Ухвала суду № 89751322, 11.06.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 150/447/18

Провадження №:2-з/138/11/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області Ординського Юрія Станіславовича про визнання права власності на спадкове майно та визнання недійсним свідоцтва на право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана вище цивільна справа.

10.06.2020 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, яка мотивована тим, зокрема, що внаслідок звернення представника позивача до Могилів-Подільської державної нотаріальної контори було виявлено майно, що входить до спадкової маси в даній справі, а саме: домоволодіння із присадибною земельною ділянко, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 052498500090060265, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 ; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 . Зазначеними земельними ділянками заволодів ОСОБА_3 , який оформив на себе вказане спадкове майно без урахування інтересів позивача, його брата – ОСОБА_1 , та у будь-який час може ними розпорядитись. Домоволодінням АДРЕСА_1 володіють особи, яких буде встановлювати суд, і які можуть безперешкодно ним розпоряджатись. Безперешкодне розпорядження спадковим майном може суттєво ускладнити виконання рішення суду по справі та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача. Зважаючи на викладене, представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказані вище земельні ділянки, кадастрові номери НОМЕР_2 , НОМЕР_1 та домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, зокрема, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи таке.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, в заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд накласти арешт на спадкове майно, а саме: домоволодіння із присадибною земельною ділянко, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки, кадастровий номер 052498500090060265, НОМЕР_1 , що належали спадкодавцю ОСОБА_2 .

Разом з тим, до заяви про забезпечення позову не додано, а також в матеріалах справи відсутні будь-які документи, в тому числі правовстановлюючі, на вказане вище нерухоме майно, які б підтверджували належність такого майна спадкодавцю ОСОБА_2 .

Крім того, позов стосується 1/2 спадкового майна належного ОСОБА_2 , а в заяві про забезпечення позову вимоги стосуються усього обсягу вказаного вище нерухомого майна. Тобто, вимоги заяви не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів суд не може встановити чи предмет спору дійсно стосується земельних ділянок, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та чи не порушуватимуть такі заходи права осіб, які не беруть участь у справі.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 3,11, 149-151, 153,154, 247,258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області Ординського Юрія Станіславовича про визнання права власності на спадкове майно та визнання недійсним свідоцтва на право на спадщину за законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Т.Б.Київська