Ухвала суду № 89775085, 10.06.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/5314/20

провадження 2-з/201/97/2020

УХВАЛА

10 червня 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Соборний ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про витребування майна із чужого незаконного володіння. Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 10 червня 2020 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання по справі.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд до набрання законної сили рішенням суду накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить відповідачу ОСОБА_2 ; заборонити приватним та державним нотаріусам вчинювати будь-які дії направлені на відчуження, реєстрацію, перереєстрацію, укладання договорів іпотеки, договорів оренди щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , що належить відповідачу ОСОБА_2 ; заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_2 ; заборонити відповідачу ОСОБА_2 та компетентним реєстраційним органам (Реєстраційній та Міграційній службі України та їх підрозділам) користуватися квартирою АДРЕСА_4 (проживати, здавати в оренду третім особам, реєструвати будь-кого іншим чином використовувати), та передати дану квартиро на відповідальне зберігання – позивачу ОСОБА_1 , оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа, а вказаний позов стосується захисту права власності на майно, що належало позивачу, однак це майно незаконно вибуло з володіння позивача поза його волею, а тому на сьогодні у випадку не застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду по справі.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим частково задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв`язку з чим до набрання законної сили рішенням суду по справі накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С.; заборонити приватним та державним нотаріусам вчинювати будь-які дії направлені на відчуження, реєстрацію, перереєстрацію, укладання договорів іпотеки, договорів оренди щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С.; заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С., оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа і між сторонами виник спір щодо вище зазначеного нерухомого майна, яке на думку позивача незаконно вибуло з його володіння. Спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є велика вірогідність того, що у разі невжиття заходів забезпечення це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, також слід зазначити, що вказаними вжитими заходами позову не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з`ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову.

Також слід звернути увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже дійсно є обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження квартири на користь третіх осіб, що зробить неможливим виконання рішення суду. Окрім того, слід звернути увагу, що зміна власника нерухомого майна в подальшому унеможливить виконання рішення суду по справі, фактично позбавить позивача можливості захистити і поновити свої порушені права та інтереси, а тому є очевидна наявність реальної загрози не виконання рішення суду, а тому зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, тобто існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову по справі.

З огляду на зазначене можливо дійти висновку про те, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, заходи забезпечення позову, які вживаються судом, є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право позивача на судовий захист.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та компетентним реєстраційним органам (Реєстраційній та Міграційній службі України та їх підрозділам) користуватися квартирою АДРЕСА_4 (проживати, здавати в оренду третім особам, реєструвати будь-кого іншим чином використовувати), та передати дану квартиро на відповідальне зберігання - ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у заяві не обґрунтовано необхідність їх застосування на даний час, а також не зазначено, яким чином вони можуть сприяти виконанню рішення суду, крім того слід звернути увагу, що річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання лише тим особам, які не заінтересовані у вирішенні спору по суті, а тому вказані вимоги заяви про забезпечення позову в цій частині не обґрунтовані, безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований на території України, крім того у суду відсутні надані докази того, що майновий стан цього позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по справі, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а тому обов`язок суду щодо беззаперечного застосування до повивача зустрічного зобов`язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутній.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1 ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – частково задовольнити.

До набрання законної сили рішенням суду по справі накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С.; заборонити приватним та державним нотаріусам вчинювати будь-які дії направлені на відчуження, реєстрацію, перереєстрацію, укладання договорів іпотеки, договорів оренди щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С.; заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія № 506, видане 05.06.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С.

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

У зв`язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Ухвала набрала законної сили 10 червня 2020 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк