Ухвала суду № 89768520, 04.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14777/20

Провадження № 1-кс/947/7741/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Гаврасієнко М.В., прокурора Шамоти М.В., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Карпова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області Шевченко А.Ю., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури 1 Шамотой М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020161480000825 від 01.06.2020 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Руставі , Республіки Грузія, громадянина Грузії, грузина, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого

- 06.03.2017 року Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2020 року приблизно о 14:30 годин, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, маючи спільний корисливий мотив та умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення кримінального правопорушення, а саме: відмички, визначили об`єктом свого злочинного посягання майно, що знаходяться в приміщені квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку і належать ОСОБА_7 .

При цьому зазначені особи розподілили між собою ролі таким чином, що в той час, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за допомогою маючих у них відмичок, незаконно проникнуть, до приміщення вказаної вище квартири, звідки таємно викрадуть майно належне потерпілому, то в цей час ОСОБА_4 , буде знаходитись за кермом автомобіля «Skoda»р/н НОМЕР_2, поруч з зазначеним будинком, за для того, щоб попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , в разі появлення мешканців даного будинку, що може зашкодити реалізації та доведення їх злочинного наміру таємного заволодіння чужим майном до кінця.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та дотримуючись розподілу ролей, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , зайшли до парадної АДРЕСА_3 та прослідували на дев`ятий поверх до дверей квартири АДРЕСА_3 та за допомогою заздалегідь заготовлених відмичок, проникли до зазначеної квартири, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: планшет марки «Huawei» IMEI: НОМЕР_1 в корпусі сірого кольору вартістю 3400 гривень, золотий ланцюжок вагою 2,4 г мілкого плетіння вартістю 2000 гривень, сережку із золота з камінням білого кольору вагою 0,89 г вартістю 900 гривень, каблучку із золота з камінням білого кольору, вагою 1 г вартістю 1200 гривень, фен для волосся марки «PhilipsNL-9206» чорного кольору вартістю 300 гривень.

Далі, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 з викраденим майном, дотримуючись раніше обумовленої домовленості, вийшли з парадної АДРЕСА_3 і направились до автомобілю «Skoda» р/н НОМЕР_2 , де їх чекав

ОСОБА_4 Після чого, за допомогою вказаного автомобілю, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 7800 гривень.

01.06.2020 року о 20:15 год. (фактичний час) за адресою: м. Одеса, пр.-т. Добровольського, 6, співробітниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України були затримані особи, підозрювані у вчиненні злочину, а саме:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Каспі республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин, не працевлаштований, не зареєстрований на території України та не маючий постійного місця мешкання, зі слів раніше не судимий;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин, не працевлаштований, маючий посвідку на постійне проживання на території України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин, не працевлаштований, не зареєстрований на території України та не маючий постійного місця мешкання.

Слідчий звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наступними доводами та посиланням на ризики.

Слідчий зазначає, що є наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у спробах переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 є громадянином Грузії, не працевлаштований, без постійного джерела доходів, без міцних соціальних зв`язків на території України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходів, вчинив тяжкий злочин проти власності, що вказує на презирливе відношення останнього до охоронюваних законом суспільних цінностей, вбачається наявність реального ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з корисливим умислом.

Також, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний ОСОБА_2має реальну можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, задля викривлення показань останніх, які мають значення для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що клопотання не обґрунтоване, ризики на які посилається орган досудового розслідування не доведені. Крім того, вказав на те, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, а також має родину, дитину. На підставі чого, просив відмовити в задоволенні клопотання, або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі » (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови » ( Becciev v . Moldova ), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії », п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.

01.06.2020 року о 20:15 год. (фактичний час) за адресою: м. Одеса, пр.-т. Добровольського, 6, співробітниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 було затримано.

02.06.2020 року громадянина ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, та наявність таких ризиків, як переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можливість впливати на потерпілого, свідків, потерпілого, експертів, інших підозрюваних та вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області Шевченко А.Ю., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури 1 Шамотой М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020161480000825 від 01.06.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 21.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_2 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 днів та обчислюється з моменту затримання особи 01.06.2020 року та діє до 30.07.2020 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.