Ухвала суду № 89750200, 10.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 червня 2020 року м. Київ № 640/3191/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в рамках спрощеного позовного провадження питання про дотримання строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини А0515 (Головне управління розвідки Міністерства оборони України)про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Військової частини А0515 (Головне управління розвідки Міністерства оборони України) (04176, м. Київ, вул. Електриків, 33, код ЄДР: 22990919), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Позиція позивача.

Позивач у позові зазначає, що проходив військову службу в Головному управлінні розвідки МО України. Нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось ГУР МО України. Наказом МО України від 10.10.2017 № 88Рдск позивач був звільнений з військової служби у запас за п/п. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Наказом командира в/ч А2245 № 205 від 01.11.2017 позивача було виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Подільського районного у м. Києві військового комісаріату. Позивач зазначає, що з 2014 має статус учасника бойових дій.

Звертає увагу, що в період з 2015 по день звільнення йому не надавалась додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій, та не виплачувалась грошова компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки.

Позивач зазначає, що 26.12.2019 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 по 2017. Однак, листом від 15.01.2020 № 222/4/91 позивачу було відмовлено у проведенні нарахування компенсації.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною.

В обґрунтування позову позивач посилається на положення ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), а саме - на положення ч. 2 ст. 1-2, ч. 8 ст. 10-1 Закону 2011-XII, а також - на положення п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзац 1 п. 14 ст. 10-1 Закону 2011-XII, абзац 2 п. 14 ст. 10-1 Закону 2011-XII), абзац 3 п. 14 ст. 10-1 Закону 2011-XII, абзац 3 п/п. 3 п. 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, пункти 17 та 18 ст. 10-1 Закону 2011-XII, п. 19 ст. 10 10-1 Закону 2011-XII, ст. 1 Закону № 3543-ХІІ, ст. 1 Закону № 1932-ХІІ, положення прийнятих протягом 2014-2015 років Президентом України Указів про часткову мобілізацію, ст. 11 Закону № 3543-ХІІ та звертає, крім іншого, увагу на те, що чинним законодавством України лише припинено надання додаткової відпустки, зокрема, як учаснику бойових дій, проте не припинено відповідних виплат грошової компенсації за невикористані календарні дні вказаної відпустки.

Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач звернувся із клопотанням про залишення позову без розгляду.

Зазначає, що 22.08.2018 позивачу видано грошовий атестат з відомостями, в якому зазначено відповідні відомості щодо невиплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Відтак, зазначає відповідач, позивач повинен був дізнатися про порушення, на його думку, своїх прав, свобод чи інтересів у день видання йому грошового атестата ЗУ № 329372, а саме 01.11.2017 та міг звернутися до суду у встановлений строк.

Однак, на думку відповідача, позивачем пропущений строк звернення до суду, а відтак, на думку відповідача, позов слід залишити без розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) висловила правову позицію про те, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені строком давності. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Відтак, керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 241, 243, 248, 250 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін