Рішення № 89763315, 11.06.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3473/20

Категорія 140

2-а/295/152/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 4 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Усенко Оксани Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2227433 від 10.03.2020 року, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 10.03.2020 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. За змістом позовної заяви, 10.03.2020 року позивач знаходився в припаркованому транспортному засобі «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , котрий перебував на місці стоянки (парковки) поблизу будинку №75 по вул. Київській в м. Житомирі. Близько 21 год. 00 хв. до нього підійшов поліцейський УПП в Житомирській області Шевчук В .В. та запитав чи збирається він розмитнювати автомобіль, після чого попросив пред`явити документи на транспортний засіб та водійське посвідчення. За словами позивача, він поцікавився у інспектора щодо причини зупинки, однак однозначної відповіді не отримав, оскільки поліцейський декілька разів її змінював, зокрема однією з причин назвав встановлення сітки на номерному знаку. Позивач своєї вини не визнає, оскільки жодних порушень Правил дорожнього руху 10.03.2020 року ним не вчинено, підстав для зупинки транспортного засобу у поліцейського не було. Крім того зазначає, що постанова не містить посилань на належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Додатково ОСОБА_1 вказує у позові, що постанова винесена інспектором з порушенням норм діючого законодавства, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся безпосередньо на місці зупинки, що не відповідає положенням ст. 276 КУпАП. Також поліцейський не роз`яснив права, не повідомив про розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці, позбавив можливості надати пояснення та скористатися правовою допомогою. Окремо позивач зазначає, що попри його незгоду з діями поліцейських протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.03.2020 року у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від поліцейського роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Усенко О.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог відзиву зазначено, що позивач при складанні інспектором патрульної поліції відносно нього постанови про адміністративне правопорушення не мав при собі та не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, що і не спростовується ним безпосередньо під час підготовки адміністративного позову, де він за вказане правопорушення нічого не вказує, тому постанова інспектора патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, що він не мав страхового полісу (сертифіката) є законною та обґрунтованою. Інспектор у відзиві зазначає, що доводи адміністративного позову обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування спірної постанови. Водночас відповідачем не допущено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття і складання оспорюваної постанови грубих порушень закону. До відзиву були долучені два диска із відеозаписом.

Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2020 року інспектором УПП в Житомирській області Усенко О.А. винесено постанову серії ЕАК №2227433 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Як вбачається зі змісту постанови серії ЕАК №2227433, 10.03.2020 року о 22 год. 42 хв. в м. Житомирі по вул. Київська, 75 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , з встановленою сіткою на номерному знаку, після зупинки не увімкнув світло аварійної сигналізації та не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.б ПДР - керування транспортним засобом особою без реєстраційних документів на транспортний засіб.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведених норм дає підстав для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст. 251 Кодексу.

За змістом пункту 2.1.б ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На момент складання спірної постанови відповідач мав спеціальне звання і мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху та накладати адміністративні стягнення, отже діяв у межах свої повноважень.

Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства України, зокрема, частин 2 та 4 статті 258 КУпАП, за змістом якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Зважаючи викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача при винесенні виключно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без складення відповідного протоколу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №753/17124/16, від 26.05.2020 року у справі №640/16220/16-а.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини першої статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Судом при розгляді справи досліджено наявні в матеріалах справи відеозаписи, на яких зафіксовано бажання скористатись правовою допомогою, однак чи воно було озвучено безпосередньо водієм або присутніми під час спілкування з працівниками поліції сторонніми особами з дослідженого відеозапису встановити достеменно неможливо. Натомість, в подальшому після роз`яснення поліцейським передбачених статтею 268 КУпАП прав позивач зазначив, що будь-яких заяв чи клопотань немає.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно із п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Щодо решти доводів, наведених позивачем у позові, суд зазначає, що судом при розгляді цієї справи враховано наявний в матеріалах справи відеозапис, на якому зафіксовано, що позивачем в порушення п. 2.1.б на вимогу поліцейського не пред`явлено для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, що в свою чергу підтверджує вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.

Інші доводи позовної заяви наведеного вище висновку суду не спростовують та на кінцевий результат розгляду справи судом не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 7, 9, 126, 222, 251, 252, 268, 276, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора 4 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Усенко Оксани Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

«Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину».

Дата складання повного рішення суду - 11.06.2020.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Інспектор 4 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Усенко Оксана Анатоліївна (адреса: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96).

Суддя