Рішення № 89750102, 09.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ №640/14252/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про стягнення заборгованості із заробітньої плати, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646), в якому просить суд:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 16.03.2018 в сумі 6 568,47 грн (шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім грн сорок сім коп ).

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 22.07.2019 включно в сумі 2013,98 (дві тисячі тринадцять грн дев`яносто вісім коп).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 07.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції. У період з 07.11.2015 по 16.03.2018 позивач відпрацював у нічні зміни загальною кількістю 119 нічних змін. Однак, доплата за службу у нічний час не виплачена, що, на думку позивача, є порушенням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Крім того, відповідач протиправно не виплатив заборгованість по індексації грошового забезпечення, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив та надав письмовий відзив на позов в якому зазначив, що оскільки грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, що виключає можливість позивачу доплати за службу в нічний час, оскільки така виплата буде перевищувати граничний розмір грошового забезпечення поліцейського. Крім того, відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету міністрів України від 18.10.2017 №782, яка вступила в дію з 24.10.2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Відповідно до наказу №114 о/с від 07.11.2015 року Департаменту поліції патрульної поліції Національної поліції України Василенко Тарас Олегович проходив службу на посаді інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.

На підставі рапорту позивача від 02.03.2018 року, відповідно до п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», наказом №211 о/с від 12.03.2018 року ОСОБА_1 звільнено зі служби.

Згідно листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції від 15.07.2019 року №836аз/41/11/7/02-2019 позивач з 07.11.2015 року по 16.03.2018 року відповідно до розстановки сил та засобів, було відпрацьовано: 119 нічних змін.

Як стверджує позивач доплати за нічні зміни відповідачем не проводилися, що і зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги в ці частині суд зверне увагу на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Статтею 94 вказаного закону встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Порядок та умови, які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) встановлені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260), який розроблені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі», від 03 січня 2013 року № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць», від 04 листопада 2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» та від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988).

Згідно пункту 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами пункту 4, 5, 6 розділу I Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Грошове забезпечення курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання, яких вперше прийнято на службу в поліцію, складається з посадового окладу.

Грошове забезпечення курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання з числа молодшого складу поліції складається з посадового окладу за останньою штатною посадою, яку поліцейський займав до зарахування на навчання, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Приписами пункту 11 розділу I Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Згідно пунктів 1-2 розділу II оклади за спеціальними званнями поліцейським виплачуються в розмірах згідно з додатком 1 до постанови №988, крім курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання, прийнятих на навчання, з числа цивільних осіб.

Поліцейським, яким спеціальне звання присвоєно одночасно з прийняттям на службу, оклади за спеціальними званнями виплачуються з дня призначення на посаду.

У разі присвоєння спеціального звання під час проходження служби в поліції оклад за спеціальним званням поліцейському виплачується з дня, указаного в наказі про присвоєння відповідного спеціального звання, а в разі, якщо дата не вказується, - з дня підписання цього наказу.

Посадові оклади поліцейським встановлюються згідно зі штатним розписом у таких розмірах: 1) для курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання - згідно з додатком 2 до постанови № 988; 2) для поліцейських середнього та вищого складу - згідно з додатками 3-9 до постанови № 988 залежно від місця фактичного розташування підрозділу апарату або окремого (відокремленого) структурного підрозділу органу поліції; 3) для поліцейських молодшого складу - згідно з додатком 10 до постанови № 988 залежно від місця фактичного розташування підрозділу апарату або окремого (відокремленого) структурного підрозділу органу поліції.

Розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду.

Відповідно до пункту 11 розділу II Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейський Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 установлено що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - Постанова №988).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 встановлено виплата доплати за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

При цьому, перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Суд звертає увагу, що факт відпрацювання позивачем 119 нічних змін не заперечується відповідачем, проте останній вказує, що рядами наказів було затверджено граничні розміри грошового забезпечення працівників згідно із займаними посадами, які включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів, що і були виплачені позивачу.

Суд звертає увагу, що пунктом 11 Розділу II Порядку № 260 передбачає право, а не обов`язок поліцейського на перерву для відпочинку під час служби в нічний час до двох годин.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на накази, якими затвердженого граничні розмірі грошового забезпечення працівників згідно із займаними посадами, які включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів, оскільки останні не можуть нівелювати право поліцейського на доплату за несення служби у нічний час, яке встановлено, як Порядком №260 так і Постановою №988.

Водночас, матеріли адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження обставини виплати позивачу доплати за несення служби у нічний час за 119 змін.

Таким чином, з врахуванням пункту 11 Розділу II Порядку № 260, позивачу повинна бути виплачена доплата за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 16 березня 2018 року, зокрема:

- 2000 грн (посадовий оклад позивача в листопаді 2015) поділити на 60 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2015 року при 40 годинному робочому тижні) = 33.33 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (3 нічних змін у листопаді 2015 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 279.97 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 84 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2015 року при 40 годинному робочому тижні) = 29.76 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 3 нічних зміни у грудні 2015 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 250 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 96 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 26.04 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у січні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 364,56 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 120 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 20.83 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у лютому 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 174.97 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 132 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 18.94 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у березні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 265.16 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 132 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 18.94 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у квітні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 212.12 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 120 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 20.83 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у травні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 233.33 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 120 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 20.83 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у липні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 233.33грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у серпні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 194.44грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у вересні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 194.44 грн;

- - 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у жовтні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 194.44 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 156 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 16.02 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 6 нічних змін у листопаді 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 269.13 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 156 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2016 року при 40 годинному робочому тижні) = 16.02 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 6 нічних змін у грудні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 269.13 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 96 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 26.04 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у січні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 291.64грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 14.89 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у лютому 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 208.46 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 96 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 26.04 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 3 нічних змін у березні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 218.73 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 156 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 16.02 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 7 нічних змін у квітні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 313.99 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у травні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 243.04 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 84 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 29.76 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 3 нічних змін у червні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 249. 98 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 132 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 18.93 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 3 нічних змін у липні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 159. 09 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у серпні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 194.44 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 84 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 29.76 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 3 нічних змін у вересні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 249.98 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 144 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 17.36 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 6 нічних змін у жовтні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 291.66грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 156 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 16.02 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у листопаді 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 224.28 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 156 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2017 року при 40 годинному робочому тижні) = 16.02 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 5 нічних змін у грудні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 224. 28 грн;

- 2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 180 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2018 року при 40 годинному робочому тижні) = 13.89 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 7 нічних змін у січні 2018 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 272.24 грн;

-2500 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 96 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2018 року при 40 годинному робочому тижні) = 26.04 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час 4 нічних змін у лютому 2018 року помножити на 8 год.) помножити на 35 % (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = 291.64 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить у загальній сумі 6 568,47 грн, відтак в цій частині позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині індексації грошового забезпечення слід вказати на наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі Порядок № 1078; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, а тому посилання відповідача на збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік».

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р. зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

З наданих відповідачем копій розрахункових листів позивача суд встановив, що індексація грошового забезпечення за період 01.06.2016 року до 30.10.2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Відповідно до інформації Держстату України саме у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка, а приріст індексу інфляції червні-листопаді 2016 року становив 3,5; грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,70; березні-травні 2017 року - 11,80; червні-серпні 2017 року - 16; вересні-жовтні 2017 - 19,60.

Місяцем, з якого починається виплата індексації, є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

Отже, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2013.98 грн.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналізуючи наведені норми процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно задоволеним позовним вимогам (у випадку часткового задоволення адміністративного позову).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Частина п`ята статті 134 КАС України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16, від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

При цьому, суд зазначає, що недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи долучено: квитанцію від 24.04.2019 року на суму 2000 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2019 року, договір про надання правової, правової допомоги від 10.04.2019 року, додаток №3 до договору 28.08.2018 року від 19.11.2019 року, ордер.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч. 3 ст. 141).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Указане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17 (73021615) та від 11.04.2018 року у справі №814/698/16 (73356068).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що співмірним розміром судових витрат на професійну правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі, є 2000 грн. 00 коп. (зустріч з клієнтом, підготування та написання процесуальних документів (адвокатські запити), написання та подання позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат, щодо сплати судового збору не здійснюється.

Керуючись ст..ст.5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 16.03.2018 в сумі 6 568,47 грн (шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім грн сорок сім коп ).

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 22.07.2019 включно в сумі 2013,98 (дві тисячі тринадцять грн дев`яносто вісім коп).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.