Ухвала суду № 89753047, 03.06.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/9773/17

н\п 3-зв/490/1/2020 У Х В А Л А

02 червня 2020 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., за участю секретаря судового засідання Савченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. про самовідвід, -

В С Т А Н О В И В :

04.03.2020р. до провадження слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

До початку розгляду вказаної справи слідчий суддя заявила самовідвід. В обґрунтування зазначила, що згідно матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 у своїй заяві просить зупинити стягнення з нього на підставі постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. від 16.11.2017р. у справі про адміністративне правопорушення №490/9773/17 штрафу у розмірі 100% вартості товарів у сумі 43065,73 грн. та конфіскації товару шляхом стягнення його вартості, до вирішення питання у кримінальних провадженнях №12018150000000407 та №42019000000001655 щодо вчинення суддею ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, внаслідок чого була винесена ця постанова. Таким чином суддя Подзігун Г.В. вважає, що наявні підстави для її самовідводу, оскільки вказана скарга стосується її та прийняття нею рішень, і це може викликати обґрунтований сумнів в її неупередженості.

Матеріали зазначеної заяви про самовідвід судді Подзігун Г.В. були розподілені до провадження судді Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І. та 18.03.2020р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дірко І.І. від розгляду заяви.

Разом із тим, зважаючи на те, що вказаний відвід було заявлено повторно в межах даного провадження та 13.05.2020р. від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, що фактично свідчить про відмову останнього від вимог заявленого відводу, за такого вважаю необхідним розгляд питання щодо відводу судді Дірко І.І. залишити без розгляду.

Щодо заяви судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. про самовідвід, суд, дослідивши заяву та матеріали справи №490/9773/17, н/п 3-в/490/7/2020, приходить до наступного.

В судове засідання учасники розгляду заяви та особа, яка заявила самовідвід, не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.

Оскільки Кодексом України про адміністративні правопорушення не регламентовано вирішення питання про самовідвід судді, таким чином з метою дотримання принципу законності, є необхідність у застосуванні принципу аналогії права найбільш близької галузі - кримінального процесуального права та при вирішенні вищезазначеного питання слід керуватися положеннями ст.ст. 75, 80 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

У п. 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" (схвалених резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Наведений принцип є одним із базових принципів регламентації поведінки суддів та його положення конкретизуються у національному законодавстві України, а саме КПК України, Законі України "Про судоустрій і статус суддів", Кодексі суддівської етики.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого на ХІ з`їзді суддів України 22.03.2013 року, зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та правил суддівської етики.

На підставі викладеного, оскільки ОСОБА_1 у своїй заяві просить зупинити стягнення з нього на підставі постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. від 16.11.2017р. у справі про адміністративне правопорушення №490/9773/17 до вирішення питання у кримінальних провадженнях №12018150000000407 та №42019000000001655 щодо вчинення суддею ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, внаслідок чого була винесена ця постанова, за такого вбачається що наведені обставини не дозволяють судді Подзігун Г.В. прийняти за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 об`єктивне рішення, у зв`язку із чим заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 75, 80, 81 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. про самовідвід - задовольнити.

Відвести слідчого суддю ОСОБА_2 від участі у розгляді матеріалів справи №490/9773/17, н/п 3-в/490/7/20 за заявою ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Дірко