Рішення № 89750083, 09.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ №640/14986/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2019 року №0569641401, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, б.10-а, корп.2, кв. 35, код ЄДРПОУ 30729545) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 09 липня 2019 року № 0569641401.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки акта перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2019 року №0569641401 є хибними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, зроблені відповідачем у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства України. Так, перелічені у таблиці 1 Акта перевірки розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних є розрахунками до зведених податкових накладних, що не підлягали наданню отримувачу та були складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2019 року №0569641401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2019 роки в ЄРПН, відтак відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН TOB «СОЮЗ-АВТО» (надалі-Позивач) за 2017-2019 роки.

За результатами перевірки складено акт від 05.06.2019 №5789/26-15-12-06- 20/30729545 (надалі-Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки зафіксовано порушення 'ГОВ «СОЮЗ-АВТО» вимог н. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2019рр. Перелік таких несвоєчасно зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних з відомостями про дати та номери складання, реєстраційними номерами та датами фактичної реєстрації в ЄРПН таких РК, кількістю днів затримки реєстрації, сумою податку та визначеним розміром штрафу наведений в таблиці 1, яка міститься в акті перевірки.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2019 №0569641401, яким до Позивача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 74 439,16грн..

Позивач не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 09 липня 2019 №0569641401, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою..

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 2011, пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17.

Як свідчать матеріали справи, а також дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Позивач є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності, якого є: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; надання послуг таксі; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; рекламні агентства; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Таким чином, Позивач при провадженні господарської діяльності здійснює операції які оподатковуються податком на додану вартість, і такі, які звільнені від оподаткування.

Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи в порядку письмового провадження, підприємство отримує прибуток від перевезень пасажирів (звільнений від оподаткування), а також від здачі автобусів в оренду та від розміщення реклами в автобусах - дані види оподатковуються і сплачується ПДВ.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, позивачем складаються зведені податкові накладні згідно п.199.1 Податкового кодексу України, в яких відображаються податкові зобов`язання по оподатковуваним операціям і операції, які звільнені від оподаткування.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 за № 137/28267 затверджено Порядок заповнення податкової накладної (Порядок №1307).

Так, відповідно до п. 8 вказаного Порядку, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Як свідчать матеріали справи, позивачем бул складені та направлені на реєстрацію в ЄРПН зведені податкові накладні: №37 від 31.03.2017; №35 від 30.04.2017; №32 від 28.02.2017; №46 від 31.08.2017; №39 від 31.05.2017; №36 від 31.01.2017; №58 від 31.10.2017; №47 від 30.04.2018; №54 від 31.03.2018; №50 від 31.01.2018.

Вказані зведені податкові накладні у верхньому лівому куті місять відмітку, про те, що вони не надаються отримувачу, з причин « 08» а « 09»: складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В подальшому до вказаних зведених податкових накладних позивачем було складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: №58 від 31.12.2017; №59 від 31.12.2017; №57 від 31.12.2017; №63 від 31.12.2017; №60 від 31.12.2017; №56 від 31.12.2017; №65 від 31.12.2017; №63 від 31.12.2018; №62 від 31.12.2018 та №60 від 31.12.2018.

У верхньому лівому куті вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників вказано, що вони складені до зведених податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу з причин « 08» а « 09»: складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, з наведеного вбачається, що позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН зведені податкові накладні та в подальшому розрахунки коригування до них, які одночасно містили дві обов`язкові складові, необхідні для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та, водночас, складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування.

Вказані обставини відповідачем під час надання відзиву на позовну заяву не спростовані, змістовних заперечень по суті спірних правовідносин відповідачем не надано, а лише зазначено, що контролюючим органом правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позивача неправомірно застосовано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201.1 Податкового кодексу України, для реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, перелік яких наведено в Акті перевірки, оскільки такі відповідали вимогам, що передбачають звільнення від відповідальності, а саме розрахунки коригування було складено до зведених податкових накладних, які не надавались отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в той час як позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, б.10-а, корп.2, кв. 35, код ЄДРПОУ 30729545) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 09 липня 2019 року № 0569641401.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, б.10-а, корп.2, кв. 35, код ЄДРПОУ 30729545) понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 921, 00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.