Постанова № 89773004, 09.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.06.2020

Справа № 937/2515/20

Провадження №3/937/821/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О. В., за участю секретаря судового засідання – Колеснікової Л.В., прокурора – Зубкова В.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 05.02.2000 року Кам`янець – Подільським МВ УМВС України в Хмельницькій області, уродженця м. Кам`янець – Подільський, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного мешкання: АДРЕСА_2 , першого заступника командира частини – начальника штабу військової частини А 2558,

за ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 156 від 24 березня 2020 року встановлено наступне. Згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія Закону є військові посадові особи Збройних Сил України. 26.06.2000 ОСОБА_1 склав військову присягу. З 01.06.2018 ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді першого заступника командира частини - начальника штабу військової частини А2558. 09.04.2019 ОСОБА_1 було присвоєно військове звання підполковник. Таким чином, підполковник ОСОБА_1 будучи першим заступником командира частини - начальником штабу військової частини А2558, відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією. Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до пп. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Статтею 41 Закону передбачено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Згідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 14.07.2016, конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює. 11.06.2019 наказом № 126 на підполковника ОСОБА_1 було покладено тимчасове виконання обов`язків командира військової частини А2558. Відповідно до пункту 1 розділу XXIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби. Один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Відповідно до пункту 9 розділу XXIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказом вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. 12.06.2019 ОСОБА_1 , будучі т.в.о. командира військової частини А2558, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи у власних майнових інтересах підписав наказ № 312 «Про виплату військовослужбовцям військової частини А2558 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань», яким встановив собі, як першому заступнику командира військової частини - начальнику штабу, шляхом самостійного визначення матеріальну допомогу в розмірі 19004,30 гривень. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати. При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив командира військової частини А2558 та командуючого оперативного командування «Південь» про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу. Отже, т.в.о. командира військової частини А2558 підполковник ОСОБА_1 , порушив вимоги, встановлені п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є місце підписання наказу № 312 від 12.06.2019 за адресою знаходження військової частини А2558: АДРЕСА_3 , вул АДРЕСА_4 Промзона, 5. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 12.06.2019, тобто день підписання наказу № 312. Фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є дата складання протоколу, тобто 24.03.2020 року, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вказане правопорушення, пов`язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони. У той час, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння. Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 24 березня 2020 року встановлено наступне. Згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія Закону є військові посадові особи Збройних Сил України. 26.06.2000 ОСОБА_1 склав військову присягу. З 01.06.2018 ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді першого заступника командира частини - начальника штабу військової частини А2558. 09.04.2019 ОСОБА_1 було присвоєно військове звання підполковник. Таким чином, підполковник ОСОБА_1 будучи першим заступником командира частини - начальником штабу військової частини А2558, відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією. Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до пп. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Статтею 41 Закону передбачено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. З цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Згідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 14.07.2016, конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює. 11.06.2019 наказом № 126 на підполковника ОСОБА_1 було покладено тимчасове виконання обов`язків командира військової частини А2558. Відповідно до пункту 1 розділу XXIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби. Один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Відповідно до пункту 9 розділу XXIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказом вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. 12.06.2019 ОСОБА_1 , будучі т.в.о. командира військової частини А2558, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи у власних майнових інтересах підписав наказ № 312 «Про виплату військовослужбовцям військової частини А2558 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань», яким встановив собі, як першому заступнику командира військової частини - начальнику штабу, шляхом самостійного визначення матеріальну допомогу в розмірі 19004,30 гривень. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати. При цьому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ діючи у власних майнових інтересах, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Отже, т.в.о. командира військової частини А 2558 підполковник ОСОБА_1 , порушив вимоги встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є місце підписання наказу № 312 від 12.06.2019 за адресою знаходження військової частини А2558: Запорізька АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 село Семенівка, вул. Промзона, 5. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 12.06.2019, тобто день підписання наказу № 312. Фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є дата складання протоколу, тобто 24.03.2020, оскільки в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка забраним доказам у їх сукупності. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вказане правопорушення, пов`язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони. У той же час, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння. Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.

В судове засідання, призначене на 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою мешкання.

28.04.2020 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через оголошення в країні карантину.

В судове засідання, призначене на 21 травня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення судової повітки за адресою мешкання.

Крім того, від прокурора на адресу суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи, оскільки ОСОБА_1 на теперішній час мешкає в м. Києві та не має можливості з`явитись в судове засідання до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. З метою забезпечення участі ОСОБА_1 в розгляді протоколів про адміністративні правопорушення та з метою недопущення уникнення ним відповідальності прокурор просив наступне судове засідання провести в режимі відео конференції.

Однак в заяві прокурором не було зазначено суд, з яким необхідно провести судове засідання в режимі відеконференції

Однак, слід зазначити, що нормами діючого КУпАП не передбачено можливості проведення судових засідань в режимі відео конференції.

В судове засідання, призначене на 09 червня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, в якій зазначено наступне. 12.06.2019 року ОСОБА_2 будучи першим заступником командира частини – начальником штабу військової частини А 2558 підписав наказ командира військової частини А 2558 від 12.06.2019 року № 312 «Про виплату військовослужбовцям військової частини А 2558 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань» в якому серед інших військовослужбовців встановив собі матеріальну допомогу і таким чином з необережності вчинив адміністративне правопорушення, яке не спричинило настання шкідливих наслідків. Відповідно до Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних силах України» для забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Збройних Силах України функціонує військова служба правопорядку як спеціальне правоохоронне формування, яке відповідно до ст. 3 цього Закону основними завданнями серед іншого має і виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах, а також запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України. 03.01.2020 року посадовими особами Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку було виявлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення складаються не пізніше 24х годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Однак протокол було складено лише 24.03.2020 року, тобто з порушення встановленого законом строку. Відповідно до ст. 38 КУпАП строк для накладення адміністративного стягнення минув 03.04.2020 року, оскільки вчинене правопорушення було виявлено 03.01.2020 року. На підставі викладеного, просив закрити провадження по справі.

Прокурор підтримав обставини, викладені у протоколах про вчинення ОСОБА_1 адміністративних корупційних правопорушень, зазначивши про наявність в її діях ознак діянь, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вислухавши думку прокурора, ознайомившись з протоколами та вивчивши матеріали, які надані в якості додатків до них, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Згідно з абзацами 10, 11 ч. 1 ст. 1 вказаного закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.Статтею 41 закону передбачено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.Відповідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 14.07.2016 року, конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює.

Так судом були досліджені докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП:

- протокол № 156 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 24.03.2020 року;

- протокол № 155 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 24.03.2020 року;

- повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією;

- наказ командира військової частини А 2558 від 12.06.2019 року № 312;

- повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією;

- протокол № 4 засідання комісії по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань військової частини А 2558;

- наказ командира військової частини А 2558 від 11.06.2019 року № 126;

- наказ командира військової частини А 2558 від 14.06.2020 року № 130;

- витяг з наказу командира військової частини від 05.06.2018 року № 111;

- послужний список;

- службова характеристика;

- автобіографія;

- статут Збройних Сил України;

- витяг з положення про військову частину А 2558;

- довідка про доходи;

- інші письмові докази.

Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено, що днем виявлення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією є 12.06.2019 року, а фактичним днем виявлення є дата складання протоколу, тобто 24.03.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП – за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_2 , суд бере до уваги характер вчинених ним правопорушень, особу правопор ушника і вважає доцільним призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 9,33, 40-1, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень (№ UA278999980313060106000008013, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету «Адміністративні штрафи та інші санкції», Отримувач «Мелітопольське УК /Мелітополь/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37968956).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн. 40 коп. (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Строк пред`явлення до виконання до 11 вересня 2020 року.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: О.В. Редько