Вирок № 89774030, 12.06.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/41/2020

Справа № 330/2178/18

"12" червня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Чарушиної Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Каталіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135 та ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області № 455 о/с від 10.12.2016 року майора поліції Андреєва О.М. призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Перебуваючи на займаній посаді, ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», був працівником правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» (далі за текстом – Закон), Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 6 Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із п.п. 1-3 ч.1 ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до вимог п.4 ст. 1 ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Згідно із ч.2 ст. 18 Закону, поліцейський на всій території України, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби, в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Пунктом 14 ч.1 ст. 23 Закону передбачено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає всіх можливих заходів до надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Однак, 18 серпня 2017 року о 19 годині 50 хвилин, у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «Kia-Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною вул. Першотравневої з боку пр. Азовського в напрямку «Аквапарку».

У цей же час у зустрічному напрямку для водія ОСОБА_1 , керуючи технічно справним мопедом «Skymoto FOX 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалася водій ОСОБА_2 .

На ділянці проїжджої частини вул. Першотравневої у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області навпроти буд. 14 водій ОСОБА_2 рухалася прямо, а водій ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі – Правил дорожнього руху), а саме: перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати маневр повороту ліворуч, не давши дорогу мопеду «Skymoto FOX 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо.

Внаслідок зазначених дій водія ОСОБА_1 відбувся наїзд автомобілем «Kia-Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням останнього на мопед «Skymoto FOX 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 з подальшим перекиданням мопеду та його водія.

У результаті наїзду ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, з якими її було доставлено до КУ «Якимівська центральна районна лікарня».

Згідно із висновком судово-медичної експертизи від 04.09.2018 року № 1074М, ОСОБА_2 спричинені наступні тілесні ушкодження: відкритий багатоуламковий перелом лівого стегна в нижній його третині зі зміщенням кісткових фрагментів по осі та по ширині, відкриті багатоуламкові переломи лівої малогомілкової кістки в верхній її третині зі зміщенням кісткових фрагментів, великі рани в області лівого стегна та в області лівої гомілки на фоні явищ травматичного та геморагічного шоку тяжкого ступеня, які в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів виступаючими частинами рухаючогося автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи діючим працівником поліції та особою, яка поставила потерпілого в небезпечний стан, що виразилося в тому, що він, скоївши дорожньо-транспортну пригоду, керуючи механічним транспортним засобом, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, у результаті чого ОСОБА_2 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, будучи зобов`язаним та маючи змогу надати медичну допомогу в силу вимог ст. ст. 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно, оскільки усвідомлював суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, проявив байдужість і неповагу до права людини на життя та, діючи всупереч вимогам п. 2.10 Правил дорожнього руху України, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не доставив потерпілого до лікувального закладу, а з місця пригоди зник, чим завідомо залишив без допомоги ОСОБА_2 , яка перебувала в небезпечному для житті стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений, в інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушеннях провину не визнав, пояснив суду, що 19 серпня 2017 року, він, оглянувши ззовні належний його дружині автомобіль Kia Carens, виїхав з м. Мелітополя до смт. Кирилівка. Жодних пошкоджень під час огляду автомобіля він не побачив, на шляху з м. Мелітополя до Кирилівка жодних сторонніх звуків (стукіт чи скрежет) від автомобіля не було. Також обвинувачений пояснив, що технічний огляд на вказаному автомобілі проходився вчасно, як того потребує регламент, однак дату останнього технічного огляду та ремонту він згадати не може. В подальшому обвинувачений пояснив, що ввечері 19 серпня 2017 року, він, приїхавши до смт. Кирилівка, здійснив поворот наліво від магазину «Транзит» та рухався прямо по автомобільній дорозі з ввімкненими фарами. При цьому з правого боку були насипані кучки піску, які не заважали руху автомобілів. На дорозі були наявні ями, однак вони були невеликими. Назустріч йому, зі слів обвинуваченого, ніхто не рухався, ввімкнених фар він не бачив. В якийсь момент він почув скрежет металу з лівої передньої сторони та автомобіль кинуло в ліву сторону. Після цього він вирівняв автомобіль, проїхав приблизно 40-50 метрів та зупинився оглянути свій автомобіль. Під час огляду він побачив, що пошкоджено ліву передню сторону автомобіля, а саме - ліве крило та бампер. Як пояснив обвинувачений, вже саме під час огляду ним свого автомобіля, до нього під`їхали працівники поліції з проблисковими маячками, повідомили, що сталося ДТП та запропонували проїхати разом з ним. Звідки їм стало відомо про ДТП, працівники поліції не пояснили. Обвинувачений вказав, що він сів до патрульного автомобіля, один із поліцейських сів до автомобіля обвинуваченого за кермо, та всі разом поїхали до Кирилівського відділу поліції. Вже під час руху до Кирилівського відділу поліції обвинувачений побачив, що стоїть машина швидкої допомоги, лежить мопед та розкидані коробки. Коли його було доставлено до Кирилівського відділу поліції, то працівники поліції здали зміну та передали його своїм колегам. В подальшому, як зазначив сам обвинувачений, працівники поліції запропонували йому проїхати для проходження медичного огляду, він не відмовився та поїхав з працівниками поліції спочатку до Якимівської ЦРЛ. Прибувши до Якимівської ЦРЛ, медичного огляду не пройшов, оскільки, як повідомив один із співробітників поліції, поступила команда про необхідність доставки ОСОБА_1 для медичного огляду до м. Мелітополя. Після проходження медичного огляду його було доставлено назад до Кирилівського відділу поліції для встановлення усіх обставин справи. Як було встановлено під час досудового розслідування, на автомобілі обвинуваченого було пошкоджено ліву пружину. Щодо механізму виникнення поломки, обвинувачений не зміг нічого пояснити, однак висловив припущення, що саме вона могла стати причиною зміщення автомобіля в ліву сторону в момент ДТП. При цьому обвинувачений пояснив, що під час огляду місця ДТП не був присутній, як і при проведенні слідчого експерименту. Відповідаючи на поставлені йому запитання, обвинувачений вказав, що винним себе не визнає, також не визнає цивільний позов, заявлений потерпілою, оскільки не вважає себе винним у скоєнні ДТП, однак надавав потерпілій матеріальну допомогу на загальну суму сто тисяч гривень. Останній раз з потерпілою він спілкувався приблизно рік тому, в основному йому телефонувала донька потерпілої та казала про необхідність придбання ліків. Останній платіж у розмірі двадцять тисяч гривень він зробив приблизно рік тому. Про отримання потерпілою інвалідності він дізнався вже під час судового розгляду.

В подальшому у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину за ч. 2 статті 286 КК України, щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду. Проте, обвинувачений категорично заперечує те, що він нібито залишив потерпілу у безпорадному стані, оскільки пояснив, що після зіткнення не побачив потерпілу, не бачив, що жінка впала і взагалі не зрозумів одразу, що хтось постраждав, дізнавшись про це лише від працівників поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 18 серпня 2017 року, приблизно о 19:45 годині, вона їхала на мопеді з санаторію «Кирилівка» в смт. Кирилівка Якимівського району. Рухалась вона по правій стороні проїжджої частини вулиці Першотравневої в бік магазину «Транзит» ближче до бордюру, оскільки на її шляху були ями. Перед нею жодних автомобілей не їхало, були лише автомобілі позаду неї. В цей їй назустріч на її смугу виїхав автомобіль темного кольору, вона намагалася уникнути зіткнення, однак бордюр був дуже високий і вона не могла з`їхати з дороги. В результаті цього сталося зіткнення, в результаті якого вона впала з мопеду на проїжджу частину ближче до бордюру. У мопеда була пошкоджена ліва передня сторона. Чи був удар автомобіля безпосередньо в неї, вона не пам`ятає, оскільки перебувала у стресовому стані. Після того як впала, вона побачила, що автомобіль темного кольору, який здійснив з нею зіткнення, повернувся на свою полосу, обігнав з правої сторони автомобіль, який зупинився, та поїхав далі. При цьому зазначила, що на вулиці було досить світло. Після падіння до неї підбігли працівники поліції, надали їх першу домедичну допомогу та викликали їй швидку. Швидка доставила її до Якимівської лікарні, у якій вона перебувала в реанімації 7 днів і ще 3 дні у стаціонарі. Після того, як її виписали, вона поїхала лікуватися до м. Запоріжжя. Там вона перебувала на лікуванні до грудня 2017 року, їй проводили операції. До моменту дорожньо-транспортної пригоди вона офіційно працювала, а тому 4 місяці перебувала на лікарняному. Як зазначила потерпіла, обвинувачений надав грошову допомогу у період її перебування у реанімації та у період її лікування у м. Запоріжжі, однак точних сум вона не знає, так як кошти обвинувачений надавав її доньці. У вересні 2019 року вона оформила інвалідність 2 групи. Потерпіла пояснила, що точно не пам`ятає, якою частиною автомобіля було нанесено удар. Також пояснила, що водійського посвідчення вона не мала, фари автомобіля були вимкнені, фара та габарити на скутері були ввімкнені. Окрім того зазначила, що слідчий експеримент проводився без її участі, так як вона перебувала на лікуванні у лікарні. В районі дорожньо-транспортної пригоди розмітки не було. На запитання пояснила, що до дорожньо-транспортної пригоди вона вільно пересувалася без палиці.

Потерпілою було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь у якості відшкодування матеріальних збитків, понесених через лікування внаслідок ДТП, - 72325,84 гривень, а також моральну шкоду через повне порушення життєвого укладу, отримання інвалідності, порушення психічного стану внаслідок травм та тривалого лікування, страждання та хвилювання членів родини, втрату роботи – у розмірі 2000000,00 гривень.

В ході слухання справи потерпілою було уточнено позовні вимоги, заявлено про залучення у якості співвідповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» та стягнення на користь потерпілої з ПАТ «Страхова група «ТАС» суму матеріальних збитків у розмірі 72325,84 гривень, матеріальної шкоди у розмірі 3616,30 гривень, а також стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 226383,70 гривень.

До закінчення судового слідства потерпіла подала заяву про відмову від позову в частині вимог, заявлених нею до обвинуваченого, про відшкодування моральної шкоди, пояснивши, що ОСОБА_1 повністю відшкодував їй вказану у позові суму. За клопотанням сторони захисту до матеріалів кримінального провадження була долучена відповідна розписка про отримання коштів потерпілою.

ПАТ СГ «ТАС» було подано відзив на позовну заяву потерпілої, де позовні вимоги не визнано.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що у вересні 2017 року був черговим лікарем при проведенні експертизи на стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого. Обвинуваченого раніше не знав, запам`ятав лише обличчя. ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції для проведення експертизи на стан алкогольного сп`яніння. Проводили повну експертизу по ОСОБА_4 , оскільки працівники поліції зазначили, що сталося ДТП із наслідками. Аналіз проводився по алкотестеру та відбиралася сеча. Обвинувачений поводив себе чемно та адекватно. Результат щодо стану алкогольного сп`яніння був негативний. За результатами проведення експертизи було складено акт.

Свідок ОСОБА_5 , допитний у режимі відео конференції, пояснив суду, що влітку 2017 року перебував у службовому відрядженні та ніс службу в смт. Кирилівка Якимівського району. 18 серпня 2017 року перебував на денній зміні. Приблизно о 19:30-19:40 ним та його напарником ОСОБА_6 було зупинено автомобіль для перевірки документів. В цей час він почув удар, обернувся та побачив що автомобіль здійснив зіткнення з мопедом, в результаті якого потерпіла та мопед опинились на землі. Видимість була гарна. Було прийнято рішення наздогнати автомобіль, який скоїв зіткнення та зник з місця події. Автомобіль Кіа знайшли приблизно через 0,5 км від місця ДТП у Приморському провулку. В автомобілі знаходився обвинувачений, який дуже нервував, однак вів себе адекватно. На запитання свідка, чому він втік з місця події, обвинувачений пояснив, що злякався та перебуває у стані стресу. В подальшому свідок ОСОБА_5 разом із своїм напарником ОСОБА_6 доставили ОСОБА_1 та його автомобіль до Кирилівського відділу поліції. Автомобіль доїхав своїм ходом, керував автомобілем свідок ОСОБА_7 з дозволу ОСОБА_1 . Під час руху автомобіля свідок проблем з кермовим керування не помітив.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 18 серпня 2017 року у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області ніс службу разом із своїм напарником ОСОБА_5 До смт. Кирилівка їх було направлено у службове відрядження. Приблизно о 19:30-19:40 годині вони в районі магазину «Транзит» на вул. Першотравневій зупинили автомобіль з метою перевірки документів. В цей час він почув звук, характерний для звуку зіткнення транспортних засобів, обернувся та побачив, що автомобіль здійснив зіткнення з мопедом, в результаті чого потерпіла та мопед опинились на землі. Видимість при цьому була гарна. Тоді вони викликали слідчо-оперативну групу та швидку для потерпілої та поїхали за автомобілем, який скоїв зіткнення. Автомобіль Кіа знайшли приблизно через 0,5 км від місця ДТП у Приморському провулку. В автомобілі знаходився обвинувачений, який дуже нервував, однак вів себе адекватно. В подальшому свідок ОСОБА_7 разом із своїм напарником ОСОБА_5 доставили ОСОБА_1 та його автомобіль до Кирилівського відділу поліції. Автомобіль доїхав своїм ходом, як зазначив свідок ОСОБА_7 , саме він керував автомобілем, а його напарник керував службовим автомобілем. Під час руху автомобіля свідок проблем з кермовим керуванням не помітив.

Свідок ОСОБА_8 у режимі відеоконференції пояснив суду, що 18 серпня 2017 року у вечірній час доби, будучи відрядженим для несення служби у смт. Кирилівка, заступив на чергування. Старшим у них був ОСОБА_5 . У вечірній час доби 18 серпня 2017 року ОСОБА_5 разом із напарником привіз ОСОБА_1 до Кирилівського відділу поліції та дав завдання ОСОБА_8 та його напарнику відвезти ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Тоді свідок ОСОБА_8 разом із своїм напарником доставили обвинуваченого спочатку до Якимівської ЦРЛ, а потім повезли до Мелітопольського наркодиспансеру. Там обвинувачений пройшов медичний огляд та в подальшому працівниками поліції був доставлений до смт. Кирилівка.

Судом у судовому засіданні було досліджено наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення:

-Протокол огляду транспортного засобу Кіа Carens, державний номер НОМЕР_1 ,від 19.08.2017 року та фототаблиця до нього ( т.1 а.с. 208-210). Оглядом встановлено, що автомобіль має пошкодження лівої передньої фари, ліве переднє крило пом`яте, лівий передній ліхтар тримається на дротах, випав з отвору, розбито ліве дзеркало заднього виду, розбита задня ліва фара та пом`яте заднє ліве крило.

-Протокол огляду DVD-R диску від 26.07.2017 року, на якому знаходиться відеозапис, наданий свідком ОСОБА_9 з відеореєстратора автомобіля «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_3 . Відеозапис з диску переглянуто у судовому засіданні. На відеозаписі з прив`язкою до часу зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 18.08.2017 року у вечірній час доби о 19 годині 46 хвилин за участі автомобіля Кіа Carens, державний номер НОМЕР_1 , та мопеду ( т.1 а.с. НОМЕР_4 );

-Постанову від 26.09.2017 про визнання речовим доказом DVD-R диску від 26.07.2017 року на якому знаходиться відеозапис, наданий свідком ОСОБА_9 з відео реєстратора автомобілю «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_3 ( т.1 а.с. НОМЕР_5 );

-Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.08.2017 року із фото-таблицею та схемою ДТП до нього, ( т. 1 а.с. 222-229);

-Протокол огляду речей від 27.09.2017 року, а саме автомобілю Kia Carens, д/н НОМЕР_1 (т.2 а.с. 2-4). Згідно до протоколу, в ході проведення дослідження технічного стану автомобілю Kia Carens, д/н НОМЕР_1 , було виявлено пошкодження лівої передньої пружини амортизатору (відламана частина пружини).

-Протокол огляду речей від 27.09.2017 року, а саме мопеду SkymotoFox 50, д/н НОМЕР_2 (т.2 а.с. 5-7).

-Протокол огляду місця події від 27.09.2017 року з фототаблицею до нього (т.2 а.с. 8-12). Об`єктом огляду є проїжджа частина навпроти будинку № 14 по вулиці Першотравневій в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, де 18.08.2017 року, приблизно о 19 годині 50 хвилин, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Kia Carens, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та мопеду «Skymoto Fox 50», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Вказана проїжджа частина асфальтована та в районі місця ДТП немає великих ям, або ушкоджень, які б могли стати причиною раптової зміни напрямку руху ОСОБА_1 у бік ОСОБА_2 ;

-Протокол огляду речей від 08.09.2017 року, а саме - автомобілю Kia Carens, д/н НОМЕР_1 (т.2 а.с. 13-15). Об`єктом огляду є автомобіль Kia Carens, д/н НОМЕР_1 , який знаходиться на стоянці Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області. З метою подальшого проведення судової дактилоскопічної експертизи цілого за частинами, за клопотанням експерта з вказаного автомобіля вилучено пошкоджену ліву передню та ліву задні фари.

-Протокол огляду речей від 08.09.2017 року, а саме автомобілю Kia Carens, д/н НОМЕР_1 (т.2 а.с. 16-18). Об`єктом огляду є автомобіль Kia Carens, д/н НОМЕР_1 . З метою проведення експертизи з вказаного автомобіля вилучено пошкоджену ліву пружину амортизатора.

-Протокол проведення слідчого експерименту за участю представника потерпілої від 02.05.2018 року із схемою до нього (т.2 а.с. 19-22).

-Висновок експерта № 3-1308 від 22.09.2017 року за результатами проведення судової трасологічної експертизи з ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с 24-35). Згідно вказаного висновку, сім фрагментів полімерного матеріалу, вилучені у ході огляду місця ДТП з проїжджої частини, та фрагменти полімерного матеріалу фари (скла) лівої передньої фари автомобіля « Kia Carens», р/н НОМЕР_1 , раніше складали єдине ціле.

-Висновок експерта № 19-134 від 22.09.2017 року за результатами проведення судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи (т.2 а.с. 39-46). Згідно висновку експерта, в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «Kia Carens», р/н НОМЕР_1 , та мопеду «Skymoto Fox 50», р/н НОМЕР_2 , складав 155 градусів плюс/мінус 5 градусів. Визначити місце зіткнення автомобіля «Kia Carens», р/н НОМЕР_1 , та мопеду «Skymoto Fox 50», р/н НОМЕР_2 , у вигляді геометричної точки на проїзній частині не представляється можливим, але можна сказати, що воно розташоване на смузі руху у бік пр. Азовського, ближче до правого краю проїзної частини;

-Висновок експерта № 19-146 від 28.09.2017 року за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу з ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с. 49-61). Згідно висновку експерта, на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система та рульове управління автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані. На момент проведення експертного дослідження ходова частина автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась у непрацездатному стані. Встановити, коли виникла відмова в ходовій частині автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не є можливим. Відповісти на питання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмову у ходовій частині автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , можливо лише після встановлення часу виникнення руйнування нижньої частини гвинтової пружини передньої лівої підвіски.

-Висновок експерта № 19-144 від 28.09.2017 року за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу з ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с. 64-68). Згідно висновку експерта, на момент експертного дослідження рульове управління (керування), робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина мопеду «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися в працездатному стані.

-Висновок експерта № 17-5441 від 22.11.2017 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану ламп накалювання мопеду «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з фототаблицею до нього (т.2 а.с 71-78). Згідно висновку експерта, визначити функціональний стан наданих на дослідження ламп накалювання передньої та задньої фар мопеду Skymoto Fox 50, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент зіткнення неможливо, у зв`язку з тим що вони знаходяться в працездатному, технічно справному стані та не мають жодних змін фізичного стану, що дозволили би визначити їх функціональний стан на момент зазначеної в постанові події.

-Висновок експерта № 19/12-1/228-СЕ/17 від 05.04.2018 року за результатами судової експерти з дослідження деталей транспортних засобів з ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с. 81-93). Згідно висновку, руйнація із відокремленням фрагменту (опорного витка) передньої лівої пружини амортизатора автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (згідно постанови слідчого) відбулась під впливом звичайних експлуатаційних навантажень внаслідок корозійного пошкодження поверхні опорного витка пружини (корозійні язви) та, як результат, утворення первинних тріщин, які слугували концентраторами напружень з послідуючим розвитком втомних процесів під час зовнішнього механічного впливу (циклічних навантажень). З урахуванням того, що з даним пошкодженням, а саме: руйнація з відокремленням фрагменту (опорного витка) пружини амортизатора, транспортний засіб може продовжувати рух, встановити час, коли саме: безпосередньо перед ДТП, задовго до ДТП, в процесі ДТП чи після ДТП, сталася руйнація передньої лівої пружини амортизатора автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно постанови слідчого), не представляється можливим. Корозійні язви, які слугували початком розвитку первинних тріщин, та втомні тріщини, які ослабили несучу спроможність опорного витка передньої лівої пружини амортизатора автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно постанови слідчого), відносяться до прихованих дефектів і, враховуючи їх розмір, дислокацію та відсутність розкриття (в даному випадку втомних тріщин), а також тривалість їх розвитку, не могли бути виявлені водієм до моменту кінцевої руйнації даної деталі транспортного засобу. Оскільки встановити час кінцевої руйнації, як наслідку розвитку втомних процесів, з відокремленням фрагменту (опорного витка) передньої лівої пружини амортизатора автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно постанови слідчого), а саме: безпосередньо перед ДТП, задовго до ДТП, в процесі ДТП чи після ДТП, експертним шляхом не представляється можливим, тому дати відповідь на питання чи була придатна до експлуатації (перебувала в працездатному стані) ходова частина автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно постанови слідчого), також не представляється можливим.

-Висновок експерта № 9-342 від 04.06.2018 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи (т.2 а.с. 96-100). Згідно висновку експерта, у розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій мопеду « ОСОБА_10 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України. У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.2 Правил дорожнього руху України. Водій мопеду « ОСОБА_11 » ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «КІА КАРЕНС». Технічна можливість водія автомобіля «КІА КАРЕНС» ОСОБА_1 запобігти зіткненню залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «КІА КАРЕНС» ОСОБА_1 є невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП. В діях водія мопеда « ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п.п. 12.2., 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається.

-Висновок експерта № 1074М від 21.08.2018 року судово-медичної експертизи ОСОБА_2 (т.2 а.с. 101-104). Згідно висновку експерта, відкритий багатоуламковий перелом лівого стегна в нижній його третині зі зміщенням кісткових фрагментів по осі та по ширині, відкриті багатоуламкові переломи лівої малогомілкової кістки в верхній її третині зі зміщенням кісткових фрагментів, великі рани в області лівого стегна та в області лівої гомілки на фоні явищ траматичного та геморалогічного шоку тяжкого ступеня у гр. ОСОБА_2 в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів виступаючими частинами рухаючогося автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи.

-Постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.08.2017 року, а саме - автомобілю марки «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , одного ключа від цього автомобіля, брелка сигналізації до автомобілю, оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 7 фрагментів пластику, мопеду «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 . (т.2 а.с. 105-106).

-Розписку ОСОБА_12 про отримання на зберігання мопеду «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , (т.2 а.с. 107).

-Розписки ОСОБА_1 про отримання ключа від автомобілю «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,та лівої передньої фари (т.2 а.с. 108-109).

Крім того, судом було оглянуто у якості речового доказу автомобіль «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому на момент огляду були відсутні пошкодження оскільки автомобіль було реставровано, амортизатор цього автомобіля та мопед «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому були наявні ушкодження та який не був підданий ремонтним роботам, DVD-R диск, на якому знаходиться відеозапис, наданий свідком ОСОБА_9 з відеореєстратора автомобіля «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_3 .

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.

У суду не викликає сумнівів ті обставини, що у зазначений в обвинувачені час та у вказаному місці саме обвинуваченим ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом було порушено правила безпеки дорожнього руху, що потягло за собою спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілій, після чого обвинувачений залишив без допомоги потерпілу, яка перебувала у небезпечному для життя стані. Вказані обставини суд вважає беззаперечно доведеним стороною обвинувачення.

Так, і потерпіла, і обвинувачений у своїх показах підтвердили той факт, що 18.08.2017 року, о 19-50 годині, у смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області обвинувачений, керуючи автомобілем «Kia Carens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши вимоги п. 10.1 ПДР України, почав виконувати маневр повороту ліворуч, внаслідок чого відбувся наїзд автомобілю на мопед «Skymoto Fox 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням потерпілої. Внаслідок ДТП потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Механізм скоєння ДТП, обставини події та її наслідки, викладені у пред`явленому ОСОБА_1 обвинуваченні, також були достовірно встановлені судом з показів свідків ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , досліджених судом письмових доказів сторони обвинувачення: протоколу огляду автомобілю Кіа Carens, державний номер НОМЕР_1 ,від 19.08.2017 року, протоколу огляду DVD-R диску від 26.07.2017 року, постанови від 26.09.2017 року про визнання речовим доказом DVD-R диску від 26.07.2017 року, протоколу огляду місця ДТП від 18.08.2017 року, протоколу огляду мопеду Skymoto Fox 50, д/н НОМЕР_2 , протоколу огляду місця події від 27.08.2017 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 02.05.2018 року, висновку експерта №3-1308 від 22.09.2017 року, висновку експерта №19-134 від 22.09.2017 року, висновку експерта №19-146 від 28.09.2017 року, висновку експерта №19-144 від 28.09.2017 року, висновку експерта №17-5441 від 22.11.2017 року, висновку експерта №19/12-1/228-СЕ/17 від 05.04.2018 року, висновку експерта №9-342 від 04.06.2018 року, висновку експерта №1074М від 21.08.2018 року.

Зазначені докази цілком взаємоузгоджені та не протирічать один одному, підтверджують обставини, викладені обвинуваченим та потерпілою у своїх поясненнях, а також цілком доводять наявність у діях обвинуваченого ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 286 КК України.

Щодо пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у завідомому залишенні без допомоги потерпілої ОСОБА_2 , яка перебувала у небезпечному для життя стані та була позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження, суд виходить з наступного.

Так, обвинувачений стверджував у судовому засіданні, що він не одразу зрозумів того, що сталося ДТП , та внаслідок цього постраждала людина, а дізнався про це лише від працівників поліції. З огляду на це, сторона захисту вважає, що у діях обвинуваченого немає складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 135 КК України, та просить його за цією статтею виправдати.

Проте, ці покази ОСОБА_1 були спростовані насамперед його поясненнями у подальшому, коли він заявив про повне і беззаперечне визнання вини за ч. 2 статті 286 КК України, з яких вбачається, що він усвідомлював, що сталося ДТП внаслідок порушення ним ПДР України, розумів, що в результаті ДТП відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом. Однак, не зупинився одразу, а поїхав з місця пригоди, оскільки злякався.

При цьому, і сам обвинувачений, і потерпіла, і допитані у судовому засіданні свідки вказують на те, що у час, коли відбулося ДТП, видимість була гарна, темно ще не було, тобто у ОСОБА_1 цілком об`єктивно була можливість побачити наслідки пригоди. Також не заперечується наявність у обвинуваченого можливості зупинитися та надати потерпілій допомогу одразу ж після зіткнення.

Крім того, покази обвинуваченого про те, що він зупинився приблизно через 40-50 метрів з метою оглянути свій автомобіль, оскільки йому здалося, що в автомобілі є якась технічна несправність, а про пригоду дізнався від працівників поліції, спростовуються показами допитаних у якості свідків цих працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які пояснили, що ОСОБА_1 зупинився приблизно через 0,5 км від місця ДТП, на іншій вулиці (у Приморському провулку), і на їх питання відповідав, що поїхав, бо злякався того, що накоїв, сам ОСОБА_1 перебував у дуже схвильованому стані.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення цілком доведено факт завідомого залишення обвинуваченим без допомоги потерпілої ОСОБА_2 у небезпечному для житті стані, в який він сам її поставив внаслідок скоєння ДТП Позицію сторони захисту при цьому суд вважає необґрунтованою та розцінює як бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Проте, згідно пред`явленого обвинувачення, прокурор вважає, що дії ОСОБА_1 по залишенню без допомоги потерпілої потягли за собою тяжкі наслідки, тому повинні бути кваліфіковані за ч. 3 статті 135 КК України.

З такою позицією сторони обвинувачення суд погодитися не може, з огляду на наступне.

Так, і потерпіла, і свідки у судовому засіданні пояснили, що потерпілій було одразу ж після ДТП надано допомогу, викликано карету швидкої та доставлено її до лікарні.

Крім того, з дослідженого висновку експерта № 1074М від 21.08.2018 року судово-медичної експертизи ОСОБА_2 (т.2 а.с. 101-104) вбачається,що дійсно наявні тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_2 в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів виступаючими частинами рухаючогося автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, судом не було отримано достатніх і допустимих доказів того, що тяжкі наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_2 мають причинний зв`язок саме з залишенням її обвинуваченим у небезпечному для життя стані та є наслідком саме цих дій обвинуваченого

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 135 КК України, але про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 135 КК України.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про те, що в результаті судового розгляду підтверджено обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України щодо завідомого залишення обвинуваченим ОСОБА_1 без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, та за ч.2 ст. 286 КК України щодо вчинення ОСОБА_13 порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах, має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, а також повне відшкодування обвинуваченим моральної шкоди, заподіяної потерпілій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. судом не встановлено

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкцій статей, за якими кваліфіковані його діяння, у вигляді позбавлення волі (за ч. 2 ст. 286 КК України – з позбавленням права керувати транспортними засобами), із застосуванням положень статті 70 КК України.

Крім того, захисником обвинуваченого було подано клопотання про звільнення обвинуваченого від відбування основного та додаткового покарання, передбаченого ч. 2 статті 286 КК України на підставі п. «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Так, статтею 85 КК України передбачено можливість повного або часткового звільнення засудженого від основного і додаткового покарання на підставі закону про амністію.

Згідно до вимог п. «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Вказаний Закон України набрав законної чинності 07.09.2017 року.

Згідно до наданої копії свідоцтва про народження, обвинувачений є батьком неповнолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом за результатами судового розгляду було зроблено висновок про визнання винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України та за ч. 1 ст. 135 КК України.

У відповідності до положень статті 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 статті 135 КК України, є злочином невеликої тяжкості, злочин, передбачений ч. 2 статті 286 КК України, є тяжким злочином, проте характеризується необережною формою умислу.

Згідно до вимог статті 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов`язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 висловив свою повну згоду з клопотанням захисника про застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 році» та просив звільнити його від відбування основного та додаткового покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 286 КК України.

Проте, за висновками суду, ОСОБА_1 також визнається винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України. При призначенні покарання суд вважає за необхідне застосувати положення статті 70 КК України.

Вирішуючи за таких обставин питання щодо застосування звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», судом приймається до уваги правовий висновок, зроблений Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.02.2020 року (провадження №51-3391кмо19).

Так, у вказаній постанові зазначено, що за умови вчинення особою кількох злочинів, які утворюють сукупність, питання звільнення від відбування покарання на підставі закону про амністію вирішується після визначення остаточного покарання за правилами статті 70 КК України, при цьому амністія до такої особи може бути застосована, якщо кожен із злочинів підпадає під дію закону, яким оголошено амністію.

Таким чином, враховуючи, що обидва злочини, у скоєнні яких визнається винним ОСОБА_1 , та які у даному разі утворюють сукупність, підпадають під дію закону про амністію, суд вважає за необхідне призначити покарання із застосуванням статті 70 КК України та звільнити ОСОБА_15 від відбування призначеного остаточного основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Щодо заявленого потерпілою цивільного позову.

Так, потерпілою ОСОБА_2 пред`явлено вимоги до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення на її користь матеріальної шкоди у розмірі 72325,84 гривень та моральної – у розмірі 3616,30 гривень, зазначивши, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння ДТП була застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», згідно полісу серії НОМЕР_6 . На підтвердження суми матеріальної шкоди потерпілою надано виписки з медичної карти стаціонарного хворого №14448 (т. 1 а.с. 152-153), листок лікарських призначень (т. 1 а.с. 154-155), копії розрахункових документів щодо придбання лікарських препаратів для лікування потерпілої (т. 1 а.с. 157-185). Моральну шкоду потерпіла обґрунтовує перенесеними нею душевними стражданнями через біль внаслідок травми, подальшого тривалого лікування, перенесених декількох операцій. Також зазначає про суттєву зміну через травми укладу її життя.

ПАТ «СГ «ТАС» у своєму відзиві, не оспорюючи розмір матеріальних збитків та моральної шкоди, заявлених потерпілою, а також підстави стягнення страхового відшкодування, проте зазначає, що вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки потерпіла не зверталася до ПАТ «СГ «ТАС» із заявою про страхове відшкодування, що прямо передбачено статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Однак, на думку суду, з такими доводами погодитися неможна, з огляду на правову позицію, викладену у Постанові ВП ВС від 11.12.2019 року №465/4287/15 (14-406цс19), згідно до якої стягнення страхового відшкодування в судовому порядку відбувається незалежно від того, чи особа зверталася до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернулася безпосередньо до суду.

Інші підстави позову ніким із сторін не оспорювалися, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, тому, на підставі статті 82 ЦПК України, доказуванню такі обставини не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_16 у повному обсязі.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 КК України та ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

У відповідності до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі п. «в» статті 1 «Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання у вигляді позбавлення волі та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (АТ «СГ «ТАС (приватне), код ЄДРПОУ: 30115243 на користь ОСОБА_2 суму матеріальних збитків у розмірі 72325 /сімдесят дві тисячі триста двадцять п`ять/ гривень 84 копійок та моральну шкоду у розмірі 3616 /три тисячі шістсот шістнадцять/ гривень 30 копійок.

Речовий доказ: один DVD-R – диск білого кольору марки «Nanotex» типу DVD+R 16X, 4,7 Gb, 120 MIN, на якому записано п`ять фрагментів відеозапису, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 4201708000000470 від 19.08.2017 року – підлягає зберіганню у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: автомобіль «Kia Carens», д/н НОМЕР_1 , один ключ від автомобіля, брелок сигналізації до автомобіля, оригінал свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Kia Carens», д/н НОМЕР_1 , запечатаний пакет № 3292098, в якому знаходиться ліва задня фара автомобіля «Kia Carens», д/н НОМЕР_1 , запечатаний пакет № 3292097, в якому знаходиться ліва передня фара автомобіля «Kia Carens», д/н НОМЕР_1 , які перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 згідно розписки від 16.01.2018 року, підлягають поверненню ОСОБА_1 за належністю.

Речовий доказ: мопед «Skymoto Fox 50» д/н НОМЕР_2 , який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_12 згідно розписки, підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: