Ухвала суду № 89766903, 11.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/4/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2020 Справа № 908/173/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/173/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Москаленка Дениса Федоровича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 40, кв. 62)

про стягнення суми

за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 40, кв. 62)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Москаленка Дениса Федоровича ( АДРЕСА_1 )

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

від ФОП Москаленко Д.Ф.: не з`явився

від ТОВ “ВТФ РІЦ”: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. б/н від 27.01.2020) Фізичної особи-підприємця Москаленка Дениса Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” про стягнення заборгованості за договором № 29/12-2017 від 29.12.2017 про надання юридичних, консультаційних та бухгалтерських послуг у розмірі 391000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/173/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., відкрито провадження у справі № 908/173/20, якій присвоєно номер провадження 33/4/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03.03.2020.

18.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 14.02.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” до Фізичної особи-підприємця Москаленка Дениса Федоровича про визнання недійсним договору про надання юридичних, консультаційних та бухгалтерських послуг № 29/12-2017 від 29.12.2017, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Москаленко Денисом Федоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ”.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2020 зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід до розгляду справи № 908/173/20 за правилами загального позовного провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні, яке призначене на 17 березня 2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” про залишення позовної заяви ФОП Москаленка Д.Ф. до ТОВ “ВТФ РІЦ” про стягнення 391000,00 грн. без руху, відкладено підготовче засідання на 14.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів – до 20.05.2020 включно, відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТФ РІЦ” про постановлення окремої ухвали. Підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 11.06.2020

11.06.2020 в господарський суд Запорізької області від відповідача (за первісним позовом) надійшли письмові пояснення по справі (з додатками), які долучено судом до матеріалів справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 11.06.2020 всіх учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Позивач (за первісним позовом) - в судове засідання, призначене на 11.06.2020 не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідач (за первісним позовом)- в судове засідання, призначене на 11.06.2020 не з`явився. Натомість, 11.06.2020 в господарський суд Запорізької області надійшло письмове клопотання відповідача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня до 22 травня 2020 на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” продовжено на всій території України дію карантину з 22.05.2020 до 22.06.2020.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 27 Конституції України обов`язком держави - є захист життя людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).

Згідно ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та і з практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Законом України № 54-ІХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X “Прикінцеві положення” доповнено пунктом 4 такого змісту: “4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

На підставі викладеного, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на те, що встановлений тридцятиденний строк розгляду по суті справи №908/173/20 спливає у період дії карантину, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами строків, встановлених ч. 2 ст. 195 ГПК України, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основних свобод та конституційних засад, клопотання відповідача (за первісним позовом) задовольнити, розгляд справи відкласти.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Явка сторін у судове засідання визнається обов`язковою, представники сторін викликаються у судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, суд –

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду по суті справи № 908/173/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

2. Відкласти судове засідання у справі № 908/173/20 у зв`язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" на 24.06.2020 о 12 год. 30 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1). Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua, телефон гарячої лінії суду: 7648930. Звернути увагу, що відповідно до ст. 42 ГПК України документи, які подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

3. Викликати в судове засідання представників сторін. Явку в судове засідання представників сторін визнати обов`язковою.

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

5. Екземпляр даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.

Відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвалу складено згідно з вимогами ст. 234 ГПК України та підписано - 12 червня 2020 .

Суддя М.В. Мірошниченко