Ухвала суду № 89759776, 11.06.2020, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

11.06.2020

Справа № 401/1120/20

Провадження № 1-кп/401/240/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря Фадєєвої О.О., прокурора Кучмій О.О., захисників адвокатів Кононенка В.А., Шевченка С.М. , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Світловодську в режимі відеоконференції з Державною установою «Кропивницький слідчий ізолятор» кримінальне провадження за обвинувальним актом , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120270000495 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів , передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

Ухвалами слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2020 року відносно кожного з обвинувачених застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 24 квітня 2020 року і до 18 години 00 хвилин 21 червня 2020 року.

Прокурор клопоче про продовження дії щодо обох обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, так як ризики, наявність яких встановлено при їх обранні , передбачені п.п. 1 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились. В обґрунтування клопотань зазначає, що обвинувачені не працюють та не мають постійного джерела доходів, не проживають за місцем реєстрації, схильні до вчинення нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Шевченко С.М. просив змінити раніше обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вважає, що на даний час ризики , визначені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не є такими, що тривають, обвинувачений відшкодував потерпілому ОСОБА_3 шкоду, не має наміру продовжувати злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Кононенко В.А. заперечив з приводу клопотання прокурора, вважає, що воно подане без дотримання правил глави 18 КПК України. Переконує суд, що достатнім запобіжним заходом відносно його підзахисного може бути цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких, за які кримінальним законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні під час досудового розслідування кожному з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Зокрема було встановлено, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , знаходячись на волі як особи, що не мають будь-якого заробітку та є обвинуваченими в інших кримінальних справах у вчинені умисних корисливих злочинів, отже є особами, які схильні до вчинення нових корисливих злочинів, реально можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тим самим перешкодити кримінальному провадженню, а тому не зможуть виконувати покладені на них процесуальні обов`язки. Також, не маючи офіційних джерел доходів та місця проживання за місцем розслідування кримінальної справи, можуть вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення. Встановлені обставини давали суду підстави визнати, що у справі існують ризики, передбачені п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених ризиків для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Згідно п. 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20 серпня 2010 року, яке набуло статусу остаточного, суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що , враховуючи серйозність висунутих обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, встановлені обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть ухилитися від суду з метою уникнення покарання, продовжити злочинну діяльність, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить їх належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин суд не знаходить підстав для зміни запобіжних заходів на більш м`які, а тому вважає необхідним продовжити застосування обраних раніше запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 по справі № 3-208/2018(2402/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

У зв`язку з цим суд роз`яснює учасникам справи, що дана ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 314, 315, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 серпня 2020 року включно.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 серпня 2020 року включно.

Копію ухвали направити до Кропивницького СІ для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом 07 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н.Л. Волошина