Ухвала суду № 89769446, 11.06.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/11815/17

Провадження №1-кп/523/321/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю., Голубкова М.В., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Клименка О.В., Семенкова О.О., Соломенцева І.А., Піскуна О.В., у присутності обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції з Бородянським районним судом Київської області у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 12.06.2020 року.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв особливо тяжкі кримінальні правопорушення, обвинувачення є обґрунтованим, що підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, також посилаючись на покази свідків, речові докази, те, що обвинувачений має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують існувати, та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу:

- представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., який підтримав клопотання прокурора в повному обсязі та просив задовольнити, так як вважає його обґрунтованим, що дійсно ризики на сьогоднішній день не зникли;

- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 просив відхилити клопотання сторони обвинувачення, вказуючи, що зазначені ризики є аналогічним попереднім, хоча прокурор повинен відповідно вимогам діючого законодавства довести, що ризики існують або з`явилися нові, також звертаючи увагу суду, що крім ОСОБА_2 ще три особи обвинувачуються у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, однак один його підзахисний тримається під вартою, провину за неякісну роботу поліції, які до сих пір не встановили спільників, поклали на ОСОБА_2 , який не є причетним до цього; щодо посилання на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, виникає питання, якщо були інші напади, чому вони не розслідувалися, щодо доводу прокурора на вилучення документів з ознаками підробки, не зрозуміло чи було прийняте рішення та яке було прийняте процесуальне рішення щодо погроз свідку, яке зареєстроване кримінальне провадження з цього приводу, які заходи були прийняті, тобто прокурор вказує на наявність фіктивних ризиків, яких на теперішній час взагалі не існує, разом з цим посилаючись на те, що є яскравий приклад, що три інших обвинувачених, яким змінений запобіжний захід не ухиляються від суду, не переховуються, навпаки доводять свою невинуватість; крім того, ОСОБА_2 більше трьох років перебуває під вартою, що за Законом Савченко складає 6 років та 6 місяців, за цей період часу значного погіршився стан здоров`я підзахисного, але він не може отримати належну медичну допомогу, обстеження до кінця не проведене за відсутності технічних заходів, у зв`язку з чим з метою недопущення тяжких наслідків, за наявності підстав, а саме те, що підзахисний має постійне місце мешкання, міцні соціальні звички, на утриманні неповнолітню дитину, просив проявити людяність, змінити щодо підзахисного запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, або визначити мінімальний розмір застави передбачений ст.190 ч.4 КК України;

- захисника Соломенцева І.А., який приєднався до думки захисника Семенкова О.О., вважаючи за можливе змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який;

- захисника Клименка О.В., який підтримав думку колег, в свою чергу зазнаючи, що обрання запобіжного заходу передбачає забезпечення виконання покладених судом обов`язків, але фактично має місце спонукання до відбуття покарання, від того здоров`я нічого не залишиться, тому вважає, що за відсутності ризиків ОСОБА_2 може знаходитися на домашньому арешті;

- захисника Піскуна О.В., який повністю підтримав думку захисника Семенкова О.О., та просив застосувати щодо ОСОБА_2 , запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою;

- обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які одностайно підтримали позицію захисника Семенкова О.О., при цьому обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що прокурор не надав доказів ризиків, лише тільки перерахував їх, дослідження доказів підтвердять невинуватість обвинувачених, що стосується стану здоров`я, з медичної установи можуть прислати десять листів, але фактично ухвала суду не виконана, не проведене необхідне обстеження за скаргами ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просив змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на більш м`який;

- обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що він скаржився на болі у шлунку, але йому лікар відповів, що не має апарату, щоб провести обстеження, те, що написано в довідці є неправдою; щодо клопотання прокурора вказав, що у нього ніколи не вилучали телефон, якщо б дана обставина мала місце, він був би покараний, він ніколи не охороняв фірму потерпілої, не погрожував свідку, навпаки це йому погрожували при обшуку його будинку.

Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючи категорію злочинів, які за змістом пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майно за попередньою змовою групою осіб, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, не виключається можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, також суд приймає до уваги отриману медичну довідку з «Центру охорони здоров`я» відносно ОСОБА_2 , датованої 4.06.2020р. за змістом якої стан здоров`я ОСОБА_2 стабільний, спеціалізованої допомоги, потребуючої лікування в закладах МОЗ на момент огляду не потребує, у зв`язку з чим виключних обставин, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов`язків.

Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому ОСОБА_2 довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 179, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 9.08.2020р. включно з визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:

Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 11.06.2020 року заставна сума за ОСОБА_2 .

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 9.08.2020 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

О.В. Деркачов