Рішення № 89767234, 12.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2020Справа № 910/4516/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомМиколаївського обласного центру зайнятості доДержавної фіскальної служби Українипростягнення 74 980 грн 33 коп.Представники:не викликались

Встановив:

01.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Миколаївського обласного центру зайнятості з вимогами до Державної фіскальної служби України про стягнення 74 980 грн 33 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виплачена громадянину ОСОБА_1 допомога в розмірі 74 980 грн 33 коп. по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4516/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 № 2462-о ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

У зв`язку із звільненням з вказаної посади ОСОБА_1 подав до Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості заяву від 09.01.2019 про надання (поновлення) статусу безробітного та призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 14.01.2019 № НТ190114 ОСОБА_1 з 09.01.2019 надано статус безробітного згідно зі статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 16.01.2019 № НТ190116 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 16.01.2019 по 10.01.2020.

Наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 24.01.2019 № НТ190124 розпочато виплату по безробіттю ОСОБА_1 з 21.01.2019.

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування наказу ДФС України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнання протиправним і скасування наказу Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.12.2018 № 90-о "Про оголошення наказу ДФС України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області; стягнення з ГУ ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 21.12.2018 по дату прийняття рішення в даній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, у справі № 400/262/19 позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено; визнано протиправними і скасовано наказ від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним і скасовано наказ від 20.12.2018 № 90-о "Про оголошення наказу ДФС України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області з 21.12.2018; стягнуто з Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2018 до 11.07.2019 в сумі 77 880 грн 15 коп., без врахування заробітної плати за один місяць в сумі 10 384 грн 02 коп.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі № 400/262/19 наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2019 за № 1401-о скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області з 21.12.2018.

Наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 06.11.2019 № НТ191106 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 04.11.2019 у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного та поновленням його на роботі за рішенням суду.

Наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 20.02.2020 № НТ200220 внесено зміни до наказу Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 06.11.2019 № НТ191106в частині припинення виплати допомоги по безробіттю, а також реєстрації к безробітного ОСОБА_1 , оскільки з наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2019 № 1401-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " останній був ознайомлений лише 06.11.2019. Вказаним наказом припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 06.11.2019.

За період перебування на обліку в Вознесенській міськрайонній філії Миколаївського обласного центру зайнятості Юрченку І.В. з 21.01.2019 по 05.11.2019 допомога по безробіттю була нарахована та виплачена у розмірі 74 980 грн 33 коп., що підтверджується розрахунком від 13.12.2019 за № 18/11/3887-19, відповідними відомостями виплат за видами забезпечення і платіжними дорученнями за спірний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

23.12.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.12.2019 за № 22/612/19/51-05-14 про повернення коштів виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, у зв`язку із поновленням його на роботі за рішенням суду.

Листом від 17.01.2020 № 185/6/99-99-05-01-01-15 відповідач відмовив у виплаті мотивуючи це тим, що за бюджетною програмою 3503010 у 2020 році не передбачено видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Спір у даній справі виник внаслідок несплати відповідачем коштів в добровільному порядку, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю, у зв`язку з поновленням працівника на роботі за рішенням суду у розмірі 74 980 грн 33 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" визначено, що Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

За положеннями пункту 2 частини 1 статті 31 Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до норм частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, нормами статті 35 Закону передбачено право фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом вище, з 09.01.2019 по 21.08.2019 у Вознесенській міськрайонній філії Миколаївського обласного центру зайнятості перебував на обліку як безробітний та отримував допомогу по безробіттю громадянин ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту абзацу 10 пункту 1 частини 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а також не заперечувалось сторонами, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, у справі № 400/262/19 позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено; визнано протиправними і скасовано наказ від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним і скасовано наказ від 20.12.2018 № 90-о "Про оголошення наказу ДФС України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області з 21.12.2018; стягнуто з Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2018 до 11.07.2019 в сумі 77 880 грн 15 коп., без врахування заробітної плати за один місяць в сумі 10 384 грн 02 коп.

Таким чином, вищевказаними нормами припинення реєстрації, а з ними і припинення виплати допомоги по безробіттю, прямо пов`язані з днем поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, який, в свою чергу, пов`язаний з днем видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства.

Як встановлено судом вище, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі № 400/262/19 наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2019 за № 1401-о скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 № 2462-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Березанського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області з 21.12.2018.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

При цьому, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 45 вказаного Закону реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наразі відповідачем не надано суду доказів умисного невиконання громадянином ОСОБА_1 своїх обов`язків та зловживання ними.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві, стосовно того, що кошти повинні стягуватися з ОСОБА_1 , а не з ДФС, то вказані заперечення не приймаються судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, та спростовуються матеріалами справи в їх сукупності. Всі інші доводи відхиляються судом, оскільки спростовуються встановленим обставинам у справі.

На підставі викладеного, враховуючи факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань як роботодавця щодо відшкодування позивачу виплаченої застрахованій особі допомоги по безробіттю в добровільному порядку, а також на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 74 980 грн 33 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03491441) грошові кошти у розмірі 74 980 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 33 коп. судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька