Рішення № 89772977, 04.06.2020, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/485/20

Провадження № 2/0158/374/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи - Скубій Н.П.

спеціаліста-психолога - Федоренко Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, про зміну місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, про зміну місця проживання дитини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2018 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої:

ОСОБА_1 не заперечує проти визначення основного місця проживання неповнолітніх дочок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 не заперечує проти проживання ОСОБА_1 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , в період її робочих днів;

- ОСОБА_1 не заперечує проти проживання ОСОБА_2 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , в період її вихідних днів, між робочими днями;

- ОСОБА_1 не заперечує проти проведення спільного відпочинку ОСОБА_2 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період відпустки протягом 14-ти днів поза меж м. Ківерці, а також за межами України;

- ОСОБА_2 не заперечує проти проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з їхніми неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період відпустки протягом 14-ти днів поза меж м. Ківерці, а також за межами України;

- зобов`язати ОСОБА_2 дотримуватись умов цієї угоди і не чинити перешкод для побачень, проживання батька з дітьми, передбачених цією угодою. У разі зміни проживання дитини повідомляти про це ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись умов цієї угоди і не чинити перешкод для побачень, проживання матері з дітьми, передбачених цією угодою. У разі зміни проживання дитини повідомляти про це ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 дотримуватись умов цієї угоди і після закінчення побачень, проживання, вчасно доставляти дітей за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись умов цієї угоди і після закінчення побачень, проживання, вчасно доставляти дітей за місцем проживання ОСОБА_2 ;

- у разі хвороби дітей чи дитини, підтвердженої медичними документами, або наявності об`єктивних ознак якого-небудь захворювання зобов`язати ОСОБА_2 не наполягати на доставлені дітей чи дитини, за їхнім місцем проживання, або діяти за спільним погодженням;

- у разі хвороби дітей чи дитини, підтвердженої медичними документами, або наявності об`єктивних ознак якого-небудь захворювання зобов`язати ОСОБА_1 не наполягати на доставлені дітей чи дитини, за їхнім місцем проживання, або діяти за спільним погодженням;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно приймати участь у вихованні, медичному обстеженні, лікуванні дочок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати дітей проти батька чи матері;

- наслідки укладення мирової угоди, зміст ст.ст. 204 - 208 ЦПК України, сторонам відомі і зрозумілі.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Ківерцівської державної районної адміністрації, до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей - закрито.

Вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання даної мирової угоди, в зв`язку з чим менша донька - ОСОБА_6 більше півтора року проживає з ним, перебуває на повному його утриманні, не бажає повертатись до мами ОСОБА_2 , оскільки остання чинила систематично до неї психологічне та фізичне насильство, тиск. При цьому старша донька не бажає спілкуватись з ним.

З метою уникнення негативного психологічного впливу на меншу доньку ОСОБА_11 просить змінити основне місце проживання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене в мировій угоді від 02.04.2018 року справа № 158/2961/17 з матір`ю ОСОБА_2 , на основне місце проживання з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши її на його утриманні і вихованні за адресою: АДРЕСА_2 ; врахувати інтереси доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виявила інтерес та бажання змінити основне місце проживання, та проживати з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши її на його утриманні і вихованні за адресою: АДРЕСА_2 , а також вважати вказане як нововиявлену обставину.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки позивач ОСОБА_1 постійно утримує меншу доньку в себе, перешкоджає зустрічам матері з донькою, не допускає державних виконавців, працівників служби у справах дітей до місця свого проживання, перевірки умов їхнього проживання. Неповнолітня донька ОСОБА_6 неодноразово проходила психологічні обстеження та тести, за результатами яких вона виявляла небажання відвідувати батька за місцем проживання, плакала, має позитивні стосунки з мамою, подальші тестування не були проведені, так як донька почала проживати з батьком. Вважає, що для забезпечення інтересів дитини меншу доньку слід залишити проживати з матір`ю, відповідно до умов раніше укладеної мирової угоди.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували, оскільки проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 з матір`ю найкраще відповідатиме інтересам дитини.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області Скубій Н.П. в судовому засіданні суду показала, що службі відомо про ситуацію у сім`ї близько двох років, вважає уникнення спілкування з одним з батьків негативно впливає на дитину. Позивач не приходив на засідання комісії, не зважав на рекомендації комісії щодо неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина може проживати з одним з батьків, однак спілкуватися з обома батьками, що сприятиме нормальному розвитку дитини та відповідатиме її інтересам. Щодо задоволення позовних вимог категорично заперечують.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2018 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої:

ОСОБА_1 не заперечує проти визначення основного місця проживання неповнолітніх дочок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 не заперечує проти проживання ОСОБА_1 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , в період її робочих днів;

