Ухвала суду № 89763630, 09.06.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11005/17

УХВАЛА

"09" червня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Виниченко Л.М., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 19.07.2017 року звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Астахової О.О. від 01.08.2017 року відкрито провадження у справі (а.с. 42).

На підставі наказу голови Дніпровського районного суду м. Києва № 28 від 18.05.2020 року про припинення повноважень судді Астахової О.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 року, цивільну справу № 755/11005/17 передано на розгляд головуючому судді Виниченко Л.М.

Вивчивши матеріали позовної заяви встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою без додержання вимог ст. 119 ЦПК України в редакції чинній на час подачу позову до суду, виходячи з наступного.

Позивачем заявлено три вимоги, з яких дві майнові, а саме: визнання майнових прав на об`єкт нерухомості об`єктом спільної сумісної власності; визнання права власності на Ѕ частину майнових прав на об`єкт нерухомості, та немайнову вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

До позовної заяви додано три квитанції про сплату судового збору на суму по 640 грн. кожна, а всього на суму 1 920 грн.

Разом з тим, на час подачі позову діяла редакція п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, відповідно до якої у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

За нормою п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України (в редакції ЦПК України, що діяла на час подачі позову до суду), у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Виходячи з вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, що є предметом спору, в частині вимог про визнання майнових прав об`єктом спільної сумісної власності підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 040 грн., в частині вимог про визнання права власності на Ѕ частину майнових прав підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 020 грн. та в частині встановлення факту проживання однією сім`єю підлягав сплаті судовий збір у розмірі 640,00 грн., а загалом розмір судового збору за всіма заявленими вимогами становив 3 700 грн.

Таким чином розмір недоплаченого позивачем судового збору становить 1 780 грн.

Судовий збір необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Дніпр.р-ні/Дніпров.р-н., код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, необхідно конкретизувати позовні вимоги, вказавши саме з якого часу з 2007 року позивач просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем.

Також в позовній заяві необхідно зазначити третю особу ТОВ «Класика будівництва», яке є стороною основного договору купівлі-продажу майнових прав від 03.10.2013 року та має відповідні зобов`язання щодо передачі майнових прав на об`єкт нерухомості перед покупцем (інвестором), вказавши його адресу місця знаходження, номери засобів зв`язку та ідентифікаційний код ЄДРПОУ.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи.

За змістом ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків у термін не більше п`яти днів з дня отримання нею цієї ухвали.

Оскільки провадження у справі відкрито на підставі позовної заяви яка не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України (в редакції ЦПК України, що діяла на час подачі позову до суду), позов слід залишити без руху на підставі ст. 187 ЦПК України, надавши строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 177, 187 Цивільного процесуального кодексу України,-

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна залишити без руху з наданням строку позивачу для усунення недоліків не більше п`яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.

Відповідно пункту 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки визначені ст. 185 ЦПК України про залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя