Рішення № 89773358, 03.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5648/20

Провадження № 2/161/2151/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі – Будько І.Ю.

розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі - позивач, банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг та підписав заяву про приєднання №721107\130418 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням платіжного засобу (платіжної картки).

Вказує, що відповідач, шляхом підписання даної заяви про приєднання до договору, беззаперечно приєднався до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання, розміщена на інтернет-сторінці Банку та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Зазначає, що на підставі підписаної заяви про приєднання, банк надав відповідачу кредит шляхом встановлення кредитної лінії в розмірі 30000 грн. зі сплатою відсотків за користування в розмірі 38% річних на строк дії платіжної картки.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором.

Станом на 25.03.2020 року заборгованість за кредитним договором становить – 32106,77 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі – 32106,77 грн. та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без її участі на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Державний ощадний банк України»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 3.2. блоку 3 Заяви про приєднання, відповідно до умов договору банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетовою-кредитною схемою (а.с.7 зворот).

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 16 квітня 2019 року між АТ «Державний ощадний банк України» Волинське ОУ АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання №721107/130418 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до якої відповідач оформив платіжну картку типу «Моя картка» (а.с. 7-8).

Заява про приєднання №721107/130418 не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору у розмірі 30000 грн., а також на умовах, обумовлених у позові.

Крім того, позивач не надав підписаного відповідачем Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умов користування кредитною лінією (кредитом).

Як вбачається з копії Заяви про приєднання №721107/130418, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту чи кредитного ліміту.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки «Моя картка».

Позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки «Моя картка» та розміру наданого ОСОБА_1 кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.

Таким чином доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог банку.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду №703/3063/18 від 27 березня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовувались позовні вимоги, а саме, суму наданих кредитних коштів чи встановлення кредитного ліміту, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , слід відмовити на недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09303328, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8.

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10 червня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.