Рішення № 89770676, 11.06.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3325/20

Провадження №2/263/1475/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області,про усунення перешкод у здійснення права розпорядження майном, припинення обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до відповідача, в якому просив скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 та з автомобіля марки MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що на зазначене майно накладено арешт постановою слідчого прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя Хая Д.В. від 16.06.2011 року по справі № 67-11-01-256 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Відповідно до відомостей ЄРДР кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України внесена до ЄРДР за № 12012050770000706 від 05.12.2012 року. 01.09.2014 року вказане кримінальне провадження закрито слідчим СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Однак до теперішнього часу орган, що наклав арешт на зазначене в позову майно не відмінив, та не вилучено запис № 11304223 про арешт в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно. Тому він вимушений звернутись до суду з позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2020 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04.06.2020 року виключено з числа третьої особи Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС України в Донецькій області.

Позивач та його представник адвокат Бодягін І.Б. в судове засідання не з`явилися, суду надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, нра задоволені позовних вимог наполягають.

Представник відповідача надав заяву про проведення судового засідання провести за його відсутності.Відповідач надав суду відзив, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 28.09.2011 року скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1 , який був накладений Першою маріупольською державною нотаріальною конторою на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя Хая Д.В. від 16.06.2011 року по справі № 67-11-01-256.

Представник третьої особи відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської радив судове засідання не прибув, надав судузаяву про розгляд справи за його відсутність та прийняти рішення на розсуд суду відповідно до вимог законодавства.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України в Донецькій області в судове засідання не прибув, суду надано лист Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України в Донецькій області про наявність у в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про арешт транспортного засобу позивача та про порядок здійснення державної реєстрації транспортних засобів.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами. Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Судом встановлено, що 22.04.2011 року постановою першого заступника прокурора Донецької області порушено кримінальну справу №67-11-01-256 відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбачених ч.2 ст.364 КК України. 17.06.2011 року постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м.Маріуполя матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України виділені в окреме провадження. Відповідно до відомостей ЄРДР кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України внесено до ЄРДР за №12012050770000706 від 25.12.2012 року за ч.5 ст.191 КК України та № 12012050770000759 від 28.12.2012 року за ч.1 ст.190 КК України. 26.07.2013 року кримінальне провадження № 12012050770000759 закрито слідчим СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. 01.09.2014 року кримінальне провадження № 12012050770000706 закрито слідчим СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя Хая Д.В. від 16.06.2011 року по справі № 67-11-01-256 за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 650 від 03.02.1997 року, укладеного Азовською універсальною товарною біржею та на автомобіль марки MAZDA 3 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС НОМЕР_2 власником автомобіля MAZDA 3, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Згідно відповіді Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України в Донецькій області вбачається що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, власником автомобіля MAZDA 3, НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 накладено арешти, а саме: 18.08.2009 ВДВС Жовтневого району, 18.06.2011 року- Жовтневою прокуратурою. Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна. Саме такі роз`яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від ЗО червня 1978 року № 5.

Викладене вище дозволяє дійти висновку, що наявність арешту на автомобіль MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , перешкоджає позивачу реалізувати свої права власника щодо вказаного рухомого майна.

Відповідно до п. 9 розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, в даному випадку чинним КПК України порядок скасування раніше накладеного арешту на майно в порядку, передбаченому КПК України в редакції 1960 року - не передбачено. У разі накладення арешту на майно при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

У зв`язку з наведеним, аналізуючи додані докази в їх сукупності,з метою захисту права власності позивача, який позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, а також у позасудовому порядку скасувати арешт, накладений на належне йому майно, враховуючи відсутність доказів на підтвердження того, що необхідність у накладеному на належному позивачу автомобіль не відпала, вимоги позивача про звільнення автомобіля з-під арешту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 28.11.2011 року (справа 1-505/11) скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1 , який був накладений Першою маріупольською державною нотаріальною конторою на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя Хая Д.В. від 16.06.2011 року по справі № 67-11-01-256. Вказана постанова набрала законної сили 05 жовтня 2011 року. Рішення набрало законної сили, не оскаржувалося та на даний час є чинним.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак в постанові суду від 28.11.2011 року вбачається, що власником квартири зазначено ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 . У випадку допущення судом описки у зазначені прізвища власника квартири, то останнє може бути виправлено відповідно до вимог процесуального законодавства, яке передбачає виправлення описок в судовому рішенні та не є підставою для повторного скасування арешту майна.

Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 28.11.2011 року (справа 1-505/11), якою вже скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,259,263-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області,про усунення перешкод у здійснення права розпорядження майном, припинення обтяження -задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки MAZDA, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений постановою слідчого прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя Хая Д.В. від 16.06.2011 року по справі № 67-11-01-256 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК УКраїни. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.І.Федоренко