Постанова № 89759886, 09.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/3500/20

провадження № 3/415/918/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2020 р.. місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не одруженого, студента 3-го курсу Лисичанського педагогічного коледжу ім.. Тараса Шевченка, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

20 травня 2020 року о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , в м. Лисичанську по вулиці Молокова, в районі будинку № 16, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно поданою за допомогою спеціальних світлових проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціальних звукових сигналів та гучномовця не зупинився, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_3 та о 18 годині 16 хвилин, під час керування в м.Лисичанську по вулиці Осипенко, в районі будинку № 28, останній не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на перешкоду у вигляді паркану, в результаті ДТП транспортному засобу та паркану завдано пошкоджень, чим порушив п. 2.4 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП, визнав та пояснив, що 20 травня 2020 року о 18 годині 00 хвилин, він керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , в м. Лисичанську по вулиці Молокова, в районі будинку № 16. Дійсно, коли його почав переслідувати патрульний автомобіль, він на вимогу працівників поліції не зупинився, оскільки злякався, з приводу того, що не мав посвідчення водія. На питання суду зазначив, що вимоги про зупинку автомобілю під його керуванням, працівники поліції подавали за допомогою світлових проблискових маячків синього та червоного кольору, звукових сигналів та гучномовця. Приблизно о 18 годині 15 хвилин, в м. Лисичанську по вулиці Осипенка, в районі будинку № 28, він на швидкості виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на паркан, в результаті ДТП його автомобілю та паркану завдано пошкоджень. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся та просив суд суворо його не наказувати, оскільки він відшкодував потерпілому завдані збитки, шляхом відновлення паркану та вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Зі схеми місця ДТП від 20 травня 2020 року, складеного інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Салафудіновим М.В., вбачається, що:

- транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження у виді: пошкодження переднього бамперу, капоту, радіаторної решітки (а.с.2).

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП України, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником, як у судовому засіданні, так і у письмових поясненнях, наданих ним після вчинення адміністративного правопорушення (а.с.4), поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 3), доведена змістом досліджених у судовому засіданні - схеми місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1,2).

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст.122-2 та ст.124 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу та порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 навчається, не є особою з інвалідністю, свою провину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдані потерпілому збитки та вперше притягується до адміністративної відповідальності.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття та добровільне відшкодування збитків.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст.36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст.122-2 КУпАП та ст.124 КУпАП. Правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ч. 1 ст.122-2 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, наявності обставин, що пом`якшують його відповідальність, та відсутності обставин, які б її обтяжували, а також – характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП, суд не вбачає, оскільки згідно довідки, яка надана інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції, вбачається, що згідно бази даних «НАІС`ГСЦ МВС гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.7), а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч. 1ст. 122-2, ст. ст.124, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. (ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» Рахунок № UA 578999980313141206000012051 Отримувач: УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/22030101 Код отримувача: 37800278 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя: М.М.Старікова