почесному меценату від дітей - сиріт Благодійного фестивалю «Мама+Я»; почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26.04.2017 року 31-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів-ліквідаторів; подяка Українського товариства глухих за надану допомогу; подяка за надану допомогу від Комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа I-II ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області; Міністр оборони України нагородив позивача ОСОБА_6 нагрудним знаком «ЗНАК ПОШАНИ»; Голова Дніпропетровської обласної ради нагородив позивача ОСОБА_6 медаллю за особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області; Дніпровський міський голова Філатов А.Б. нагородив позивача ОСОБА_6 пам`ятною медаллю «ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ», тощо.

Дані нагороди, листи тощо є підтвердженням того, що позивачі є публічними, добропорядними особами, приймають активну участь у розвитку країни та мають не заплямовану репутацію. Крім того, відповідачами не надано жодного доказу, які підтверджували би факт безпосереднього відношення позивачів до кримінального світу, більш того позивачами було доведено факт відсутності судимостей, а отже, беручи до уваги приписи Конституції України, ніхто не має право звинувачувати позивачів у вчиненні злочинів чи причетності до кримінального світу, доки їх вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини зауважує, термін «приватне життя» є широким поняттям, що не має вичерпного визначення, і поширюється на безліч аспектів самоідентифікації людини, наприклад, на ім`я особи та зображення, і включає в себе її фізичну та психологічну цілісність. Репутація і честь людини є частиною її самоідентифікації і психологічної цілісності, а тому також охоплюються поняттям приватне життя (BOGOMOLOVA v.RUSSIA, №13812/09, §51, ЄСПЛ, 20.06.2017 року).

Однак, слід відзначити, що в зазначених положеннях Декларації та Резолюції, мова йде про правдиві відомості про публічних осіб.

Крім того, у своїй доповіді від 16 травня 2011 року (A/HRC/17/27), поданій до Ради ООН з прав людини, Спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини щодо питань заохочення й захисту права на свободу думок та їхнє вираження серед іншого зазначив, що дифамація належить до видів інформації, до яких можуть застосовуватися законні обмеження з метою захисту прав і репутації інших осіб від безпідставних нападів.

Так, відповідно до ч.4 ст.296 Цивільного кодексу України ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї.

Оскільки у відношенні позивачів ніколи не ухвалювались обвинувальні вироки, всі припущення відповідачів щодо належності позивачів до «кримінального світу» є незаконними та є такими що не можуть бути оприлюднені. Саме такі дифамації є тим обмеженням свободи слова, про які зазначається і в Резолюції №428 (1970) Консультативної асамблеї Ради Європи щодо Декларації про засоби масової інформації та права людини від 23 січня 1970 року, і в Рекомендації СМ/Rec(2007)16 державам-членам «Про заходи з підвищення суспільного значення Інтернету» від 07 листопада 20017р., і в Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схвалену 12 лютого 2004 року Комітетом Міністрів Ради Європи, і в доповіді від 16.05.2011 року (A/HRC/17/27), поданій до Ради ООН з прав людини, Спецдоповідач Ради ООН з прав людини щодо питань заохочення й захисту права на свободу думок та їхнє вираження.

Аналіз інформативного складу опублікованих статей, відсутність заперечень відповідачів, наявність фото із підкресленням обличь позивачів, приводить суд до висновку, що у вищенаведених джерелах інформації йдеться саме про осіб позивачів. Отже, суд приходить до висновку, що дійсно мало місце поширення інформації про осіб позивачів.

Зі змісту спростовуваних статей, викладених на особистій сторінці Facebook ОСОБА_8 та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, а так само виходячи з аналізу лексичної та граматичної форм викладення відомостей, які просять спростувати позивачі, вбачається, що мова йде саме про стверджувальні факти, а саме: ОСОБА_6 є «ІНФОРМАЦІЯ_3», а ОСОБА_5 є «ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Поширення подібної інформації, на думку суду, дійсно може вплинути на соціальну, морально-етичну оцінку особи в очах оточуючих.

Підсумовуючи вищезазначене, відповідачі не мали жодних правових підстав на розповсюдження недостовірної інформації стосовно позивачів, оскільки поширена інформація не підкріплена жодним доказом, а отже відповідна недостовірна інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Факт видалення публікації або її частини під час розгляду справи по суті, як вже зазначалось, не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки предметом судового розгляду є публікація, яка на сьогодні існує в матеріальному світі у вигляді роздруківок, її ідентичність підтвердили сторони в судовому засіданні, публікація разом із розміщеними в ній фотографічними зображеннями позивачів є єдиним цілим - фактом та фактично інструментом розповсюдження недостовірної інформації про позивачів.

Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз`ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні правовідносини.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, - якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.

Враховуючи приписи ст. 32 Конституції України, ст. 16, ч. 7 ст. 277 ЦК України, п.3, 24, 25 Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до відповідачів про зобов`язання їх видалити недостовірну інформацію щодо позивачів та опублікувати спростування розповсюдженої ними інформації у спосіб, в яких її було поширено є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, шостою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її особистого немайнового права передбачено у частині 1 статті 23 та статті 280 ЦК України. Моральна шкода полягає у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків передбачених законодавством.

Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) визначає, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (пункт 5 Пленуму). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина відчуває страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає цілком обґрунтованим та відповідним заявлений позивачами розмір моральної шкоди, що він стягується з відповідачів.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою визначено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

На підставі викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

З огляду на повне задоволення позову суд вважає за можливе стягнути судовий збір з відповідачів на користь позивачів, при цьому суд вважає за потрібне стягнути з відповідача-1 ТОВ "Ласмак" на користь позивачів витрати, які вони понесли у зв`язку із оплатою витрат на проведення судової експертизи у розмірі 13892,40 грн. кожен.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.264-266, 354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9), де під фотографічним зображенням ОСОБА_5 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та головного редактора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_9) на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та опублікувати на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування під заголовком « СПРОСТУВАННЯ » наступного змісту: «Інформація поширена про ОСОБА_5 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де під фотографічним зображенням ОСОБА_5 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_5 », є недостовірною та не відповідає дійсності».

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24) ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 );

Зобов`язати ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 50 076,00 грн. (п`ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9), де під фотографічним зображенням ОСОБА_6 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_25 »;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та головного редактора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_9) на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та опублікувати на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування під заголовком « СПРОСТУВАННЯ » наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_6 , що міститься в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 », де під фотографічним зображенням ОСОБА_6 зроблено допис « ІНФОРМАЦІЯ_25 » є недостовірною та не відповідає дійсності».

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 , (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24) ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 );

Зобов`язати ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_24)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) моральну шкоду в розмірі 25 038,00 грн. (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 50 076,00 грн. (п`ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), моральну шкоду в розмірі 12 519,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1664,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 13892,40 грн (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСМАК» (код ЄДРПОУ 39649484, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4Б телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 13892,40 грн (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 діб до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев