Постанова № 89753526, 10.06.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5743/20

Провадження № 3/592/1027/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап Марина Миколаївна, за участю секретарів судового засідання – Чайки Т.В., Павлович Ю.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , прокурорів – Криштопа В.В., Чухна А.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за частиною 1 статті 172 - 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

09.12.2016 майора поліції Федину В.І. відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 403 о/с призначено на посаду інспектора з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 324 о/с від 31.08.2017, майора поліції Федину В.І. - інспектора з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенцій Сумського районного відділу поліції звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01.09.2017.

01.09.2017 ОСОБА_1 заповнив та власноручно підписав попередження про ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» про те, що декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування подається до 1 квітня наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність за минулий рік у якому відбулось звільнення.

ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи, що є суб`єктом декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний наступного року після припинення такої діяльності подати електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто за 2017 рік - до 01 квітня 2018 року.

За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, декларація після звільнення ОСОБА_1 зареєстрована в Реєстрі 06.04.2020 о 16:53:13, як фактично подана.

Таким чином, інспектор з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Федина В.І., після припинення діяльності, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, подавши вказану декларацію 06.04.2020, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

У суді ОСОБА_1 пояснив, що звільнився з правоохоронних органів з 01.09.2017. При звільнені у відділі кадрів підписував надані документи. Все відбувалось швидко. Про необхідність подачі декларації до 01.04.2018 не знав, може у купі з іншими документами попередження і підписував. Після звільнення декларацію подавав, підписуючи ключем, що видавали йому як посадовій особі. Повідомили про необхідність подання декларації відразу після звільнення – подав. Коли йому зателефонували у квітні 2020 і запитали про відсутність декларації на сайті, він відразу почав шукати як отримати електронний ключ. Умислу вчиняти правопорушення не мав, після отримання електронного ключа та довідок відразу подав декларацію. Вказував, що жодних повідомлень від НАЗК чи поліції не отримував, місце проживання не змінював, по першому дзвінку щодо не подачі декларації оперативного співробітника, який склав протокол, подав декларацію, отримавши електронний ключ 02.04.2020 через Приватбанк. Зазначав, що сплинули строки притягнення його до відповідальності визначені у ст. 38 КУпАП. На його думку на таких як він роблять показники на корупціонерах.

Прокурор вказував, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП, несвоєчасно подавши декларацію лише 06.04.2020 року, а тому до нього слід застосувати стягнення у вигляді штрафу.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Частина перша статті 172 - 6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування урегульовано статтю 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Згідно частини 2 статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

Протоколом № 16-2020 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172 - 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.05.2020 (а.с. 1 - 9).

Наказом № 22о/с від 07.11.2015 т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області, яким ОСОБА_1 , що мав спеціальне звання майора міліції, призначено старшим інспектором Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУНП в Сумській області, присвоєно спеціальне звання майор поліції (а.с. 25).

Наказом № 249 о/с від 08.09.2016 начальника ГУНП в Сумській області, яким майора поліції Федину В.І. призначено інспектором (за рахунок посади старшого інспектора) Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області, звільнивши його з посади старшого інспектора цього ж відділу поліції (а.с. 26).

Наказом № 403 о/с від 09.12.2016 начальника ГУНП в Сумській області, яким майора поліції Федину В.І. призначено інспектором з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, звільнивши його з посади інспектора (за рахунок посади старшого інспектора) Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУНП в Сумській області (а.с. 27).

Наказом № 324 о/с від 31.08.2017 т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області, яким майора поліції Федину В.І., інспектора з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області звільнено зі служби в поліції з 01 вересня 2017 року (а.с. 28).

Згідно підпункту «з» пункту 1 частини першою статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.

Відтак, ОСОБА_1 відноситься до суб`єктів, на яких поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції».

Попередженням підписаним 01.09.2017 ОСОБА_1 про те, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкт декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подає електронну декларацію не пізніше дня такого припинення. Декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року (а.с. 38).

Розпискою від 01.09.2017 ОСОБА_1 , яка містить посилання про отримання ним в управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Сумській області трудової книжки, військового квитка та про доведення вимог п. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення відповідних форм на відповідному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (а.с. 39).

Рапортом старшого о/у Сумського управління ДВБ Національної поліції України Терещенка О. від 09.04.2020, відповідно до якого у ході аналізу загальнодоступного «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» встановлено, що колишній інспектор з дорожнього нагляду (за рахунок посади старшого інспектора з дорожнього нагляду) сектору превенції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Федина В.І. після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функції держави або місцевого самоврядування можливо без поважних причин несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, подавши її 06.04.2020, що є порушенням частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», та за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 12).

Показаннями ОСОБА_3 , який у судовому засіданні будучи допитаним як свідок пояснив, що працює старшим оперуповноваженим Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно до службових обов`язків виявив несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації, склав рапорт, а потім матеріали. Виявивши факт неподання ОСОБА_1 декларацією він зателефонував йому і провів профілактичну бесіду. 06.04.2020 ОСОБА_1 подав декларацію, після чого він 09.04.2020 склав рапорт.

Подання декларації ОСОБА_1 06.04.2020 підтверджується скріншотом, безпосередньо декларацією поданою останнім до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення від 06.04.2020 (а.с. 14 - 17).

Інформацією щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення», які вчинив ОСОБА_1 у період з 01.01.2018-07.04.2020, згідно якого 03.04.2020 переглянув список документів та почав заповнювати чернетку, продовжив роботу в реєстрі 06.04.2020, завершив поданням декларації о 16-53 (а.с. 21- 22).

З наданого ОСОБА_1 скріншоту, вбачається що ним отримано електронний ключ для подачі декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення 02.04.2020 (а.с 61).

12.04.2018 за підписом начальника ГУНП в Сумській області направлено Повідомлення до Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації Національної поліції України про неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2017 рік (а.с. 68).

Для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 172-6 КУпАП необхідно встановити несвоєчасність подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом та відсутність поважних причин.

Проаналізувавши показання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у сукупності з іншими доказами, суд вважає, що факт неподання декларації за 2017 рік виявлено 02.04.2020 року, а факт несвоєчасного подання декларації мав місце 06.04.2020.

Посилання у Протоколі про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією на 07.05.2020, як на дату виявлення правопорушення суд вважає небунтованими, оскільки спростовується дослідженими доказами, зокрема рапортом ОСОБА_3 , який у подальшому складав протокол .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 припинивши з 01.09.2017 службу в поліції, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», був зобов`язаним до 01.04.2018 подати в установленому порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Проте таку декларацію ОСОБА_1 подав лише 06.04.2020, тобто несвоєчасно.

Доводи ОСОБА_1 про необізнаність щодо необхідності подання декларації до 01.04.2018 суд не бере до уваги, адже ці обставини спростовується дослідженими доказами. При цьому незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).

Доказів поважності причин несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 суду не надав.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, відповідно до вимог статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 есвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, не до 01.04.2018, а лише 06.04.2020, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо доводів ОСОБА_4 . ОСОБА_5 про сплив строків накладення адміністративного стягнення, визначених у частині 4 статті 38 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, факт неподання декларації за 2017 рік, особою яка склала протокол виявлено 02.04.2020 року, оскільки після телефонного дзвінка ст. о/у Сумського управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_6 О.П. - Федина В.І. здійснив дії по отриманню електронного ключа.

ГУНП в Сумській області, відповідно до Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2016 р. за № 1479/29609 виявивши неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2017 рік, 12.04.2018 направило Повідомлення до Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації Національної поліції України.

Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172 - 6 КУпАП мало місце 06.04.2020, а у період з 01.04.2018 по 05.04.2020 тривала бездіяльність, яка полягала у неподанні ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З цих підстав суд вважає, що строки накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, визначені у частині 4 статті 38 КУпАП на час розгляду протоколу судом не сплили.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Щодо посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, що відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Суд звертає увагу, що судова дискреція (судовий розсуд) охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. І саме до компетенції суду, який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені у статті 221 КУпАП віднесено право вирішувати питання звільнення від адміністративної відповідальності.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке стягнення буде відповідати меті адміністративного стягнення, буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових правопорушень.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 – 1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 420,40 грн.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 60).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 545/1149/17, провадження № 14-730цс19 звернула увагу, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Справа про адміністративне правопорушення не пов`язана з порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, а тому відсутні підстави для звільнення останнього від сплати судового збору.

За на ведених підстав, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 133, 40 -1, 172 - 6 ч. 1, 283, 284 ч.1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 - 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_7 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Рахунок IBAN: UA908999980313111256000026001, Код отримувача: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Суддя М.М. Косолап