Рішення № 89766835, 12.06.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/372/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Чухалової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн"

про стягнення 12213,30 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес" звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" 13212,38 грн, з яких: 12000,00 грн збитків, 119,00 грн 3% річних та 1093,38 грн пені.

Ухвалою від 14.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали суду від 14.04.2020 направлялася сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення адресатам поштових відправлень (а.с. 21-22).

Ухвалою від 06.05.2020 суд, на підставі заяви ТОВ "Дейв експрес" про зменшення позовних вимог, прийняв до розгляду спір про стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" заборгованості у розмірі 12213,30 грн, з яких: 11000,00 грн збитків, 117,00 грн 3% річних, 1096,30 грн пені.

Від представника ТОВ "Бест-Лайн" заяви по суті справи не надходили. Також відсутні заперечення відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Водночас немає клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес" (позивач) виконало ремонтні роботи транспортного засобу: IVECO STRALIS, 2007 року виписку, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 загальною вартістю 15289,50 грн, що підтверджується актом виконаних робіт №00000001497 від 06.12.2019 (а.с. 7). Замовником вказаних робіт згідно з актом є ТОВ "Бест-Лайн" (відповідач).

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про сплату коштів на загальну суму 4289,50 грн. В призначеннях платежу міститься посилання: "оплата за послуги згідно з договором №1497 від 05.12.2019" (а.с. 11-15, 27).

Внаслідок невиконання ТОВ "Бест-Лайн" свого обов`язку щодо оплати вартості ремонтних робіт, ТОВ "Дейв експрес" просить стягнути 11000,00 грн спричинених збитків, а також нарахування, здійснені відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України, посилаючись на договір №1497 від 05.12.2019.

У матеріалах справи наявна копія договору (наряду-замовлення) №1497 від 05.12.2019 (а.с. 5), за умовами якого підрядник за замовленням замовника зобов`язується виконати ремонтні роботи, а замовник зобов`язується відразу по закінченні робіт їх оплатити в повному обсязі (п. 1 договору).

Ремонтні роботи розпочинаються лише після 100% передплати замовником за запчастини (п. 2 договору).

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за запчастини чи надані послуги замовник сплачує на користь підрядника штраф в розмірі 0,3 від суми за кожен день прострочення.

У вступній частині вказаного договору зазначено: державний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Бест-Лайн", кузов 4328693, ім`я та телефон контактної особи; підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес" в особі Тимощенко І.І., та замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "...".

На договорі №1497 від 05.12.2019 наявний лише підпис та печатка підрядника.

В позовній заяві зазначено, що оригінал договору №1497 направлений відповідачу в двох примірниках для підписання (копія доказів про направлення надаються).

Серед додатків до позовної заяви міститься копія фіскального чеку від 17.01.2020, адресована ТОВ "Бест-Лайн". Однак за відсутності опису вкладення неможливо встановити, які документи направлялися підприємству саме 17.01.2020, якщо договір №1497 укладений 05.12.2019.

Отже, фіскальний чек є неналежним доказом надсилання ТОВ "Бест-Лайн" договору (наряду-замовлення) №1497 від 05.12.2019.

Оригінал зазначеного документа, надісланий ТОВ "Дейв експрес" на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2020, тотожний копії документа, долученого до позовної заяви.

Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як передбачено ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За відсутності підпису та реквізитів у договорі №1497 від 05.12.2019, що ідентифікують замовника, неможливо стверджувати, що ТОВ "Бест-Лайн" погодилося з усіма його умовами.

Варто зазначити, що у договорі №1497 від 05.12.2019 запис номер кузова транспортного засобу відрізняється від номера кузова, який зазначений у акті виконаних робіт №00000001497 від 06.12.2019.

Крім того, підрядник, не отримавши 100% передплати за запчастини як передбачено пунктом 2 вказаного договору, розпочав ремонтні роботи автомобіля.

Аналізуючи правовідносини між сторонами, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою вони є договірними (проста письмова форма договору) правовідносинами з надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

З огляду на викладене, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отримані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання (ч.2 ст. 193 ГК України).

ТОВ "Бест-Лайн" своє зобов`язання належним чином не виконало, розрахунки за надані ремонтні роботи здійснило частково, сплативши 4289,50 грн на рахунок ТОВ "Дейв експрес", тому суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 11000,00 грн заборгованості за надані послуги.

Перевіривши підстави нарахування пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За змістом ч.1 ст.199 ГК України та ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На підставі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За відсутності підпису ТОВ "Бест-Лайн" та реквізитів підприємства на договорі №1497 від 05.12.2019, нарахування неустойки за неналежне виконання зобов`язання є нікчемним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з розрахунком (а.с. 25), 3% річних нараховані на суму 12000,00 грн за період з 10.12.2019 по 06.04.2020, що становить 117,00 грн.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.

Враховуючи, що ТОВ "Бест-Лайн" сплатило 1000,00 грн на підставі платіжного доручення №1297 від 06.04.2020, суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 10.12.2019 по 05.04.2020, за результатами якого розмір вказаних нарахувань становить 116,13 грн:

12000,00 х 22 дні (10.12.2019 по 31.12.2019) х 3% / 365 х100% = 21,70 грн;

12000,00 х 96 днів (01.01.2020 по 05.04.2020) х 3% / 366 х100% = 94,43 грн.

В стягненні 0,87 грн (117,00 - 116,13) необхідно відмовити за безпідставністю.

Як визначено ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 11000,00 грн основного боргу та 116,13 грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Беручи до уваги, що ТОВ "Бест-Лайн" вчасно не здійснило оплату вартості ремонтних робіт автомобіля, що обумовило звернення з позовом до суду, тому судовий збір у розмірі 2102,00 грн покладається на відповідача.

Водночас позивач заявив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3,4 ст. 126 ГПК України).

Як передбачено частинами 5,6 цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні копії: договору про надання правничої допомоги від 18.12.2019 (а.с.16), додаткового договору від 28.04.2020 до договору про надання правничої допомоги (а.с. 30), акт наданих послуг від 28.04.2020 (а.с. 31), свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 17), ордеру серія ЖТ№31399 від 04.04.2020 (а.с. 29).

Згідно з актом наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 18.12.2019, вартість послуг адвоката становить 3000,00 грн та охоплює: вивчення матеріалів справи, відправка претензії - 500,00 грн; підготовка позовної заяви - 1500,00 грн; підготовка процесуальних документів (клопотання, заяви про зменшення позовних вимог) - 1000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За умовами додаткового договору від 28.04.2020 до договору про надання правничої допомоги, клієнт проводить оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн протягом 10-ти банківських днів з дня прийняття відповідного рішення. Оцінюючи таку умову договору, суд звертає увагу, що для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу такі витрати сторони мають бути підтверджені належними доказами та не можуть залежати від вирішення справи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичних витрат позивача на послуги адвоката, тому відсутні підстави для покладення таких витрат на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Водночас суд зауважує, що при підготовці позовної заяви, яка підписана 08.04.2020, представник ТОВ "Дейв експрес" не врахував, що ТОВ "Бест-Лайн" 06.04.2020 сплатило 1000,00 грн за надані послуги, що стало підставою для звернення до суду з заявою про зменшення позовних, тому зарахування підготовки вказаного процесуального документа до вартості послуг адвоката є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 72, ідентифікаційний код 35730995)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес" (10007, м. Житомир, вул. Київське шосе, 143-а, ідентифікаційний код 22053439)

- 11000,00 грн заборгованості за надані послуги;

- 116,13 грн 3% річних;

- 2102,00 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.06.20

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3- сторонам (рек. з пов)