Рішення № 89767606, 12.06.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 Справа № 917/483/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №917/483/20

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ,03680) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", пр. Дмитра Яворницького, 108, м. Дніпро, 49602

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область,39800

про стягнення 28 690,00 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" про стягнення 28 690,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

13.05.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Так, відповідач вказує на те, що правильність внесених відомостей у накладній № 44128221 підтверджена відправником (Бадак А ОСОБА_1 ), про що свідчить ЕЦП від 09.10.2019 р. у відповідній графі накладної, маса вантажу визначена відправником у вагоні №67892018 становила 68700 кг, тара вагона - 22200 кг. Спосіб визначення маси на вагах ВГВ-1С. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Відповідно до протоколу зважування вагонів від 09.10.2019 року, який подавався на станцію відправлення Редути, вага нетто вагона № 67892018 складала саме 68700 кг та була зазначена у накладній № 44128221 від 09.10.2019 року. Згідно технічного паспорту ваговимірювальної техніки (власником ЗВВТ є ПрАТ «Риживський гранітний кар`єр»), на яких зважували вагон №67892018 на станції Редути, вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ЗВВТ - ВТВ-1С, дата оформлення паспорту 27.04.2017 p.; 26.04.2019 р. ваги пройшли повірку.

Між станцією відправлення до станції прибуття вантажу було 4 станції-вузли: станція Кременчук, станція Знам`янка, станція П`ятихатки, станція Верхоли. На думку відповідача, від станції Редути до проміжної станції Нижньодніпровськ-Вузол ніяких зауважень до ваги нетто вагону №67892018 на жодній з станції-вузлі не було, тому до проміжної станції Нижньодніпровськ-Вузол вага нетто вагону № 67892018 відповідала заявленій вазі у накладній № 44128221 від 09.10.2019 року. Отже, зазначене вище може вказувати на ознаки розкрадання вантажу.

Також відповідач вказує на те, що комерційний акт №450003/269 від 16.10.2019 року є юридично неспроможним як засіб доказування за змістом зафіксованих у ньому обставин, оскільки вказаний акт в порушення п.10 Правил складання актів не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Крім того, комерційний акт №450003/269 від 16.10.2019 року не містить інформації визначеної абзацом 3 п. 9 Правил складання актів.

На підтвердження обґрунтованості своїх заперечень відповідач надав наступні докази: копію технічного паспорту за ЗВВТ дата оформлення паспорту 27.04.2017 року; копія журналу проведення перевірки ЗВВТ; копія протоколу зважування вагонів від 09.10.2019 року.

25.05.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

09 жовтня 2019 р. по накладній №44128221 зі станції Редути Південної залізниці Публічним акціонерним товариством "Рижівський гранітний кар`єр" (відповідач) було здійснено відправлення двох вагонів, один з яких за №67892018 з вантажем «Щебінь гранітний, не пойменований в алфавіті. Насипом», станція призначення Пласти Донецької залізниці, одержувач ТОВ «ДС ГІРОМ ГРУП» (арк. с. 4).

В акті загальної форми №2044 від 16.10.2019р. станції Нижньодніпровськ-Вузол вказано, що при контрольному переваженні вагона №67892018 на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах ст. НД-Вузол заводський №032, які пройшли держповірку 28.12.2018 року виявилось: по документу значиться нетто-68700 кг, тара 22200 кг, фактично вага брутто-85200 кг, тара по документу -22200кг, вага нетто 63000кг, що менше ваги зазначеної в документі на 5700 кг. Навантаження пагорбоподібне, нижче бортів на 70-100 см, без поглиблень. Складено актовий матеріал (арк.с.8).

В акті загальної форми станції Нижньодніпровськ-Вузол №3899т від 16.10.2019 року зазначено, що вагон №67892018 відчеплений від групи на ваги (арк.с.9).

16.10.2019 р. на проміжній станції призначення Нижньодніпровськ-Вузол було здійснено переважування вагону №67892018 на 150-тонних статичних вагах та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні проти накладної №44128221 в сторону зменшення на 5700 кг, про що було складено комерційний акт № 450003/269 від 16.10.2019 року (арк. с. 6).

В комерційному акті №450003/269 від 16.10.2019 засвідчено, що при переваженні вагону в статичному режимі у присутності заст. ДС Клюєва, робітниками станції ОСОБА_2 та приймоздавальника ОСОБА_3 , на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 28.12.2018 року виявилось: вага брутто-85200кг, тара за документом-22200кг, вага нетто -63000кг, що менше ваги, вказаної в документі на 5700 кг. Навантаження вантажу пагорбоподібне, нижче бортів на 70-100 см, без поглиблень. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Відповідно до залізничної накладної №44128221 відправником вантажу є Публічне акціонерне товариство "Рижівський гранітний кар`єр" (відповідач); маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (підтверджується графою 24 перевізних документів), завантаження проводилося вантажовідправником.

Результати контрольного зважування занесені до Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (арк. с. 10). Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки вагонні ваги пройшли держповірку 28.12.2018р. (а.с.11-13).

Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу в сумі 28 690,00 грн. на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України та звернення позивача з даним позовом до суду.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копії накладних №44128221 та №47975040; копії комерційних актів №450003/269 та №450003/269/213; копії актів загальної форми №2044, №3899т; копії виписки з книги обліку контрольних зауважень; копії витягу із технічного паспорту ваг; копія посадової інструкції Клюєва А.С ОСОБА_4 ; копія робочої інструкції ОСОБА_5 Т.І ОСОБА_4 ; копія наказу від 03.01.2019 року №8; копія виписки з ЄДР і т.д.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Закон України "Про залізничний транспорт" у ст. 3 передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Господарський кодекс України у ч. 5 ст. 307 передбачає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за N457 на виконання вимог ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", Статут залізниць України (далі за текстом: Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Господарський кодекс України у ч. 1. ст. 181 передбачає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Отже, залізнична накладна від 09.10.2019 за №44128221 є підтвердженням укладення між позивачем та відповідачем письмового договору перевезення у спрощений спосіб.

Згідно із ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (надалі Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989).

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».

Згідно із п. 4.1. Правил заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил, відповідно до якого представник відправника особисто в накладній заповнює графу 24 "Маса вантажу, визначена відправником".

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Як свідчать подані докази, завантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.

За достовірність відомостей у накладній №44128221 з приводу маси вантажу відповідальність несе безпосередньо особисто відправник вантажу (в тому числі щодо маси вантажу), який при заповненні накладної зобов`язаний перевірити достовірність відомостей щодо маси вантажу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У ст. 118 Статуту встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Оскільки було встановлено неправильність зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній, то у відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену у накладній масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення - в сумі 28690,00 гривень.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, цей Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статут є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт").

У ч. 5 ст. 307 Господарський кодекс України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, в даному випадку слід керуватися саме положеннями Статуту, як спеціального нормативного акту, а не ст. 549 ЦК України, яка є загальною правовою нормою.

Стаття 122 Статуту чітко встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. У ст. 118 Статуту встановлено, що штраф стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Вказаний штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Отже, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 28 690,00 грн. внаслідок невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Сам факт справності вагонних ваг, якими визначалася відповідачем вага вантажу у спірному вагоні під час його завантаження, не є доказом правильного зазначення відправником маси вантажу у залізничній накладній №44128221.

Відсутність заперечень з боку проміжних станцій на шляху прямування вагону до станції призначення не є свідченням відсутності порушень з боку відповідача при завантаженні вагона. Щодо проміжних станцій, через які прямував поїзд із спірним вагоном, то належних доказів перевірки на цих станціях маси вантажу у спірному вагоні відповідач суду не надав. Відомості щодо справності вагонних ваг на цих станціях, їх повірки відсутні.

Суд відзначає, що наявними в матеріалах справи актами підтверджується навантаження вантажу пагорбоподібне, нижче бортів на 70-100 см, без поглиблень. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Положеннями ст. 129 Статуту залізниць України, визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Як встановлено судом, при прибутті вагону №67892018 з вантажем на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №67892018 на вагонних вагах, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №44128221, про що складено комерційний акт від 16.10.2019 №460003/269, в якому зазначено, що 16.10.2019 року проводилось переваження вагону №67892018, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться: вантаж "Щебінь гранітний, не пойменований в алфавіті", насипом, вага брутто-не вказана, тара -22200кг., вага нетто-68700 кг.

При переваженні вагону в статичному режимі у присутності заст. ДС Клюєва, робітника станції АРВ ОСОБА_6 .І., приймоздавальника ОСОБА_7 Ю.Ю., на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 28.12.2018 року виявилось: вага брутто-85200кг, тара за документом-22200кг, вага нетто -63000кг, що менше ваги, вказаної в документі на 5700 кг. Навантаження вантажу пагорбоподібне, нижче бортів на 70-100 см, без поглиблень. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Дана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18 та ін.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Комерційний акт від 16.10.2019 року №460003/269 складений та підписаний заступником начальника станції Клюєва А.С, працівником станції, яка особисто здійснювала перевірку ОСОБА_8 та приймоздавальником ОСОБА_3 .

У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акта зазначено, що завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній.

При цьому, наказом начальника станції від 03.01.2019 року №8, з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб було уповноважено приймоздавальника Здор Ю.Ю. (арк. с. 18)

Факт того, що до трудових обов`язків агента з розшуку вантажу та багажу Кузьміч Т.І. входить обов`язок здійснювати зважування вагонів, підтверджується п. 2 ч. 1 та п. 15 ч. 2 її робочої інструкції. (арк. с. 17).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційний акт від 16.10.2019 №450003/269 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Щодо посилань відповідача на абзац 3 п. 9 Правил складання актів суд зазначає наступне.

Абзацом 3 п. 9 Правил складання актів встановлено, що у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

На вимогу даного пункту Правил, працівниками ст. Нижньодніпровськ-Вузол, в розділі Д комерційного акту зроблено запис наступного змісту: «Навантаження вантажу пагорбоподібне, нижче бортів на 70-100см, без поглиблень. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. В технічному відношенні вагон справний».

П. 2 Правил складання актів визначено, що дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів визначено, що графа 20 накладної заповнюється Відправником та повинна містити, зокрема відмітку про розміщення та кріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження працівника.

Відповідач, заповнюючи накладну № 44128221, у графі 20 зробив напис такого змісту: «Вантаж розміщено і закріплено згідно з НТУ від 22.12.2014 № ЗбНПівд/2014. Застосовано засоби кріплення немає. Відповідальний за розміщення й кріплення вантажу мастер Соломка Ю.О.».

Таким чином, при заповненні накладної, відповідач не зазначив як саме вантаж було розміщено та закріплено, а обмежився самим лише посиланням на НТУ від 22.12.2014 № ЗбНПівд/2014.

При цьому, згідно графи 9 накладної «Документи, що додані відправником» зазначене НТУ ані в електронному, ані в паперовому вигляді не додавалось до накладної.

Оскільки, перевізний документ, заповнений відповідачем не містив даних про те, як саме вантаж було розміщено та закріплено - залізниця через брак даних в перевізному документі зазначила лише фактично виявлені обставини.

Отже, заперечення відповідача не спростовують законність й обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28 690,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" (вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область,39800, ідентифікаційний код 03327339) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49602; код ЄДРПОУ ВП: 40081237) 28 690,00 коп. штрафу, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 12.06.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М.Тимощенко