- ОСОБА_1 не заперечує проти проживання ОСОБА_2 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , в період її вихідних днів, між робочими днями;

- ОСОБА_1 не заперечує проти проведення спільного відпочинку ОСОБА_2 з неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період відпустки протягом 14-ти днів поза меж м. Ківерці, а також за межами України;

- ОСОБА_2 не заперечує проти проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з їхніми неповнолітніми дочками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період відпустки протягом 14-ти днів поза меж м. Ківерці, а також за межами України;

- зобов`язати ОСОБА_2 дотримуватись умов цієї угоди і не чинити перешкод для побачень, проживання батька з дітьми, передбачених цією угодою. У разі зміни проживання дитини повідомляти про це ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись умов цієї угоди і не чинити перешкод для побачень, проживання матері з дітьми, передбачених цією угодою. У разі зміни проживання дитини повідомляти про це ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 дотримуватись умов цієї угоди і після закінчення побачень, проживання, вчасно доставляти дітей за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись умов цієї угоди і після закінчення побачень, проживання, вчасно доставляти дітей за місцем проживання ОСОБА_2 ;

- у разі хвороби дітей чи дитини, підтвердженої медичними документами, або наявності об`єктивних ознак якого-небудь захворювання зобов`язати ОСОБА_2 не наполягати на доставлені дітей чи дитини, за їхнім місцем проживання, або діяти за спільним погодженням;

- у разі хвороби дітей чи дитини, підтвердженої медичними документами, або наявності об`єктивних ознак якого-небудь захворювання зобов`язати ОСОБА_1 не наполягати на доставлені дітей чи дитини, за їхнім місцем проживання, або діяти за спільним погодженням;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно приймати участь у вихованні, медичному обстеженні, лікуванні дочок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати дітей проти батька чи матері;

- наслідки укладення мирової угоди, зміст ст.ст. 204 - 208 ЦПК України, сторонам відомі і зрозумілі.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Ківерцівської державної районної адміністрації, до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей - закрито (а.с. 17-18).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» унормовано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 150 СК України установлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Конвенцією ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина 1 статті 3 Конвенції ООН).

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (частина 1 статті 18 цієї Конвенції).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як випливає з Рішення Європейського суду з прав людини «Справа «Савіни проти України»» від 18 грудня 2008 року, право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 159 СК України встановлено, що у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно з рішенням комісії з питань захисту прав дитини районного державної адміністрації від 14.08.2019 року № 11/2 встановлений факт порушення позивачем ОСОБА_1 прав малолітньої доньки ОСОБА_6 (а.с. 85).

Заслухана в судовому засіданні в присутності психолога, представника служби у справах дітей малолітня ОСОБА_6 висловила думку проживати на даний час з татом ОСОБА_1 .

Із висновків допитаної в якості спеціаліста - психолога Федоренко Р.П. вбачається, що до жодного з запропонованого вибору із заявлених осіб (подруга ОСОБА_12 , тата, татова мама (бабуся), мама і дідусь ОСОБА_13 , подруга ОСОБА_14 і сестра ОСОБА_15 ), дівчинка не ставиться негативно, упереджено (окрім тих осіб, які не є колом заявлено інтересу).

Отже, спілкування з ОСОБА_11 , а також результати діагностичного матеріалу дали змогу побачити, що у дівчинки порушений емоційний зв`язок з мамою та сестрою. У свою чергу, є розбіжність між усвідомленим ставленням до мами та сестри ОСОБА_11 і підсвідомим потягом до них.

Останнє дає підстави стверджувати, що емоційні зв`язки між ОСОБА_11 , батьками і сестричкою є порушеними, потребують детального аналізу і психокорекційної роботи за участю психолога з метою налагодження гармонійних батьківсько-дитячих взаємин, оскільки втрата контакту з одним із батьків на даному етапі і його відсутність у подальшому житті може стати психічною травмою і в майбутньому відбитись на міжособистісних стосунках дівчинки.

Аналізуючи зазначений висновок і керуючись вище названим законодавством, суд приходить до переконання, що роздільне проживання неповнолітніх сестер в різних батьків поглибить їх психоемоційну кризу і не може сприяти розвитку нормальних батьківських (батька і мами) відносин. Навпаки не задоволення зазначеного позову, на думку суду, буде спонукати батьків до пошуку певного компромісу у відносинах між батьками, що повинно позитивно вплинути на психоемоційний стан неповнолітніх дітей.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 157, 159 СК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, про зміну місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подачі апеляційної скарги на (рішення) ухвалу суду продовжується на строк дії карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІНПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ІНПП: НОМЕР_2 .

Представник відповідача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, м. Ківерці вул. Незалежності, 20 Волинської області, код ЄДРПОУ: 04051394.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст судового рішення складений 12.06.2020 року