Рішення № 89766883, 01.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/48/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 Справа № 908/642/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/642/20

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997),

про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 16720,65 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 16720,65 грн.

Згідно із витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 13.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/642/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/48/20. Судове засідання призначено на 01.04.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/642/20 до 14.05.2020 та поновлено з 14.05.2020. Судове засідання призначено на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкладено судове засідання на 01.06.2020.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 01.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 22.10.2018 сталася ДТП, за участю транспортних засобів Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 та Мazda 3, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 168969999. Відповідно до постанови Шевченківського районний суд міста Запоріжжя від 07.11.2019. у справі №336/7111/19, встановлено вину ОСОБА_1 , під керуванням якого перебував транспортний засіб Мazda 3, д/н НОМЕР_2 . Згідно звіту № 524 від 25.10.2019 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 19 761,81 грн. Виплата страхового відшкодування здійснювалася на підставі рахунку СТО відповідно до умов договору страхування. Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу Мazda 3, д/н НОМЕР_2 . в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № 542 від 24.10.2019. ФОП ОСОБА_2 склала 18720,65грн. Згідно страхового акту № АRХ2508880 від 24.10.2019, позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 18 720,65 грн. на підставі рахунку №542 від 24.10.2019р. ФОП ОСОБА_2 . та сплачено кошти на рахунок ФОП Петьков І.Л., що підтверджується платіжним дорученням № 608 196 від 25.10.2019. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № 168969999 розмір франшиза становить 2000,00 грн. Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 16 720,65 грн. (18 720,65 грн. - 2000,00 грн. = 16 720,65 грн.). Просить суд, на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 22 Закону України «Про ОСЦПВ», ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 01.06.2020 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

12.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 251853а9е, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 .

22.10.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику та Мazda 3, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 168969999.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "АРКС", транспортний засіб Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.

Відповідно до постанови Шевченківського районний суд міста Запоріжжя від 07.11.2019р. у справі №336/7111/19, встановлено вину ОСОБА_1 , під керуванням якого перебував транспортний засіб Мazda 3, д/н НОМЕР_2 .

Згідно звіту № 524 від 25.10.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 склала 42 690,05 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 19 761,81 грн.

Виплата страхового відшкодування здійснювалася на підставі рахунку СТО відповідно до умов договору страхування (п. 14.4, 28.1, 28.13, 28.13.4).

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № 542 від 24.10.2019 СПД ОСОБА_2 склала 18 720,65грн.

Як вбачається зі страхового акту № АRХ2508880 від 24.10.2019, позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 18 720,65 грн. на підставі рахунку № 542 від 24.10.2019 СПД ОСОБА_2 та сплачено кошти на рахунок ФОП Петьков І. Л. , що підтверджується платіжним дорученням № 608 196 від 25.10.2019.

Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст. ст. 512, 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України №6-112цс13 від 25.12.2013.

За ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом ЕР168969999 приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду майну в розмірі 130 000,00 грн. Розмір франшиза становить 2000,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу заяву (вих. №ЕЛ_00010083 від 03.12.2019 про виплату страхового відшкодування, однак відповідач не надав відповіді на вимогу позивача, не виплатив страхове відшкодування, тому позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 16720,65 грн. (18 720,65 грн. - 2000,00 грн. = 16 720,65 грн.).

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, в порядку суброгації, з відповідача сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат, оскільки відповідальність власника транспортного засобу Мazda 3, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА".

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в добровільному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 16720,65 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 20474912) страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 16720 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 65 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.06.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян