Вирок № 89759905, 11.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3369/20

провадження № 1-кп/415/997/20

ВИРОК

Іменем України

11.06.20 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2020 року за № 12020130240000701 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, працюючого в Музичній школі № 2 сторожем, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Сичова В.М.,

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту – для особистого вживання, знаходячись в районі річки Сіверський Донець зірвав верхівки та листя з рослин коноплі, з яких шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, який в подальшому вживав за допомогою саморобних пристроїв, виготовлених з безбарвних пластикових пляшок з обрізаним дном. В результаті паління канабісу ОСОБА_1 незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, який утворився на внутрішніх поверхнях вищевказаних пластикових пляшок, який він залишив собі для подальшого особистого вживання, тим самим незаконно придбав його та став незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення працівниками поліції 04 травня 2020 року.

04 травня 2020 року, в період часу з 12 години 14 хвилин до 13 години 47 хвилин, в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено чотири саморобні пристрої, виготовлені з безбарвних пляшок з обрізаним дном на внутрішніх поверхнях яких, в ході проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, було виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, загальною масою 2,338 грам (0,463 грама; 0,495 грам; 0,734 грама; 0,646 грам), згідно висновку експерта № 19/113/8/2-589е від 08.05.2020, які він незаконно виготовив, придбав та зберігав за вищевказаних обставин.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

20.05.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2020 року за № 12020130240000701 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сичовим В.М., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Сичов В.М. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Оверченко О.А. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. .

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України – як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 20 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сухіною О.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, та не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, працює, не судимий, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря – психіатра м. Лисичанська не одержує, є особою з інвалідністю ІІІ групи, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з врахуванням обставин,

-які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття,

-та відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, його обтяжують.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8/2-589е від 08 травня 2020 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 1144 грн. 15 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, загальною масою в перерахунку на суху речовину 2,338 грам, який відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 18 травня 2020 року (а.с.38) та квитанції № 88 (а.с.39), знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягає знищенню.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сухіною О.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2020 року за № 12020130240000701 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8/2-589е від 08 травня 2020 року в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп. на користь держави (одержувач – УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речовий доказ:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, загальною масою в перерахунку на суху речовину 2,338 грама, який відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 18 травня 2020 року та квитанції № 88, знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова