Ухвала суду № 89769165, 12.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3816/20

Провадження №1-кп/522/1222/20

УХВАЛА

12 червня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

прокурора Атаманенко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020161500000267 від 10.02.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Березняки Хорольського району Полтавської області, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації та без постійного місця мешкання на території м. Одеси, раніше судимого:

- 14.09.2012 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 06.06.2017 року за відбуттям строку покарання;

- 08.08.2017 року Лубенським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020161500000267 від 10.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, у якому зазначив, що вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти продовження строків тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 , того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати та спотворити речі і документи, які мають істотне значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, переховуватися від суду та чинити тиск на свідків та потерпілого, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 194, 197, 205, 291, 314-317, 331, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Атаманенко І.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) діб, а саме до10.08.2020 року включно.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 12.06.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Л.С. Єршова