Вирок № 89763965, 11.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66489/19-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарі - Ляшкевичі М.В.,

за участю прокурора - Гунченка С.М.,

захисника - адвоката - Антіпова Є.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білогородка Ізяславського р-ну Хмельницької обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого охоронцем в ПАТ «Інститут транспорту нафти», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , у січні 2018 року погодився на пропозицію особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування, на вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією підприємства на своє ім`я, не маючи наміру займатись фінансово - господарською діяльністю, надав останньому копії своїх паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Ізяславським PC УДМС України в Хмельницькій області 15.05.2015 року, і картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, 29.01.2018 року в денний період часу ОСОБА_2 зустрівся з особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, в приміщенні нотаріуса за адресою: м. Київ, бул. АДРЕСА_3 22, де, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, засвідчив своїм підписом надані підготовлені за невідомих обставин документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, та які містили завідомо неправдиві відомості, а саме:

1. протокол № 1 Загальних зборів учасників TОB «ГАРАБЄЦ» від 29.01.2018 року, до якого були внесені завідомо неправдиві відомості, зокрема, в п. 3 розділу «Вирішив»: «призначити Директором Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГАРАБЄЦ» ОСОБА_2 », оскільки фактично посаду директора ОСОБА_2 не займав, будь-яких організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій не здійснював;

2. довіреність від 29.01.2018 року за реєстраційним № 84, якою уповноважив невстановлених органом досудового розслідування осіб від свого імені на здійснення державної реєстрації юридичної особи, при цьому не маючи наміру зайняття підприємницькою діяльністю,

після чого з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, після підписання вищевказаних документів передав їх особі, щодо якої здійснюється досудове розслідування.

На підставі підписаних ОСОБА_2 документів, які в подальшому були надані невстановленою досудовим розслідуванням особою до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби, було проведено державну реєстрацію ТОВ «ГАРАБЄЦ» (код ЄДРПОУ 41897237), про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 , будучи формально директором ТОВ «ГАРАБЄЦ», не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені вказаного товариства, а саме: укладати фінансово-господарські договори з підприємствами-контрагентами про купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг, перераховувати/отримувати грошові кошти з використанням рахунків товариства за проведені вищевказані дії. Підписання ОСОБА_2 зазначених документів дало змогу невстановленим досудовим розслідуванням особам здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Дії ОСОБА_2 , які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

19.12.2019 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Гунченком С.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладену угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 205-1 КК України, підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 205-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник - адвокат Антіпов Є.В. в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати та речові докази по даній справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 19.12.2019 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Гунченком С.М. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя С ОСОБА_3 І. Смик