Рішення № 89773863, 04.06.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9311/19

(2/199/715/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Довгаля С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування (з урахуванням позовної заяви в редакції від 31.01.2020 р.) посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина: квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВАТ «Дніпроміськбуд» 11 серпня 1998 року.

23.10.2019 р. позивач звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна М. С. із заявою про фактичне прийняття спадщини (по факту проживання однією сім`єю) та заявою від 01.11.2019 р. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але постановою від 01.11.2019 р. їй було відмовлено з тих підстав, що нею не було надано жодного документа, який підтверджує факт родинних відносин або проживання однією сім`єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що однією сім`єю з ОСОБА_2 вона проживала з 1982 року. Оскільки у померлої нікого з родичів, які б могли претендувати на спадкове майно за законом, немає, і позивач також єодинокою людиною, та відтоді, як вони поселилися у будинку малосімейного типу по АДРЕСА_2 , разом стали вести спільний побут, до того ж їхні однокімнатні кварти розташовувалися поруч.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивач зазначає, що коли ОСОБА_2 стала важко хворіти, позивач продала свою квартиру з тим, щоб виручені за неї кошти спрямувати на її лікування. З 1982 року вони вели спільний побут та господарство, і тому не розділяли їхні квартири, оскільки жили однією сім`єю. Коли ОСОБА_2 померла, всі турботи з її поховання позивач взяла на себе, оскільки перейматися цим більше не було кому.

На переконання позивача, вона є спадкоємцем за законом четвертої черги, оскільки проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до відкриття спадщини.

Позовна заява містить наступні позовні вимоги:

-про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримала повністю, просили суд повністю задовольнити поданий позов.

Позивач пояснила, що вона познайомилася з ОСОБА_2 в 1966 році, коли після землетрусу поїхали на відновлення у м. Ташкент, вони стали подругами, разом працювали. Після 1969 року вони повернулися; оскільки ОСОБА_2 була сиротою, то вони поїхали до місця проживання позивача та її батьків - в АДРЕСА_4 ). ОСОБА_2 допомагала позивачу доглядати за її батьками. Позивач та ОСОБА_2 працювали у м. Дніпрі та спочатку проживали в гуртожитку, а ОСОБА_3 отримала квартиру по АДРЕСА_2 в 1982 році. Квартири у них були поруч. В 1987-1988 р.р. ОСОБА_2 отримала травму тазостегнової кістки та в 1990-х роках вона була на легкій праці, оскільки мала ІІІ групу інвалідності. В подальшому у неї почалися ускладнення зі здоров`ям та десь в 2014-2015 рр. стався інсульт, а в 2017 році їй змінили кришталики в очах. Потім 15.02.2019 р. стався другий інсульт та вона до 06.03.2019 р. лежала в лікарні, стан її здоров`я покращився, але у вересні 2019 року у неї виявили онкологічне захворювання, стан її був тяжкий, вона не могла ходити, у вересні 2019 року із лікарні її привезли на носилках, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, та позивач її поховала на ОСОБА_4 -Литовському кладовищі біля своєї сестри.

Позивач пояснила, що вона постійно проживала з ОСОБА_2 , вони складали одну сім`ю. У 2018 році позивач продала свою квартиру, оскільки потрібні були грошові кошти на лікування ОСОБА_5 , та зареєструвала своє місце проживання у батьків, хоча фактично продовжувала проживати на АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_2 першого інсульту в 2014 р. ОСОБА_2 почала погано говорити, а вже після другого інсульту її стан здоров`я значно погіршився, на допомогу постійно викликали лікарів, робили масажі, позивач постійно її доглядала.

Відповідач не скористався правом брати участь в судових засіданнях.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою суду від 31.01.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна М.С. та витребувана спадкова справа (у копіях) після померлої ОСОБА_2 (до спливу шести місяців, встановленого законом для прийняття спадщини);

-ухвалою суду від 13.05.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна М.С. та витребувана спадкова справа (у копіях) після померлої ОСОБА_2 (після спливу шести місяців, встановленого законом для прийняття спадщини);

-судом задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_6 свідчила, що вона є сусідкою позивача, проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Позивача та померлу вона знає приблизно з 2005 року. В 2012 році свідок отримала квартиру та переїхала до неї та цього року дуже часто їх бачила разом та ходила до них в гості у квартиру АДРЕСА_6 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в одній квартирі, вони завжди були разом, свідок їх сприймала, як одну родину та навіть думала, що вони сестри. Свідок свідчила, що вона по АДРЕСА_2 проживає з 2012 року, іноді їздить до батьків в Павлоградський район. На похороні у ОСОБА_10 не була, оскільки в той час була у батьків в селі; позивач робила поминальні обіди після смерті ОСОБА_10 (дев`ять та сорок днів).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_7 свідчила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_7 . З позивачем та померлою вона познайомилася в м. Ташкент в 1966 році, коли був землетрус та їх направили відстроювати місто, вони там товаришували, потім повернулися до м. Дніпро. Галина та ОСОБА_11 проживали разом, в село їздили разом, ОСОБА_12 доглядала за батьками позивача, а ОСОБА_13 працювала в Дніпрі, її (тобто свідка) діти ходили до них в гості, ОСОБА_12 хрестила сина свідка, ОСОБА_2 була інвалідом. ОСОБА_14 вони жили спочатку в палатці, потім у вагончику, а вже потім у гуртожитку по АДРЕСА_2 . Вони втрьох дуже тісно дружили. Приблизно в 1986 році ОСОБА_2 впала та отримала травму. Мови щодо майна вони ніколи не вели, особливо, коли ОСОБА_12 захворіла. ОСОБА_15 весь час була із ОСОБА_16 , коли та хворіла і не залишала її, вона повністю все робила, поховала також вона.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_8 свідчила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_8 З позивачем та померлою вони разом мешкали в гуртожитку на АДРЕСА_2 та разом працювали. ОСОБА_13 та ОСОБА_12 проживали разом вдвох, вони дуже дружили, дехто навіть вважав їх сестрами. Коли вони переселилися на АДРЕСА_2 , то вони також проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, свідок часто бувала у них в гостях, оскільки вони тісно дружили. Позивач та померла жили разом до самої смерті ОСОБА_5 по АДРЕСА_9 . АДРЕСА_2 , про смерть якої свідок дізналася від подруги.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_17 свідчила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_10 . Свідок з 1968 року знає ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , вони разом проживали в гуртожитку по АДРЕСА_2 , позивач та померла проживали в одній кімнаті до 1982 року, а з 1982 року вони разом переселилися на АДРЕСА_2 . Позивач та померла жили разом, як одна сім`я, разом вели домашнє господарство, їздили в село до батьків позивача, ОСОБА_13 для ОСОБА_20 була єдиною близькою людиною, їх всі сприймали, як рідних сестер. Коли ОСОБА_2 захворіла, позивач несла всі витрати на її лікування, опікувалася нею, готувала їжу, доглядала хвору, а після того, як ОСОБА_11 померла, поховала її; при похованні були лише спільні знайомі ОСОБА_21 , а також родичі ОСОБА_15 .

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою суду від 16.01.2020 р. за клопотанням представника позивача витребувані докази: витребувана від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича (49000, м. Дніпро, вул. Титова, 8) спадкова справа (в завіреній копії) після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-ухвалою суду від 13.05.2020 р. за клопотанням представника позивача витребувані докази: витребувана від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича (49000, м. Дніпро, вул. Титова, 8) спадкова справа (в завіреній копії) після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 6).

Причина смерті ОСОБА_2 - прогресування захворювання злоякісне новоутворення середньої третини стравоходу, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть (а.с. 9, 14).

ОСОБА_2 за життя хворіла та перебувала під наглядом сімейного лікаря (а.с. 13), що підтверджується довідкою від 25.09.2019 р. з КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №8», та довідками з Дніпропетровської клінічної офтальмологічної лікарні.

Відповідно до довідки з КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №8» (а.с. 12), яка видана ОСОБА_1 , остання може здійснювати нагляд за ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу від 01.11.2019 р. ОСОБА_22 (а.с. 5) ОСОБА_1 (місце проживання останньої з 19.06.2018 р. зареєстровано за наступною адресою: АДРЕСА_11 ) було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 у зв`язку з неподанням документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Згідно з вказаною постановою приватного нотаріуса Зоря Г.М. 23.10.2019 р. подано заяву про фактичне прийняття спадщини (по факту) поживання однією сім`єю, але не надано жодного документа, який підтверджує факт родинних відносин або факт проживання однією сім`єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

За життя померлій належала квартира АДРЕСА_12 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на житло від 11.08.1998 р. (а.с. 7).

За даною адресою також було зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 (а.с. 4).

Місце проживання позивача зареєстровано по АДРЕСА_11 з 19.06.2018 р., що підтверджується відомостями про реєстрацію місця проживання особи, які містяться у її паспорті.

Відповідно до свідоцтва про поховання ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , останнє було видано ОСОБА_1 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася лише ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Відповідно до наданих квитанцій позивач несла витрати по сплаті комунальних послуг, які споживалися за адресою: АДРЕСА_3 , а також за придбання харчування та медикаментів для лікування ОСОБА_2 .

Правовідносини виникли із захисту права власності позивача на спадкове майно.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Час відкриття спадщини визначається ч. 2 ст. 1220 ЦК України як день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом, та до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК).

За ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Випадки, передбачені ст. 1259 ЦК України, в даній справі не встановлені.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач послалася на те, що вона спадкоємцем четвертої черги за законом.

За ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено судом, позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Про відмову від спадщини позивач не заявляла.

Щодо реєстрації місця проживання позивача за іншою адресою, тобто адресою, відмінною від реєстрації місця проживання спадкодавця, то статтею 33 Конституції України гарантується кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно до статті 3 зазначеного вище Закону реєстрація – внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 2 березня 2016 р. №207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відтак, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Щодо складу спадщини, то набуття спадкодавцем права власності на квартиру АДРЕСА_12 у встановленому законодавством України порядку підтверджується доказами у порядку ст. 76-80 ЦПК України.

Щодо доведення наявності переходу прав та обов`язків (спадщини) від спадкодавця ОСОБА_2 до спадкоємця ОСОБА_1 , то наявність у позивача права на спадкування (4 черга) доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами (показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також письмовими доказами: квитанціями про витрати, понесені позивачем, по сплаті комунальних послуг, які споживалися за адресою: АДРЕСА_3 , а також за придбання харчування та медикаментів для лікування ОСОБА_2 , довідками з медичних установ про здійснення ОСОБА_1 догляду за хворою ОСОБА_2 та щодо важкого захворювання померлої, у зв`язку з яким остання підлягала сторонньої допомоги та через яке настала смерть спадкодавця, а також свідоцтвом про поховання ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , яке було видано ОСОБА_1 ).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України.

Таким чином, до складу спадщини ОСОБА_2 входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після померлої, є такою, що прийняла спадщину, тому для суду з метою захисту порушених прав позивача вбачаються підстави для задоволення позову в обраний позивачем спосіб (ст. 16 ЦК) повністю.

Керуючись ст.ст. 13, 19, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 263, 264, 265, 268, ч. 2 ст. 272, ст. 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_11 ) та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_11 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_12 , яка розташована на 6 поверсі 12 поверхового будинку та складається з: 1 кімнати жилою площею 19,0 кв.м, кухні площею 7,2 кв.м, ванної кімнати 3,6 кв.м, поєднаної вбиральні, коридору 5,0 кв.м, вбудованої шафи 1,6 кв.м, обладнана лоджією 3,8 кв.м; загальна площа квартири 40,2 кв.м, висота приміщень 2,5 м.

Дата складення повного судового рішення 11 червня 2020 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї