Ухвала суду № 89757866, 28.05.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21219/17

н/п 2-з/766/154/20

УХВАЛА

28 травня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Кравченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Херсонське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Херсонське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення державного реєстратора, в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 35799282 від 21.06.2017 року (номер запису про право власності 21037617068 від 16.06.2017 року) прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно – Державним реєстратором Вітцівська М.С.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.12.2017 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам і особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, до набрання рішенням чинності.

18.05.2020 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про зустрічне забезпечення позову, в якій просить застосувати до ОСОБА_1 зустрічне забезпечення у вигляді внесення нею на депозитний рахунок суду 26 219,60 грн.; надати ОСОБА_1 строк в п`ять календарних днів з дня винесення ухвали про зустрічне забезпечення на винесення грошових коштів на депозитний рахунок суду та зобов`язати її надати документи на підтвердження надання зустрічного забезпечення; у разі ненадання ОСОБА_1 доказів зустрічного забезпечення у визначений судом строк скасувати ухвалу про забезпечення позову від 06.12.2017 року та скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії. В обґрунтування зазначила, що накладення арешту на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 може спричинити ОСОБА_2 збитки в сумі 10000 дол. США, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено попередній договір купівлі-продажу від 01.02.2018 року, за умовами якого ОСОБА_2 передано аванс у розмірі 10000 дол. США. У разі не укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу у строки до 10.05.2018 року із вини продавця, вона буде вимушена повернути отримані грошові кошти та штраф у розмірі 1000 дол. США. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не мала змоги у встановлені строки укласти із покупцем договір купівлі-продажу квартири через наявний арешт, вона була змушена повернути отримані нею 10 000 доларів США та штраф у сумі 1000 доларів США, в еквіваленті у національній валюті 26 219,60 грн. на день повернення цих коштів. Крім того, позивач не має майна в розмірі, достатньому для відшкодування збитків, які спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Так, згідно довідки Єдиного реєстру боржників та інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що позивач має у власності декілька об`єктів нерухомого майна, але у рамках декількох виконавчих проваджень накладено арешт на належне їй нерухоме майно. Оскільки позивач не має офіційного джерела отримання доходу, вона не матиме змоги відшкодувати нанесені відповідачам збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно ч.2 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно ч.5 ст.154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно ч.8 ст.154 ЦПК України строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно ч.9 ст.154 ЦПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Відповідно ч.10 ст.154 ЦПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Статтею 129 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.2, 18, 154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому, відповідно до ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді клопотання про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п.43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено попередній договір купівлі-продажу від 01.02.2018 року квартири АДРЕСА_1 , за умовами якого ОСОБА_2 передано аванс у розмірі 10000 дол. США. Згідно додаткової угоди від 15.06.2018 до попереднього договору купівлі-продажу від 01.02.2018 року пункт 2.3.3 Попереднього договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: у випадку не виконання зобов`язань, передбачених п.1 цього договору стороною 1 останній зобов`язаний сплатити стороні 2 штраф у розмірі 1 000 доларів США за курсом, що діє на день сплати штрафу, а також повернути грошові кошти в розмірі 10 000доларів США, отримані у відповідності до п.1.4 цього договору, протягом 2-х днів після строку, зазначеного у п.1.1 цього договору.

З розписки ОСОБА_4 від 15.06.2018 року, вбачається, що останній отримав від ОСОБА_2 11 000 доларів США в рахунок виконання п. 2.3.3 попереднього договору купівлі-продажу від 01.02.2018 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить: квартира АДРЕСА_2 , на яку згідно постанови Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 31.10.2017 року накладено арешт, квартира АДРЕСА_3 , на яку згідно постанови ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 03.12.2014 року накладено арешт.

Дослідивши матеріали заяви, враховуючи співмірність заходів зустрічного забезпечення із заявленими позовними вимогами, наявність збитків понесених відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів зустрічного забезпечення може завдати суттєві збитки відповідачу, а відтак заява представника відповідача про зустрічне забезпечення підлягає задоволенню у повному обсязі, тому в даному випадку при зустрічному забезпеченні слід зобов`язати позивача забезпечити відшкодування можливих та вже понесених збитків відповідача відповідно до вимог ч. 4 ст. 154 ЦПК України у розмірі 26 219,60 гривень, які слід перерахувати на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області протягом десяти днів з дня отримання ухвали про зустрічне забезпечення.

Враховуючи те, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову, а в даному випадку ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.12.2017 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам і особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, до набрання рішенням чинності, ухвала є чинною, суд вважає, що заява про зустрічне забезпечення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150,153,154,157 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_4 ) внести протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області (розрахунковий рахунок: 37317053001110, Код ЕДРПОУ 26283946, МФО 820172 в Державній казначейській службі України, м. Києві, отримувач: ТУ ДСА України в Херсонській області) грошові кошти в сумі 26 219,60 гривень в якості забезпечення відшкодування збитків відповідача відповідно до вимог ч. 4 ст. 154 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі ненадання ОСОБА_1 у встановлений судом строк доказів виконання зустрічного зобов`язання ухвали про забезпечення позову та зустрічне забезпечення будуть скасовані.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Оскарження ухвали в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.

Суддя: В.В. Прохоренко