Рішення № 89749614, 11.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 р. справа № 520/193/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000174/2 від 09.10.2019р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00661 від 09.10.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні зауваження органом доходів і зборів до отриманих від декларанта документів стосовно повноти та/або достовірності отриманих відомостей про митну вартість товару, не обґрунтована послідовність застосування митним органів методів визначення митної вартості, не вказано конкретних підстав для вимоги додаткових документів. Представник позивача зазначив, що рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що необхідність зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом, що, однак дотримано не було.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та у відзиві на позов вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товару за від 09.10.2019 року № №UA500060/2019/000174/2 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митних визначення митної вартості, а саме: аналіз баз даних АСМО «Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України. Також, представник відповідача зауважив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, а відтак митний орган діяв на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача через канцелярію суду 11.06.2020 року надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до приміщення до приміщення Одеського окружного адміністративного суду, якому доручено проведення судового засідання по справі № 520/193/20 в режимі відеоконференції, не прибув, що підтверджується актом Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року. Вказані обставини унеможливили проведення судового засідання по справі № 520/193/20 в режим відеоконференції.

За змістом ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги наведене вище, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з урахуванням наданого представником позивача клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 24.05.2019 року між ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» та GEKSAN DEMIR ЗEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турція) (продавець) укладено контракт № CDST-PD-01 (а.с. 21-23).

Відповідно до умов вказаного контракту, продавець продає, а позивач купує на умовах і в терміни, викладених нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

п.2.2. 4.2 Контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

п.4.1.4.4 Контакту встановлено, що оплата за цим Контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок продавця.

На виконання вимог Контракту, сторони уклали Додаток №1 від 24.05.2019 року та яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за Товар, вантажовідправника.

Додатком №1 від 24.05.2019 року до Контракту сторони узгодили поставку оцинкованого штифту з зі сталі марки SAE1008 розміром 7,90X7,90 X140 ММ у кількості 10,00 тон за ціною 900.00 доларів США за тону (900,00 х 10,00 =9 000,00 дол. США);

Пунктом 1.2. Додатку № 1 встановлено, що умови поставки товарів за цим Додатком FOB Istambul/Kumport/Marport, Туреччина.

На виконання умов Додатку №1 (п.1.3.), ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» платіжними дорученнями в іноземній валюті №2 від 29.05.2019 року та №23 від 04.09.2019 р. було перераховано 100% попередньої оплати за товар згідно Додатку №1 всього в сумі 9000,00 (дев`ять тисяч доларів 00 центи) доларів США на рахунок Продавця.

08.10.2019 року представником позивача компанією ТОВ «Украмарин» було подано митну декларацію № UA500060/2019/031707 в електронному вигляді.

Разом з митною декларацією подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, але не виключно, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ: декларацію митної вартості; довідку про транспортні видатки з доставки вантажу № 04/10-06 від 04.10.2019 р.; рахунок на оплату транспортних витрат до митної території України № 389 від 03 жовтня 2019 р.; зовнішньоекономічний контракт: копії контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019 року між ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» (далі по тексту «Позивач») та GEKSAN DEMIR ЗEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция); додаток № 1 до нього від 24.05.2019із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати; копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2019000000553 від 27.09.2019 року на суму 9000,00 доларів США; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 29.05.2019 року про перерахування суми в розмірі 2700,00 доларів США та копію платіжного доручення в іноземній валюті № 23 від 04.09.2019 року про перерахування суми в розмірі 6300,00 доларів США в адресу продавця - GEKSAN DEMIR ЗEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция) y якості попередньої оплати за додатком № 1 від 24.05.2019 до контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019 року; пакувальний лист № CKS2019000000553 від 27.09.2019 р.; коносамент № 2019/09/ЕХР/000447 від 27.09.2019 р.; автотранспортну накладну № 4584 від 07.10.2019 р.; сертифікат походження № CKS2019000000553 від 27.09.2019 р.; договір доручення на надання брокерських послуг №У/ПД0106-19 від 01.06.2019р.; договір транспортного експедирування № УМПД01062019 від 01 червня 2019 р.; копія митної декларації країни відправлення № 19343100ЕХ235052 від 27.09.2019 р.

09.10.2019 року митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000174/2 по МД №UA500060/2019/031707 від 08.10.2019 та на його підставі видано нам Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500060/2019/00661 від 09.10.2019 р.

Під час оформлення митної декларації № UA500060/2019/031707 від 08.10.2019 р., декларанту надано електронне повідомлення Харківської митниці ДФС, в якому зазначено: " В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно інформації викладеної у Вашому листі від 09.10.2019 р. до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 08.10.2019 за Ns UA500060/2019/031707 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. З статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, оскільки відповідно до п. 2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. Декларанту роз`яснено право викладене у п. З ст. 52 МКУ на випуску вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів та зборів про коригування заявленої митної вартості товарів -за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ у розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.»

Не погодившись із визначеною митною вартістю, та з метою випуску товарів у вільний обіг, ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» здійснило оформлення митної декларації № UA500060/2019/032039 від 10.10.2019р. в порядку статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії.

Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації № UA500060/2019/031707 від 08.10.2019 р., та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» листом за вих. № 0912 від 09.12.2019 р. надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та додаткові документи: копія заявки на перевезення № 1 від 20.09.2019 р. до Договору транспортного експедирування № УМПД01062019 від 01.06.2019 р.; копія платіжного доручення на оплату транспортно-експедиторських послуг № 126 від 17 жовтня 2019 р.; копія виписки по рахунку № UA10 3209 8400 0002 6006 2104 1048 2 (26006210410482) з 17.10.2019р. до 17.10.2019 р.; копія акту надання послуг № 383 від 03 жовтня 2019 р.; копія калькуляції ціни товару, що поставлявся, вихідний номер б/н від 06.11.2019 р. із перекладом українською мовою; копії виписок з банківського рахунку від 07.06.2019 р. та від 04.09.2019 р.; копія запиту щодо вартості перевезення в адресу ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК Україна» вих. № 2711/1 від 27.11.2019 р. та відповіді на нього вих № 05/12-3 від 05.12.2019р.; копія запиту щодо вартості перевезення в адресу TOB «ОВЕРСІЗ ЛОДЖИСТІК» вих. № 2711/2 від 27.11.2019 р. та відповіді на нього вих № 1010/2019 від 03.12.2019 р.; копія виписки з бухгалтерської документації вих. № 1/28-11-2019 від 28.11.2019 р., що підтверджує оплату постачальнику за поставлений товар в повному обсязі; копія виписки з бухгалтерської документації № 2/28-11-2019 від 28.11.2019 р., що підтверджує оплату послуг експедитора з морського перевезення товару та компенсацію фрахту в повному обсязі; копія комерційної пропозиції від 01 травня 2019 р.; копію висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2737 від 11.11.2019 р.; копія експортної декларації країни відправлення № 19343100ЕХ235052 від 27.09.2019 р. із перекладом українською мовою; посилання на сайти щодо ціни на подібні товари та роздруківки з сайтів.

Не погодившись із визначеною митною вартістю згідно оформленої митної декларації UA500060/2019/032039 від 10.10.2019р. з наданням фінансової гарантії, та зі спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ч. 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Положеннями ч. 4 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Виходячи з положень ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем разом із митною декларацією було надано документи, необхідні для митного оформлення.

Відповідачем у рішенні вказано про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів.

З вказаного приводу слід зазначити, що приписами п. 3. сm. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки то не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Проте, митним органом не зазначено які саме розбіжності мають подані документи, чи яких відомостей не вистачає, або які наявні ознаки підробки документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відносно ненадання декларантом інформації про угоди ідентичних (подібних) товарів слід вказати, що Митним Кодексом України не передбачено обов`язковості надання вказаної інформації.

Щодо ненадання позивачем інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару, на матеріали та витрати, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, суд зазначає.

Митним кодексом не передбачено обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни. Це є лише правом Декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість Товару за визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за цим методом (за ціною Контракту). Процес формування ціни товару належить продавцю товару.

Зазначення в Контракті того факту, що вартість тари, транспортних витрат, експортних митних формальностей, маркування та упаковки в ціну Товару за Контрактом цілком достатньо для розуміння того, яким чином формується митна вартість товару, та що за умови поставки товару на умовах СРТ, вартість Товару за контрактом і є митною вартістю Товару. Більше того, формування є внутрішньою комерційною умовою Постачальника та для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки та зазначення що входить до ціни контракту.

Постачальником надано калькуляцію ціни Товару (вихідний номер б/н від 06.11.2019 року), яка включає в тому числі інформацію про вартість пакування та транспортування до пункту призначення.

Також, як зазначив позивач під час митного оформлення, ним було надано копію акту надання послуг № 383 від 03.10.2019 року, платіжне доручення на оплату транспортно - експедиторських послуг № 126 від 17.10.2019 року, копію заявки на перевезення № 1 від 20.09.2019 року до договору транспортного експедирування № УМПДО1062019 від 01.06.2019 року, копію виписки по рахунку № НОМЕР_2 на підтвердження вартості перевезення товару до митної території України.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз вимог ст. 53 Митного кодексу України дає підстави вважати, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення, згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом враховує правову позицію у подібних правовідносинах Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі № 805/778/13-а, яка викладена у постанові від 13.07.2016, в якій визначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, Судова палата зазначила про те, що наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019 року не відповідає вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Також Верховний Суд визначив, що серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019 року.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2019/00661 від 09.10.2019 р.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності з ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000174/2 від 09.10.2019р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00661 від 09.10.2019 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" (вул. Маліновського, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42965344) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Горшкова