Рішення № 89766935, 03.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/66/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 Справа № 908/573/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/573/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арис логистик” (вул. Північне шосе, буд. 3“Г”, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 42190109)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм” (пр. Соборний, буд. 17, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 32061200)

про стягнення 58788,50 грн.

за участю представників:

від позивача: Хорунжий Я.В., адвокат, ордер серія АР № 1015593 від 19.05.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арис логистик” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, підписаною 28.02.2020 (вх. № 643/08-07/20 від 02.03.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм” про стягнення заборгованості з надання транспортних послуг з організації перевезення та експедирування вантажів автомобільним транспортом по території України згідно договору № 25п/19 від 01.02.2019 в сумі 58788,50 грн.

Згідно із витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Арис логистик” залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 15.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/573/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/66/20. Судове засідання призначено на 20.05.2020.

Ухвалою суду від 20.05.2020 відкладено судове засідання на 03.06.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 03.06.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача.

Учасник процесу оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких посилається на неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг №25п/19, укладений між сторонами 01.02.2019. Відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання з оплати наданих послуг з перевезення, внаслідок чого на даний час обліковується заборгованість на загальну суму 58 788,50 грн. Просить суд на підставі ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 03.06.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

01.02.20.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІС ЛОГІСТІК» (Виконавець) укладений договір № 25п/19 про надання транспортних послуг, за умовами якого (п.1.1.) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню транспортних послуг по організації перевезення і експедирування вантажів автомобільним транспортом по території України, а також по забезпеченню виконання комплексу операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника, відповідно до цього договору. У свою чергу, Замовник зобов`язується провести оплату Виконавцю за надані послуги відповідно до умов цього договору.

Розділом 4 договору сторони обумовили, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту виставлення рахунку. Рахунок за транспортні послуги виставляється згідно акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами та доданих реєстрів ТТН. Вартість послуг визначається за погодженням сторін і складає на момент укладення договору: автомобіль вантажопідйомністю 20,0 т - 16,59 грн. за один кілометр шляху з урахуванням ПДВ; Зміна вартості послуг оформляється додатковою угодою

Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2019. При відсутності заяви сторін про припинення дії договору до 25 грудня договір вважається пролонгованим на тих же умовах на один календарний рік (п. 8.2.).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з 01.02.2019 по 15.11.2019 надані відповідачу послугу на суму 4221259,14 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків на підставі актів виконаних робіт, рахунків на сплату послуг, реєстрів ТТН, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем частково сплачено послуги позивача, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 58788,50 грн., який не сплачено.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного та повного розрахунку за надані послуги за договором № 25п/19 від 01.02.2019 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У відповідності з нормами ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки. Обов`язки ТОВ «Арис Логистик» виразились у надані послуг, а обов`язки відповідача - в їх оплаті.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Відповідач, в порушення умов договору, оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснив.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг у розмірі 58788,50 грн. не виконав, доказів суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір боргу в сумі 58788,50 грн.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми, не спростував висновків суду та доводів позивача.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимоги про стягнення 58788,50 грн основного боргу за надані послуги, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм” (пр. Соборний, буд. 17, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 32061200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арис логистик” (вул. Північне шосе, буд. 3“Г”, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 42190109) – 58788 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян