Рішення № 89766582, 04.06.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2020 р. Cправа № 902/229/19

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого судді - Маслія І.В., суддів: Колбасова Ф.Ф., Міліціанова Р.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників сторін:

позивача Пономаренко Д.Ю., довіреність № 4956 від 16.12.2019;

Ковальова Н.С., довіреність № 4956 від 16.12.2019 р.;

відповідача Арустамян А.Е., ордер серії ВН№075144 від 29.05.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050; бул. Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601)

до: Фізичної особи-підприємця Грушко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 181847 грн.

ВСТАНОВИВ :

21.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Грушко Андрія Володимировича заборгованості згідно договору оренди комерційної нерухомості № 59Е000-793/17 від 26.10.2017 в розмірі 181847,00 грн., з яких: 151646,11 грн. - основного боргу; 1546,75 грн. - пені; 1581,28 - 3% річних та 9874,17 - інфляційних втрат.

Ухвалою від 25.03.2019 відкрито провадження у справі № 902/229/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.04.2019.

18.04.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги частково в частині стягнення орендної плати за приміщення в сумі 66677,36 грн, щодо стягнення пені просив застосувати позовну давність.

Після судового засідання 18.04.2019відповідачем подано Доповнення до відзиву з контр розрахунком заборгованості. В якому зазначено, що крім визнаної у відзиві суми основного боргу, відповідач визнає пеню (з урахуванням строку позовної давності) в розмірі 6776,90 грн, 3% річних в сумі 636,57 грн та інфляційні втрати в розмірі 7423,82 грн. Таким чином, стягненню підлягає 81514,60 грн.

В судових засіданнях 18.04.2019, 29.05.2019, 10.06.2019 оголошувались перерви в підготовчому засіданні (протокольні Ухвали).

В судовому засіданні 18.06.2019 представником позивача подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи акти про надані послуги та акти звірки розрахунків.

Ухвалою від 18.06.2019 відкладено підготовче засідання на 23.07.2019.

Ухвалою суду від 19.06.2019, в зв`язку із складністю справи, призначено колегіальний склад суду для розгляду справи № 902/229/19.

Під час розгляду справи неодноразово змінювався склад колегії суддів, з підстав викладених у відповідних ухвалах.

21.08.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про дулучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалами від 21.08.2019 та від 19.09.2019 відкладено підготовче засідання на 19.09.2019 та відповідно на 09.10.2019, з підстав викладених у відповідних ухвалах.

09.10.2019 ухвалою продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено розгляд на 06.11.2019.

09.10.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судово-почекознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 06.11.2019 призначено у справі №902/229/19 судово-почеркознавчу експертизу документів. Проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у справі №902/229/19 на час проведення експертизи.

20.02.2020 до суду надійшов супровідний лист від Завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Криловського В.С. з Висновком за результатами проведення судової почеркознавчої і технічної експертизи та матеріалами господарської справи № 902/229/19.

Ухвалою від 24.02.2020 поновлено провадження у справі №902/229/19 та призначено підготовче засідання на 10.03.2020.

Ухвалою від 10.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/229/19 для судового розгляду по суті на 11 березня 2020 р.

Ухвалою від 11.03.2020 відкладено розгляд справи по суті на 30.03.2020 та зазначено, що в разі неявки представників сторін на визначену дату, призначити справу для судового розгляду по суті на 09 квітня 2020 р.

Ухвалою від 09.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 27.05.2020 з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 27.05.2020 змінено склад колегії суддів, та прийнято справу до свого провадження колегією у складі головуючого судді - Маслія І.В., суддів: Колбасова Ф.Ф., Міліціанова Р.В..

В судовому засіданні 27.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.06.2020 (Протокольна Ухвала).

На визначену судом дату 04.06.2020 з`явились представники сторін.

Представники позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та зазначили що в прохальній частині позовної заяви в сумі пені допущено описку замість заявлених 1546,75 грн має бути 18745,04 грн, як зазначено в розрахунку пені доданому до позовної заяви.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково в сумі 81514,60 грн., в решті позову просила відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне:

Фізична особа-підприємць Грушко А.В., як орендар прийняв у строкове платне користування обумовлену договором комерційну нерухомість, проте в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної сплати орендних та інших платежів, передбачених умовами договору за період з жовтня 2017 року по січень 2019 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед ПАТ «Укртелеком» у розмірі 151646,11 грн, що підтверджується відповідним розрахунком боргу, який міститься в матеріалах позовної заяви.

Позивачем неодноразово починаючи з травня 2018 року по грудень 2018 року на адресу відповідача направлялись листи з вимогами сплати наявної заборгованості.

Заборгованість відповідач в повному обсязі не сплатив, з огляду на це позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 151646,11 грн. - основного боргу; 1546,75 грн. - пені; 1581,28 - 3% річних та 9874,17 - інфляційних втрат.

Відповідач у поданому до суду відзиві №б/н від 17.04.2019 р. на позовну заяву зазначив, що факт передання приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна від 26.10.2017р. Отже, з моменту отримання приміщення в оренду у відповідача дійсно виник обов`язок по внесенню плати за користування приміщенням в порядку і розмірах, визначених п.п. 3.1.1.1. Договору. Втім вимоги в частині стягнення плати за послуги з утримання комерційної нерухомості відповідачем не визнаються. З моменту укладення Договору сторонами не погоджувалися і не визначалися окремі розрахунки, що унеможливлює визначення вартості зазначених послуг.

Відповідач стверджує, що в частині вартості витрат на експлуатацію та обслуговування електромереж та електрообладнання, витрат на теплопостачання та комунальні послуги, витрат на водопостачання та водовідведення договір оренди комерційної нерухомості № 05Е000-793/17 від 26.10.2017р. є неукладеним.

Крім того, відповідачеві не надавалася інформація щодо наявності окремо встановленого лічильника та його показників на дату підписання акту приймання-передачі орендованого майна, що унеможливлює встановлення кількості спожитої електроенергії.

Згідно п. 3.8. Договору визначено, що "щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць". Тобто, даний документ має підтверджувати фактичне виконання стороною зобов`язань. Втім, з моменту підписання Договору позивач жодного разу не надавав відповідачеві Акти про надані послуги або рахунків-актів, що свідчить про те, що позивач послуг з утримання комерційної нерухомості відповідачеві не надав. Більш того, до позовної заяви додані Рахунки на оплату, які також не надавалися позивачеві.

Враховуючи викладене, відповідач визнає позов частково, а саме: в частині стягнення плати за приміщення в сумі 66677,36 грн. Дана заборгованість складається із наступного: Згідно наданим позивачем рахункам загальна сума плати за приміщення (відповідно до п.п. 3.1.1.1.-3.1.1.4. п.п. 3.1.1. п. 3.1. Договору становить 161041,90 грн. + ПДВ = 193250,32 грн.

Фактично відповідачем оплачено 126572,96 грн. Дані відомості наведені позивачем в розрахунку боргу (а.с. 11) і відповідачем не заперечуються. Таким чином сума боргу становить : 193250,32 - 126572,96 = 66677,36 грн.

Крім того відповідачем зазначено, що позивачем здійснено нарахування пені поза межами строку, встановленого ст. 258 ЦК України. Отже, при визначенні розміру пені, просить суд застосувати строки позовної давності. Крім того, зважаючи на зміну розміру дійсної заборгованості відповідача, вважає, що вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних не підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

В доповненні до відзиву відповідач, на підставі контр розрахунку, визнає позов на суму 81514,60 грн, що складається з суми основного боргу в розмірі 66677,36 грн, пені - 67776,90 грн, 3% річних - 636,57 грн та інфляційних втрат - 7423,82 грн.

Зважаючи на викладене, просить суд позов ПАТ "Укртелеком" задовольнити частково.

Заперечуючи обставини викладені у відзиві на позовну заяву представник позивача подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи Актів про надані послуги підписані відповідачем.

Ознайомившись із зазначеними актами, відповідач стверджує, що ніколи їх не отримував і не підписував, а саме в графі "замовник" кожного акту вчинений не його підпис.

З огляду на зазначене, представник відповідача 09.10.2019 подав до суду клопотання про призначення у справі судово-почекознавчої експертизи документів, а саме Актів про надані послуги підписані відповідачем, оскільки відповідач категорично заперечує з приводу підписання ним даних Актів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази та висновок експерта за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

26 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» (позивач, в договорі Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Грушко Андрієм Володимировичем (відповідач, в договорі Орендар) укладено договір оренди комерційної нерухомості №59Е000-793/17 (далі Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комерційну нерухомість (далі Майно), розташовану в м. Вінниці на першому поверсі триповерхової прибудови (літ. А) адміністративної будівлі №22 по вул. М.Оводова, загальною площею 344,0 кв.м, в тому числі згідно з поверховим планом (додаток 3) приміщення №2 площею 310,7 кв.м., приміщення №3 площею 17,2 кв.м., приміщення №4 площею 5,2 кв.м., приміщення №5 площею 1,2 кв.м., приміщення №6 площею 1,2 кв.м., приміщення №7 площею 4,1 кв.м. та приміщення №8 площею 4,4 кв.м. для розміщення школи акробатики та повітряної гімнастики «Plastilin».

Передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку №1 до цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання такого Акту. Передача Майна в оренду не передбачає передачі Орендареві права власності на нього. Власником орендованого Майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку дії цього Договору. Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими устаткуванням, обладнанням, інвентарем., а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору. При цьому, Сторони підписують Акт приймання- передачі майна (п. 2.1. - 2.3. Договору).

За домовленістю Сторін Орендна плата складається: плати за приміщення яка становить: з першого місяця оренди 16 грн. 67 коп. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 5733 грн. 33 коп. без ПДВ за 334,0 кв.м за місяць; з сьомого місяця оренди 41 грн. 67 коп. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 14 333 грн. 33 коп. без ПДВ за 344,0 кв.м за місяць; з тринадцятого місяця оренди 54 грн. 17 коп. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 18 633 грн. 33 коп. без ПДВ за 344,0 кв.м за місяць; з двадцять п`ятого місяця оренди 66 грн. 67 коп. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 22 933 грн. 33 коп. без ПДВ за 344,0 кв.м за місяць та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. Повний перелік та вартість даних послуг на дату укладання Договору вказується в Додатку 2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов`язання (п. 3.1. Договору).

Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат на опалення, прибирання території, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ «Укртелеком», витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями, відшкодування податку на нерухомість тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в додатку 2 (п. 3.4. Договору).

Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов`язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Про зміну плати за послуги Орендодавець зобов`язаний попередити Орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця який застосовується нова вартість (п. 3.5. Договору).

Орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована Орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру Орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.7, Орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди (п. 3.6. Договору).

Оплата Орендної плати за перший місяць оренди здійснюється Орендарем не пізніше 20 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі орендованого майна (п. 3.7. Договору).

Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати Акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.8. Договору).

Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за Договором (п. 3.9. Договору).

Грошові зобов`язання Орендаря за цим Договором забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж Орендна плата за один місяць оренди, визначена згідно з п. 3.1.1.2. цього Договору, завдаток вноситься разом з оплатою за перший місяць. Із суми завдатку Орендодавець має право задовольнити будь-які грошові вимоги до Орендаря. Не пізніше 20-ти календарних днів від дати закінчення цього Договору та підписання Акту приймання-передачі майна Орендодавець зобов`язаний повернути Орендарю завдаток, якщо він не був використаний для погашення грошових зобов`язань Орендаря за цим Договором (п. 3.11. Договору).

Орендна плата за перший та останній місяць розраховується Орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі- приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується Орендарем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання Акта передачі-приймання майна (п. 3.12. Договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором (п. 6.1.3 Договору).

В разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором, Сторони несуть відповідальність згідно із цим Договором та законодавством України. У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п. 8.1. та п. 8.2. Договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє протягом 2 (двох) років 11 (одинадцяти) місяців включно, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1 Договору).

Відповідно до п. 12.4. Договору Договір може бути достроково припинений в таких випадках: відповідно до п. 12.4.4. Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення Договору не менш ніж за 15 календарних днів до дати припинення в разі, зокрема, порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більш ніж на 1 місяць або не сплати їх в повному обсязі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами до договору оренди комерційної нерухомості № 05Е000-793/17 від 26.10.2017 р. складено та підписано додаток № 1 "Акт приймання-передачі майна від 26.10.2017 р." комерційних приміщень, за адресою: м. Вінниця, вул. М.Оводова, 22 загальною площею 344,0 кв.м.

Факт передачі майна в оренду відповідачем визнано та не заперечується.

В силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Разом з тим, судом встановлено і відповідачем не спростовано, що вказаний договір оренди є розірваним орендодавцем в односторонньому порядку на підставі п.п. 12.4.4. п. 12.4 Договору у зв`язку з порушенням орендарем строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2018 позивачем було направлено відповідачу лист за вих. № 2128, в якому позивач вказав відповідачу про наявність у останнього заборгованості в розмірі 142567,00 грн. та пені в розмірі 14871,10 грн. Крім того, зазначив що у відповідності до п.5.1.3. та 13.2. Договору у зв`язку з порушенням строку внесення орендної плати ВФ ПАТ "Укртелеком" змушена обмежити доступ представникам ФОП Грушко А.В. до приміщень та здійснити притримання належного Орендарю майна, що розміщене на орендованих площах, до погашення заборгованості з орендної плати та повідомив, що у разі не погашення заборгованості до 31.01.2019 р. Договір оренди комерційної нерухомості буде розірвано відповідно до п. 12.4.4., та заборгованість буде стягнута в судовому порядку (а.с. 47).

З поданого позивачем, до позовної заяви, розрахунку боргу вбачається, що відповідач за період оренди з жовтня 2017 по грудень 2018 року мав сплатити позивачу орендну плату та інші платежі в загальному розмірі 278219,07 грн, разом з тим відповідачем проведено частковий розрахунок в сумі 126572,96 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 151646,11 грн.

Так, в п. 6.1.3 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Заборгованість по орендній платі за період дії договору підтверджується наявними в справі доказами та визнана відповідачем.

Щодо, заявлених до стягнення з відповідача сум послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення суд зазначає наступне.

Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати Акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.8. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що за користування відповідачем орендованим майном позивачем виставлялися відповідачу рахунки, разом з тим дані рахунки (а.с. 32-46) підписані лише позивачем і в матеріалах справи відсутні докази належного направлення даних рахунків на адресу відповідача, про що і зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Як зазначалось вище, позивачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи Акти про надані послуги обопільно підписані сторонами (а.с.144-152).

Дані Акти відповідачем не визнавались тому судом, на підставі клопотання представника відповідача, була призначена судова почеркознавча експертиза документів.

Відповідно до Висновку експерта № 7735/7736/19-21 від 12.02.2020 підписи від імені Грушко А.В. у графі «Замовник» на актах з січня 2018 по вересень 2019 року, включно, виконані рукописним способом, кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів - виконані самим Грушко А.В.

Наявними в справі доказами та висновком експерта спростовується твердження відповідача, викладене у відзиві, що з моменту підписання Договору позивач жодного разу не надавав відповідачеві Актів про надані послуги або рахунків-актів.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи положення договору, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем по договору згідно вищевказаних Актів за період оренди з січня 2018 по вересень 2018 включно, що повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами договору.

В даних актах, окрім орендної плати визначено розмір послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення.

Оскільки дані акти підписані відповідачем без будь яких заперечень, суд вважає вимоги позивача в частині нарахування послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення за період з січня 2018 по вересень 2018 включно обґрунтованими та доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання відповідачем Актів чи рахунків за період з жовтня 2017 по грудень 2017 включно та з жовтня 2018 по грудень 2018 включно.

З огляду на викладене, нараховані позивачем послуги з утримання майна та послуги з енергозабезпечення за період з жовтня 2017 по грудень 2017 включно та з жовтня 2018 по грудень 2018 включно задоволенню не підлягають.

Судом здійснено перерахунок заборгованості відповідача, а саме взято орендну плату за приміщення передбачену договором за період з жовтня 2017 по грудень 2017 включно та з жовтня 2018 по грудень 2018 включно та суму яка зазначена в підписаних відповідачем Актах за період з січня 2018 по вересень 2018 включно і відмінусовано суму часткових проплат здійснених відповідачем за період дії договору.

Відповідно до здійсненого розрахунку, на день прийняття рішення, основна заборгованість відповідача по договору оренди комерційної нерухомості № 05Е000-793/17 від 26.10.2017 р. складає 122166,74 грн, яка підтверджується наявними в справі доказами та підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 1546,75 грн. - пені; 1581,28 - 3% річних та 9874,17 - інфляційних втрат.

Розглянувши дані вимоги суд зазначає наступне.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В свою чергу невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невнесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов`язку щодо внесення орендної плати.

Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 8.2 вказаного договору оренди, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву просить при визначенні розміру пені застосувати строк позовної давності.

До вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік, що передбачено пунктом 1 частини другої ст. 258 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, оскільки пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення за кожен день прострочення, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

За вимогами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно пункту 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов`язань, що з нього виникають (наприклад, у зв`язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

В даному випадку договором оренди передбачено щомісячна оплата орендних та інших платежів. Оскільки починаючи з першого місяця оренди відповідач не сплачував вчасно орендні платежі, датою виникнення обов`язку оплатити є наступний день після останнього дня виконання відповідачем свого обов`язку з оплати. Таким днем є 21.11.2017р. Відповідач звернувся до суду 21.03.2019р. (вхідний штамп канцелярії Господарського суду Вінницької області на позовній заяві від 21.03.2019р.), тобто розрахунок пені має починатись з 21.03.2018 а не як зазначено позивачем з 21.11.2017.

Позивачем не наведено суду поважності причин пропуску строку позовної давності, а з матеріалів справи господарський суд таких причин не встановив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у задоволенні позову в частині стягнення пені, за період з 21.11.2017 по 21.03.2018 суд відмовляє у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Разом з тим, позовна давність щодо стягнення пені - за період з 21.03.2018 по 31.12.2018 не закінчилась.

Таким чином, судом здійснено власний розрахунок пені в системі «Ліга Закон» за період з 21.03.2018 по 31.12.2018 включно, з встановленої судом суми заборгованості, з врахуванням часткових проплат, по кожному місяцю окремо з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, та встановлено що вимога позивача про стягнення 1546,75 грн. - пені підлягає задоволенню в межах заявлених вимог відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України.

Усне клопотання представника відповідача, щодо допущеної описки в прохальній частині позовної заяви в розмірі пені, судом до розгляду не приймається, оскільки, дане уточнення здійснено усно та після переходу розгляду справи по суті. За тривалий час розгляду справи судом, в жодній заяві чи клопотанні позивача даний факт не зазначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, суд здійснивши власний розрахунок в системі «Ліга Закон» розміру інфляційних втрат та 3% річних, з встановленої судом суми заборгованості, в межах вказаних позивачем періодів з врахуванням часткових проплат, встановив що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1581,28 - 3% річних та 9874,17 - інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 1222,81 - 3% річних та 1793,46 - інфляційних втрат.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок експерта для суду не має заздалегіть встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього кодексу (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні позивача до суду останнім сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". Зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, однак частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір". В даному випадку відповідачем частково визнано позов до початку розгляду справи по суті, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору від суми визнаної відповідачем, а саме у розмірі 611,36 грн, на підставі ухвали суду.

Разом з тим, витрати за проведення судової експертизи залишаються судом за відповідачем.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грушко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050; бул. Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) 122166,74 грн - основного боргу, 1546,75 грн - пені, 1222,81 грн - 3% річних, 1793,46 грн - інфляційних втрат та 1289,58 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 29479,37 грн - основного боргу, 358,47 грн - 3% річних, 8080,71 грн - інфляційних втрат.

4. Судові витрати за проведену експертизу в сумі 5338,00 грн - залишити за відповідачем.

5. Ухвалою суду повернути позивачу 50 % судового збору від суми визнаної відповідачем.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 12 червня 2020 р.

Головуючий суддя Маслій І.В.

Судді Колбасов Ф.Ф.

Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050; бул. Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601)

3 - відповідачу (вул. Колгоспна, 34, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220; вул. Єрусалімка, б. 15, оф. 8, 21000)