Рішення № 89767640, 09.06.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/155/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни

про стягнення в сумі 116 597 грн. 61 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Протопович А.Р. (дов. № б/н від 25.02.2020 р.);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

20 лютого 2020 року Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни (далі - відповідач) про стягнення в сумі 116 597 грн. 61 коп.

В обґрунтування позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Баюн Наталією Володимирівною зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 3 від 01 січня 2018 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 116 597 грн. 61 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264 - 265 ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4,12,20,42,46,162-164,171,172,176,247 ГПК України.

В судовому засіданні 09 червня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвали суду про відкладення розгляду справи, ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті відповідачем не отримані, про що свідчать поштові повідомлення про повернення поштового відправлення адресату з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на викладене, Фізична особа-підприємець Баюн Наталія Володимирівна вважається повідомленим про розгляд справи № 918/155/20 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судове засідання 09 червня 2020 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.

Заяви та клопотання у справі

16 березня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній долучає до матеріалів справи акт здачі приймання робіт.

24 березня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

04 травня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

25 травня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України.

Суд зазначає, що ГПК України не передбачає уточнення позовних вимог, тому суд розцінює вказану заяву позивача як зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 16 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд зазначає, що заява подана після передбаченого ГПК України строку, суд не приймає до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судом розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 04/16 від 19 лютого 2020 року, а саме вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 95 361 грн. 92 коп., комунальні послуги в сумі 995 грн. 88 коп., пеню в сумі 9 770 грн. 89 коп., трьох відсотків річних в сумі 1 128 грн. 99 коп. та інфляційних втрат в сумі 487 грн. 93 коп. за договором № 3 про оренду нежитлового приміщення від 01 січня 2018 року, що разом складає 116 597 грн. 61 коп.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/155/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" до відповідача Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни про стягнення в сумі 116 597 грн. 61 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/155/20 за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" до відповідача Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни про стягнення в сумі 116 597 грн. 61 коп. та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 квітня 2020 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 18 травня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 травня 2020 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 09 червня 2020 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

01 січня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "Рівнебуд" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Баюн Наталією Володимирівною (далі - орендар) укладеного договір № 3 про оренду нежитлового приміщення загальною площею 98,8 кв.м (далі - договір).

Предметом договору є тимчасове платне користування орендарем нежитловим приміщенням загальною площею 98,8 кв.м (п. 1 договору).

Пунктом 3 договору встановлено, що термін оренди складає з моменту підписання сторонами даного договору до 01 січня 2019 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення цього на новий термін.

Додатковою угодою № 4 до договору, сторонами погоджено зміни до п. 3.1. договору, а саме продовжено термін дії договору оренди приміщення до 31 грудня 2029 року.

Додатковою угодою № 5 до договору, сторонами погоджено зміни до п. 3.1. договору, а саме продовжено термін дії договору оренди приміщення до 31 грудня 2020 року.

Розмір орендної плати на місяць складає (з урахуванням ПДВ): 98,8 м2 х 81 грн. 00 коп. = 8 002 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ 1 333 ГРН. 80 коп. (п. 4.1. договору).

Додатковою угодою від 31 січня 2019 року до договору оренди приміщення № 3 від 01 січня 2018 року, внесено зміни до п. 4.1. договору в наступній редакції: розмір орендної плати (з урахуванням ПДВ) складає: 90 грн. 00 коп. х 98, 8 м2 = 8 892 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 1 482 грн. 00 коп., який зазначається в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний період.

Додатковою угодою від 31 грудня 2019 року до договору оренди приміщення № 3 від 01 січня 2018 року, внесено зміни до п. 4.1. договору в наступній редакції: розмір орендної плати (з урахуванням ПДВ) складає: 114 грн. 00 коп. х 98, 8 м2 = 11 263 грн. 20 коп. в т.ч. ПДВ 1 877 грн. 20 коп., який зазначається в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний період.

Відповідно до п. 4.2. договору орендна плата сплачується в готівковому та безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в термін не пізніше 5 числа по точного місяця.

Згідно до п. 4.4. договору на вимогу орендодавця орендна плата може бути змінена в зв`язку із змінами законів, ростом індексу інфляції та через інші причини.

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що плата за комунальні послуги проводиться орендарем, згідно рахунків та/або актів виконаних робіт на протязі 3-х днів з моменту отримання.

Приміщення та майно, що орендується, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 3-х днів з моменту укладання даного договору (п. 5.1. договору).

Передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі-прийняття, підписання кого свідчить про фактичну передачі таких в оренду (п. 5.2. договору).

Пунктом 6.4.2. договору встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п. 8.1.1. договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України.

Вказаний Договір та додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 98,8 кв.м.

У свою чергу відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 98,8 кв.м., що у свою чергу призвело до виникнення у останнього зобов`язання по здійсненні орендних платежів.

Однак, як зазначає позивач, відповідач взяте на себе зобов`язання по оплаті за оренду нежитлового приміщення виконував не належним чином.

Окрім того, позивачем 09 січня 2020 року з метою досудового врегулювання спору надіслав на поштову адресу відповідача претензію № 03/02 з вимогою оплатити заборгованість по договору оренди нежитлового приміщення, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача основний борг, борг по оплаті за комунальні платежі, пеню, інфляційні та три проценти річних за порушення строків проведення оплати оренди нежитлового приміщення.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2018 року № 3.

В якості доказів вказаних обставини суду надано договір оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2018 № 3; акт прийому-передачі приміщення від 01 січня 2018 року; додаткові угоди до договору від 31 грудня 2019 року, 31 грудня 2018 року, 31 грудня 2019 року, 31 січня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 квітня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 травня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 30 червня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 липня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 серпня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 30 вересня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 30 листопада 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 жовтня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 грудня 2019 року; акт здачі-прийняття робіт від 31 січня 2020 року; 29 лютого 2020 року; претензію № 03/02 від 09 січня 2020 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по оренді нежитлового приміщення; факт передачі позивачем нежитлового приміщення в оренду та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно до актів здачі-прийняття робіт (вказані акти підписані та не заперечені відповідачем) станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за орендну нежитлового приміщення становить 95 361 грн. 92 коп. та 995 грн. 88 коп. комунальних послуг.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" до відповідача Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни в частині стягнення основної суми заборгованості 95 361 грн. 92 коп. та 995 грн. 88 коп. комунальних послуг, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 8.1.1. договору та ст. 625 ЦК України пеню, інфляційні втрати та 3% річних за не проведення оплати по договору оренди нежитлового приміщення, а саме 9 770 грн. 89 коп. пені, 487 грн. 93 коп. інфляційних втрат та 1 128 грн. 99 коп. 3% річних.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем не вірно нараховано суму пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до розрахунку здійсненого судом, сума інфляційних втрат становить 325 грн. 85 коп. (заявлених 487 грн. 93 коп.), сума 3% річних становить 1 151 грн. 22 коп. (заявлених 1 128 грн. 99 коп.), сума пені становить 9 768 грн. 69 коп. (заявлених 9 770 грн. 89 коп.).

Суд зазначає, що оскільки сума 3% річних за підрахунками суду становить більшу ніж зазначив позивач, тому суд приймає розрахунок 3% річних здійснений позивачем оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягають наступні штрафні санкції, а саме 325 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1 128 грн. 99 коп. 3% річних та 9 768 грн. 69 коп. пені.

Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід задоволити частково.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Докази відхилені судом

Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.

Відповідачем докази не подавалися.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору оренди та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 098 грн. 79 коп. пропорційно задоволеним позовними вимогами, покладається відповідача.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Протопович А.Р. , що підтверджено договором про надання правничої допомоги від 01 лютого 2020 року № 01/02/20.

24 травня 2020 року доканцелярії суду представником позивача подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

В якості доказі понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копія договору про надання правничої допомоги від 01 лютого 2020 року, акт здачі приймання робіт від 16 березня 2020 року, рахунок-фактуру від 16 березня 2020 року на суму 6 750 грн. 00 коп. та платіжне доручення № 3170 від 16 березня 2020 року на суму 6 750 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач заперечив проти такої суми витрат на правову допомогу у поданому до суду клопотанні.

Однак в силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, адвокат Протопович А.Р. здійснював підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів позивача в судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні законні підстави для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру таких витрат.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 6 739 грн. 70 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Окрім того, суд зазначає, що представником позивача 04 травня 2020 року до канцелярії суду подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. У вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача 7 750 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В якості доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає суду наступні документи, а саме акт здачі приймання робіт від 20 квітня 2020 року на суму 7 750 грн. 00 коп., рахунок-фактуру № 2 від 20 квітня 2020 року на суму 7 750 грн. 00 коп.

Разом з тим, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати замовником, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів на рахунок адвоката.

Суд зазначає, що позивач свій обов`язок щодо доказування та подання належних і допустимих доказів у підтвердження здійснення витрат на правову допомогу не виконав, а отже вказані витрати на суму 7 750 грн. 00 коп. розподілу не підлягають.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" (33014, м. Рівне, вул. С. Бандери, 41, код. 01273310) 95 361 (дев`яносто п`ять тисяч триста шістдесят один) грн. 92 коп. основного боргу, 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 88 коп. комунальних послуг, 325 (триста двадцять п`ять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 99 коп. 3% річних, 9 768 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 69 коп. пені, 2 098 (дві тисячі дев`яносто вісім) грн. 79 коп. судового збору та 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн. 70 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2020 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. С. Бандери, 41);

3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1).