
Справа № 766/25138/18 н/п 2-а/766/34/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2020р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючої судді Зуб І.Ю., розглянувши в письмову провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від 03.12.2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210 КУпАП, винесену Херсонським об`єднаним міським військовим комісаріатом. Позивач вважає оскаржувальну постанову незаконною, постановленою із порушенням норм КУпАП та порушенням відповідачем конституційного права позивача на захист при притягненні його до відповідальності.
Зазначена справа перебувала в провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В.Е .
У зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді Дорошинської В.Е. , на підставі розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 року, матеріали справи 21.05.2020 року передані на розгляд судді Зуб І.Ю.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2018 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю. від 21.05.2020 року прийнято до свого провадження дану справу та викликано сторони в судове засідання.
В позовній заяві зазначено, що постанова є незаконною, що інкримінують порушення порядку організації та ведення військового обліку, а саме відмову від проходження військово-лікарської комісії. Зазначено, що такого виду оповіщення як пропозиція пройти медичний огляд Порядком не передбачений. Вказано, що позивач признаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. 09.06.2006 року знятий з обліку Херсонського ОМВК. Зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складений 19.11.2018, а не 09.11.2018 - в день вчинення правопорушення згідно із постановою Херсонського ОМВК від 04.12.2018, що є порушенням ч.2 ст.254 КУпАП. Протокол був складений через 10 днів, а не через 24 години як передбачено КУпАП. Жодних дій щодо розгляду та складання протоколу в присутності порушника відповідачем не вчинено. Був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення до початку її розгляду, бути присутнім при складанні протоколу, не мав можливості належним чином ознайомлюватися з обвинуваченням та доказами проти нього. Крім того, не отримання позивачем повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, не може вважатись своєчасним сповіщенням про місце і час розгляду справи, а отже справа не могла бути розглянута за відсутності позивача.
У письмовому відзиві представник відповідача не визнав позовні вимоги, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказано, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, справедливим, оформлене у відповідності до діючого законодавства, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже є правомірною. Викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Зазначено, що позивач був повідомлений про необхідність прибути для проходження медичного огляду, який він зобов`язаний був пройти. Також позивач був своєчасно повідомлений про час розгляду протоколу. Постанову складено уповноваженою особою.
Позивач не з`явився в судове засідання, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними матеріалами справи, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження №4/5498 від 05.11.2018 року адресоване Херсонському ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» здійснити оповіщення призовників, які перебувають на військовому обліку в Херсонському об`єднаному міському військовому комісаріаті, в тому числі ОСОБА_1 , 1983 р.н., про їх виклик до Херсонського об`єднаного військового комісаріату та забезпечити їх прибуття 09.11.2018 року о 11год. за адресою: м . Херсон, пров . Спартаківський 72 каб.13 (а.с.27).
Листом від 09.11.2018 року №2106ВИХ-18-712, Херсонське ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» повідомлено військовому комісару Херсонського міського об`єднаного військового комісаріату Зіньковському О.М., що військовозобов`язаний працівник Херсонського ЛВУМГ оповіщений про необхідність прибуття 09.11.2018 року до Херсонського міського об`єднаного військового комісаріату, повістку йому вручено. Є розписка ОСОБА_1 про одержання повістки 08.11.2018 року із зазначенням в графі «особистий підпис військовозобов`язаного» - «не законно!» (а.с.28-29).
Таким чином встановлено, що позивач 08.11.2018 року отримав повістку про явку за викликом Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату на 11-00 на 09.11.2018 року, що спростовує твердження позивача, викладені в позові, про наявність тільки усного повідомлення про виклик.
Згідно листа №5815 від 20.11.2018 року позивачу за місцем роботи Херсонське ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» було надіслано повідомлення про складення відносно нього протоколу від 19.11.2018 року за ч.1 ст. 210 КУпАП та про розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі вказаного протоколу о 11 год. 00 хв. 03.12.2018 року в приміщенні Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату. На даному листі міститься зазначення позивача «Не законно!» (а.с.30).
Відповідно до розпорядження Херсонського ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» від 22.11.2018 року №96-р, ОСОБА_1 ознайомлено з листом Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату від 20.11.2018 року №5815, що вбачається з підпису позивача на розпорядження із зазначенням «получил» (а.с.31).
Таким чином встановлено, що позивач 27.11.2018 року був повідомлений про місце і час розгляду на 03.12.2018 року.
Згідно із ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи належне повідомлення позивача про розгляд протоколу, уповноважена особа мала право розглянути матеріали протоколу та винести постанову.
Відповідно до постанови від 03.12.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119,00 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 08.11.2018 року був оповіщений про виклик на 09.11.2018 року до Херсонського ОМВК, про що отримав повістку, проте за викликом не прибув, документи щодо наявності поважних причин для неявки до військового комісаріату не надав, чим порушив вимоги ч.3 і ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації та введення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою КМУ від 07.12.2016 року №921. В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 119,00 грн. (а.с.8).
Позивачем зазначено в позовній заяві, що протокол складено через 10 днів після скоєння адміністративного правопорушення. Й протокол складено у відсутність позивача.
Згідно із ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протоколу, який складено відносно позивача до матеріалів справи не долучено ні з боку позивача й ні з боку відповідача.
Дата складення протоколу зазначена в листі №5815 від 20.11.2018 року.
За таких обставин, матеріали справи, вказують на той факт, що протокол складено не у строк, визначений ст. 254 КУпАП.
Факт невчасного оформлення протоколу не вказує на відсутність факту адміністративного правопорушення. Так, суд дійшов висновку, що така підстава позову, як факт несвоєчасного складення протоколу про адміністративне правопорушення, не тягне за собою скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Щодо твердження позивача про обов`язкову присутність особи під час складення протоколу, то таку вимогу ст. 254 КУпАП не містить, дана норма права вказує на вручення примірнику такого протоколу особі, відносно якої він складений.
Листом №5815 від 20.11.2018 року відповідач повідомив, що примірник протоколу знаходиться у Херсонському ОМВК, де його може отримати позивач.
З листом позивач ознайомлений, як зазначено вище 27.11.2020 року.
Так, встановлено, що відповідач вжив необхідних заходів для повідомлення позивача про наявність протоколу, про можливість його отримання позивачем.
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних сил України, посвідчення дійсне до отримання військового квитка. Є відмітка про зняття з обліку 09.06.2006 року (а.с.12).
Позивачем надані медичні документи, які вказують на проходження дослідження нирок (а.с.10,11,13,14).
Щодо обставин, викладених в позові, що наказ № 402 від 14.08.2008 року не розповсюджується на позивача, оскільки він не є військовозобов`язаним, то згідно п. 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.1,2 ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України та на виконання частини 6 статті 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Президентом України 15 лютого 2018 року підписаний Указ № 33/2018 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову службу у 2018 році» із внесеними змінами згідно з Указом Президента № 274/2018 від 10.09.2018 р., яким визначені на 2018 рік такі строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: квітень - травень; жовтень - грудень.
Згідно із п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.
Згідно з ч. 4 ст. 34 та ст. 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" персонально-первинний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей щодо призовників та військовозобов`язаних за місцем їх проживання. У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні військові комісаріати, облік ведеться органами місцевого самоврядування. В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов`язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов`язаних.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначений обов`язок органів місцевого самоврядування щодо виконання правил військового обліку, зокрема: в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, зобов`язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати військовозобов`язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом.
Згідно з п. 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. № 921 (надалі - Порядок № 921), з метою забезпечення персонально-первинного обліку військовозобов`язаних виконавчі комітети сільських рад здійснюють, зокрема: оповіщення на вимогу районних військових комісаріатів військовозобов`язаних про їх виклик до районних військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття; постійну взаємодію з відповідними районними військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників і військовозобов`язаних з обліковими даними районних військових комісаріатів, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних.
Відповідно до ст. 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Ч. 7 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Відповідно до Указу Президента України № 33/2018 призову підлягають придатні за станом здоров`я до військової служби громадяни України у Збройних Силах України та інших військових формувань з метою здобуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Згідно ч.8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову: призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці; у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов`язані з`явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України; призовники, які змінили місце проживання, зобов`язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік; керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.
Відповідно до ч. 16 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу зобов`язані щороку до 01 жовтня подати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Уповноваженими особами, згідно вимог КУпАП було складено протокол та згідно ст. 235 КУпАП відповідачем по справі винесено постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 119 грн. за ознаками адміністративного правопорушення по ч. 1 ст. 210 КУпАП.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України та на виконання частини шостої статті 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.
При цьому, судом враховано, що позивач був повідомлений про обов`язок з`явитися до військового комісаріату для проходження медичного огляду, що вбачається з його розписки про отримання повістки. Був повідомлений про складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього та про можливість його отримати 27.11.2018 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 03.12.2018 року, ОСОБА_1 був повідомлений, що вбачається з відмітки про отримання повідомлення. До військового комісаріату не з`явився, документи щодо наявності поважних причин для неявки до військового комісаріату не надав, чим порушив вимоги ч.3 і ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації та введення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою КМУ від 07.12.2016 року №921. В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП.
У силу положень п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях. Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновками експертів та показань свідків.
Відповідно до ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі наведеного, враховуючи факти, встановлені судом, позовні вимоги позивача з підстав, звернення до суду, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.17, 106 Конституції України, ст. 2, 71, 72, 77, 90, 205, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295, а також інші процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Херсонський об`єднаний міський військовий комісаріат, ЄДРПОУ 09661329, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пров. Спартаківський, б.72.
СуддяІ. Ю. Зуб
Судове рішення № 89758029, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 11.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/25138/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: