Рішення № 89767648, 09.06.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.2020 Справа № 920/342/20

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши матеріали справи № 920/342/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубов`язівський елеватор” (41655, Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка, вул. Трудова, буд. 48, код 34072570)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛОС АГРО ТРЕЙД” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, буд. 42/1, код 34072607)

про стягнення 243340 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Барбуца Н.М., адвокат, ордер серія СМ № 1 від 01.04.2020;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 15.01.2020 провадження у справі №920/342/20 відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 21.05.2020 підготовче засідання у справі №920/342/20 відкладене на 09.06.2020.

СУТЬ СПОРУ: позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь 243 340 грн. 60 коп., з яких: 222 202 грн. 23 коп. основного боргу, 21 138 грн. 37 коп. штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору складського зберігання № 45 від 24.07.2019, а також судові витрати по справі.

Від позивача надійшла заява №26 від 25.05.2020 (вх. №4293 від 02.06.2020), в якій просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника та повідомив суд про те, що позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважає за доцільне заяву ТОВ “КОЛОС АГРО ТРЕЙД” № 26 від 25.05.2020 про визнання позову прийняти до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

24.07.2019 між ТОВ «Дубов`язівський елеватор» та ТОВ «КОЛОС АГРО ТРЕЙД» був укладений Договір складського зберігання № 45, з додатком № 1, в якому передбачено перелік та вартість послуг зернового складу. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язувався передати на зберігання сільськогосподарську продукцію зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2019 року, сплатити усі визначені договором платежі, отримати продукцію, а позивач зобов`язався прийняти продукцію на зберігання, надати послуги, виконати роботи та повернути відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з 01.10.2019 по 15.11.2019 були надані відповідачу послуги із приймання, зберігання, сушіння, очищення, переоформлення кукурудзи врожаю 2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами ТТН на прийняте зерно з визначенням якості, відповідними розпорядженнями.

Сторонами було підписано Акти виконання робіт (надання послуг) № 345 від 31.10.2019 та № 369 від 15.11.2019 на суму 222 202,23 грн., а також вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Також відповідачу були виставлені рахунки на оплату 222 202,23 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо сплати заборгованості, 02.03.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію № 113/1 на суму 222 202,23 грн. У відповіді на претензію, відповідач просив відстрочити платежі, у зв`язку з тяжким фінансовим станом.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що послуги повинні бути оплачені відповідачем протягом трьох робочих днів з дня одержання виставленого рахунку, але у будь-якому випадку не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості наданих послуг не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 222 202 грн. 23 коп. заборгованості є правомірною, обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем і підлягає задоволенню.

Відповідно до умов п. 7.2 Договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасної сплати Поклажодавцем наданих Зерновим складом послуг, Поклажодавець несе відповідальність, встановлену статтею 625 Цивільного кодексу України та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 21 138,37 грн. штрафних санкцій (пеня та 3% річних).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21 138 грн. 37 коп. штрафних санкцій.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 3650 грн. 00 коп. судового збору згідно платіжного доручення № 2231 від 02.04.2020 та 0 грн. 20 коп. згідно квитанції № 889-22-046/С від 22.04.2020.

Враховуючи те, що судом встановлено факт визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача, 1825 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛОС АГРО ТРЕЙД” № 26 від 25.05.2020 про визнання позову - прийняти до розгляду в судовому засіданні.

2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубов`язівський елеватор” (41655, Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка, вул. Трудова, буд. 48, код 34072570) - задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛОС АГРО ТРЕЙД” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, буд. 42/1, код 34072607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубов`язівський елеватор” (41655, Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка, вул. Трудова, буд. 48, код 34072570) 222 202 грн. 23 коп. боргу, 21 138 грн. 37 коп. – штрафних санкцій, 1825 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 12.06.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко