Рішення № 89750119, 09.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ № 640/21461/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Посольства України в Російській Федерації (консульський відділ)

третя особа Державна міграційна служба України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Посольства України в Російській Федерації (консульський відділ) (далі - відповідач), третя особа - Державна міграційна служба України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Посольства України в Російській Федерації від 27 квітня 2017 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 від 21 квітня 2015 року; зобов`язати відповідача поновити громадянство України ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21 квітня 2015 року позивач набула громадянство України на підставі статті 8 Закону України «Про громадянство України». В подальшому, нею було направлено до Посольства Російської Федерації заяву про вихід з громадянства Росії та відмову від російських паспортів разом із паспортом Росії НОМЕР_1 та Російським закордонним паспортом НОМЕР_2 , отже у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 27 квітня 2017 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 від 21 квітня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство», оскільки позивачем не припинено у належний спосіб громадянство Російської Федерації.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що відповідачем не наведено підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно статті 21 Закону України «Про громадянство».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначає Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року № 2235-III (надалі - Закон № 2235-III).

Статтею 1 Закону № 2235-III, зокрема встановлено, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону № 2235-III передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.

Статтею 8 Закону № 2235-III, зокрема встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) (далі по тексту - Порядок).

Згідно абзацу 1 пункту 1 Порядку для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Пунктами 3, 5 Порядку зокрема встановлено, що заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

У відповідності до пункту 26 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Підпунктами "а" - "в" пункту 24 Порядку передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

26 березня 2015 року ОСОБА_1 подано заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

21 квітня 2015 року Посольством України в Російській Федерації видано ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України.

В серпні 2015 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено до Посольства Російської Федерації заяву про вихід з громадянства Росії та відмову від російських паспортів разом із паспортом Росії НОМЕР_1 та Російським закордонним паспортом НОМЕР_2 .

27 квітня 2017 року Посольством України в Російській Федерації прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 від 21 квітня 2015 року за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-III скасовано на підставі статті 21 Закону № 2235-III, у зв`язку з невиконанням поданого зобов`язання припинити іноземне громадянство (користувався правами громадянина Російської Федерації), а саме позивачем не подано до підтверджуючих документів щодо її виходу з громадянства Російської Федерації та не виконано взятого на себе зобов`язання.

Так, статтею 21 Закону № 2235-III передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Слід зазначити, що статтею 21 Закону України "Про громадянство" встановлено виключні підстави для скасування рішення про набуття громадянства України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування фактів, які унеможливлюють набуття громадянства України.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 2235-III громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону № 2235-III).

Матеріали справи свідчать, що в серпні 2015 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено до Посольства Російської Федерації заяву про вихід з громадянства Росії та відмову від російських паспортів разом із паспортом Росії НОМЕР_1 та Російським закордонним паспортом НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 1 Закону № 2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

Так, позивач вказує та відповідачем не спростовано, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства Російської Федерації, а саме вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) Російської Федерації становить 3 500 рублів, що перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до наявних матеріалів справи позивачем 13 грудня 2018 року придбано квартиру у місті Києві, позивач постійно проживає на території України, повернула паспорт Росії та Російський закордонний паспорт, позивач не користується правами громадянина Російської Федерації.

Отже, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

При цьому, на думку суду, не отримання позивачем документа про припинення іноземного громадянства в даному випадку не свідчить про неправдивість відомостей чи поданих документів, для оформлення рішення про набуття громадянства України, та відповідно не може бути підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі № 826/12996/18.

На думку суду, скасування рішення Посольства України в Російській Федерації від 27 квітня 2017 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 від 21 квітня 2015 року має правовим наслідком поновлення громадянства України ОСОБА_1 та є належним способом захисту прав позивача, а тому позов в частині зобов`язання відповідача поновити громадянство України ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Одночасно суд зазначає, що позивач наділена правом на отримання паспорту громадянина України відповідно до норм Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №745) (далі по тексту - Порядок №302) замість паспорту громадянина України, який внаслідок прийняття оскаржуваного рішення визнано таким, що відповідно до пункту 108 згадуваного Порядку є недійсним, підлягає вилученню та знищенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Посольства України в Російській Федерації від 27 квітня 2017 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 від 21 квітня 2015 року.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок Посольства України в Російській Федерації (консульський відділ) (125009, Російська Федерація, місто Москва, Леонтіївський провулок, будинок 20) судовий збір в сумі 354 (триста п`ятдесят чотири) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко