Ухвала суду № 89749958, 28.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 травня 2020 року м. Київ № 826/7966/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши заяву про винесення окремої ухвали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Київської обласної ради «Готово», за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства «Національні інформаційні системи» та ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до комунального підприємства Київської обласної ради «Готово», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство «Національні інформаційні системи» та ОСОБА_2 (далі - третя особа-2), у якому просить зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:05:005:0029 за заявою позивача від 12.05.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2020 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Представником ОСОБА_2 08.04.2020 подано заяву про винесення окремої ухвали у справі,відповідно до якої третьою особою-2 ставиться питання про постановлення окремої ухвали щодо позивача та його представника - ОСОБА_3 . В обґрунтування даної заяви зазначено, що позивачем та його представником подано до суду документи, які є недійсними, що, на думку третьої особи-2, свідчить про наявність в таких діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, а саме умисел заволодіння чужим майном.

За приписами частин 2, 3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Наведені норми визначають обов`язкові підстави, за наявності яких суд має право постановити окрему ухвалу. Серед таких підстав: зловживання правами, наявність протиправних рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами. За приписами частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України зловживанням можуть бути визнані: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 45 КАС України).

Наведені норми жодним чином не дозволяють презюмувати окремі дії як зловживання, а вимагають ураховувати конкретні обставини, однією з яких є встановлення мети окремої процесуальної дії або їх сукупності.

У разі, якщо метою таких дій буде визнано перешкоджання виконанню завдань адміністративного судочинства, їх можливо кваліфікувати як зловживання процесуальними правами.

Судом досліджено матеріали справи та не виявлено в діях позивача та його представника ознак перешкоджання виконанню завдань адміністративного судочинства та не вбачає підстав для кваліфікування дій позивача та його представника як зловживання процесуальними правами.

Керуючись статтями 45, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - Аваєвої Наталії Валеріївни про винесення окремої ухвали у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук