Рішення № 89749603, 01.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

01 червня 2020 р. справа №520/7321/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника відповідача - Стеценко Т.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати рішення інспектора Харківської митниці ДФС Ковшикова В.В. про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002076/2 від 02.05.2019 року.

04.09.2019 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року замінено відповідача - Харківську митницю ДФС на його правонаступника Слобожанську митницю Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення. Водночас позивач зазначив, що відомості, що містяться в наданих позивачем документах до митного органу, підтверджують числові значення складових митної вартості, не містять розбіжностей та ознак підробок. Також, позивач звертав увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування другорядних методів; застосування резервного методу та визначення митної вартості в розмірі 6407 євро є необґрунтованим. У зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - в.о. начальника Харківської митниці ДФС - Танцерова А., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оспорюваного рішення відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача - Стеценко Т.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачем, згідно з Kaufvertrag uber сіn gebrauchtes Kraftfahrzeug (Договір купівлі продажу одного автомобіля), від 19.04.2019 року придбано у фізичної особи автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, рік виготовлення 2006, VIN KMHSH81DP6U019882, V=2656 куб. см. за ціною 3600 EUR.

З метою митного оформлення вказаного товару до Харківської митниці ДФС подано митну декларацію №UА 807190/2019/011487 від 01.05.2019 року та документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю 3600 EUR.

Декларантом разом з вищевказаною декларацією були надані наступні документи (зазначені у графі 44 вказаної МД): за кодом "0002" сертифікат відповідності від 24.04.2019 року; за кодом "1721" акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205010/2019/117374 від 12.04.2019 року; за кодом "2800" свідоцтво про тимчасову реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 20.04.2018 року; за кодом "2800" технічний паспорт ТЗ № НОМЕР_1 від 11.04.2011; за кодом "2800" технічний паспорт ТЗ НОМЕР_5 від 25.02.2019; за кодом "4200" договір купівлі-продажу №б/н від 19.04.2019; за кодом "d4207" договір про надання послуг митного брокера №20190420-01 від 20.04.2019; за кодом "m5509" інформація про позитивні види контролю; за кодом "9000" додаткова інформація, довіреність від 14.04.2019; за кодом "9202" платіжна квитанція, що підтверджують сплату митних та інших платежів; за кодом "9802" паспорт фізичної особи.

За результатами перевірки митної декларації та доданих документів, головним державним інспектором Харківської митниці ДФС Карнаух Д.В. складено картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA 807190/2019/01547 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000/2019/002077/2 від 02.05.2019 року в якому вказано скориговану вартість в розмірі 6407,00 EUR. (а.с.88 т.1), відповідно до якого митну вартість даного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України за резервним методом визначення митної вартості згідно інформації з каталогу програмного продукту "Schwacke" №10417089 від 02.05.2019 року.

Перевіряючи обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів № 807000/2019/002077/2 від 02.05.2019 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 807190/2019/01547, суд зазначає наступне.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ч.1 ст.257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Положеннями ч. 4 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Виходячи з положень ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем разом із митною декларацією було надано документи, необхідні для митного оформлення:: за кодом "0002" сертифікат відповідності від 24.04.2019 року; за кодом "1721" акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205010/2019/117374 від 12.04.2019 року; за кодом "2800" свідоцтво про тимчасову реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 20.04.2018 року; за кодом "2800" технічний паспорт ТЗ № НОМЕР_1 від 11.04.2011; за кодом "2800" технічний паспорт ТЗ НОМЕР_5 від 25.02.2019; за кодом "4200" договір купівлі-продажу №б/н від 19.04.2019; за кодом "d4207" договір про надання послуг митного брокера №20190420-01 від 20.04.2019; за кодом "m5509" інформація про позитивні види контролю; за кодом "9000" додаткова інформація, довіреність від 14.04.2019; за кодом "9202" платіжна квитанція, що підтверджують сплату митних та інших платежів; за кодом "9802" паспорт фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України.

Також декларантом надано висновок експерта №9363, складений 07.05.2019 року (а.с.22 т.1), в якому визначено, що ринкова вартість легкового автомобіля HYUNDAI SANTA FE, VIN НОМЕР_2 , що ввозиться на митну територію України, на момент проведення огляду (03.05.2019), складає 108438,24 грн., що складає 3641,80 євро на дату огляду то курсу НБУ.

Проте, як вбачається з письмових пояснень, наданих представником відповідача у відзиві на позов, вказаний висновок експерта не взято до уваги митним органом, як підставу для визначення вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, відповідно до ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз вимог ст.53 Митного кодексу України дає підстави вважати, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення, згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом враховано правову позицію у подібних правовідносинах Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі № 805/778/13-а, яка викладена у постанові від 13.07.2016 року, в якій визначено, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, Судова палата зазначила про те, що наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 1,2,4 ч. 2 ст. 55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Судом встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не визнано відповідачем у зв`язку з тим, що подані позивачем під час митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв`язку з ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів.

Проте, відповідачем у рішенні не було зазначено конкретних складових митної вартості, які не були підтверджені позивачем та стосувалися саме митного оформлення транспортного засобу позивача.

Безпідставність аргументів відповідача відносно наявності у позивача витрат на транспортування товару та не включення їх у вартість товару підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, наданими позивачем, які свідчать про те, що витрати, пов`язані із транспортуванням товару, які повинні відповідно до чинного законодавства України включатися до митної вартості товару, ним не були понесені. У зв`язку з чим, під час митного оформлення до заявленої митної вартості товару позивачем правомірно не були включені відповідні витрати.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого транспортного засобу визначено позивачем за основним методом на рівні 3600 Євро.

Водночас, коригування митної вартості товару на рівні 6407,00 Євро було проведено відповідачем згідно ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, а за основу її визначення взято інформацію з каталогу програмного продукту "SCHWACKE" .

Відповідно до ч. 2 ст. 64 МК України передбачено, що митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, суд приходить до висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі № 816/1199/15-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить жодної докладної інформації, окрім посилання на номер і дату інформації з каталогу програмного продукту SCHWACKE. Відсутнє у спірному рішення про коригування митної вартості товарів і будь-яке порівняння характеристик оцінюваного товару з товаром, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

При цьому, суд не бере до уваги інформацію SCHWACKE , яка, як свідчать матеріали справи, по суті й визначила митну вартість товару, виходячи із наступних мотивів.

Відповідач, визначаючи вартість даного транспортного засобу, виходив зі звіту про оцінку по SCHWACKE 333700/29977471 від 02.05.2019 року, (SCHWACKE-Сосіе: №40340457), якою визначено 6406,79 Євро. Проте, офіційного перекладу на українську мову з німецької мови відповідач до суду не надав, відтак, вказана роздруківка не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України та не може бути взята судом до уваги при прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність коригування вартості транспортного засобу позивача на рівні 6406,69 Євро на підставі відомостей про ціну товару з програмного комплексу SCHWACKE.

Як вбачається з листа від 27.03.2020 року №08-3/15-02/8.19/3210 (а.с.39 т.2) Державна митна служба України, опрацювавши ухвалу Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/7321/19 від 10.03.2020 року, надіслану листом від 11.03.2020 № 520/7321/19/11457/2020 (вх. Держмитслужби № 8870/8.19 від 17.03.2020), повідомила, що за даними електронних копій митних декларацій, які знаходяться у базі даних ЄАІС Держмитслужби, вартість легкових автомобілів марки HYUNDAI, модель SANTA FE, об`єм двигуна 2 656 см3, 2006 року виготовлення, оформлених за період 01.01.2017 - 02.05.2019 (на дату винесення рішення про коригування митної вартості №UА807000/2019/002076/2 від 02.05.2019) становить: мінімальна - 2 166 $, середня - 4 193 $, максимальна - 7 136 $ за одиницю.

Пошук та підготовка інформації здійснювались за оформленими за період з 01.01.2017 по 02.05.2019 у митному режимі «ІМ40» з особливістю переміщення «ZZ» товарами, які класифікуються згідно з УКТЗЕД у товарній підкатегорії 8703239033, шляхом контекстного пошуку у графі 31 МД (опис товару) даних, що відповідають «HYUNDAI», «SANTA FE», «об`єм двигуна 2 656 см3», « 2006 рік виготовлення». При підготовці інформації не враховано технічний стан вживаних транспортних засобів, наявність пошкоджень. Вартість транспортних засобів, бувших у використанні, є розрахунковою величиною і при її визначенні враховується вплив цілої низки факторів, зокрема характеристики конкретного товару (марка, модель, комплектація (наявність / відсутність додаткового обладнання), технічний стан, наявність пошкоджень, рік випуску, модельний рік), виробник, умови поставки та оплати цього товару, інші складові, які впливають на вартість ТЗ. Інформація, вказана у графі 31 МД (опис товару), не відображає реального технічного стану вживаного автомобіля, що впливає на його вартість.

Таким чином, спірне рішення про коригування митної вартості не відповідає вимогам законодавства (п. 4. ч. 2 ст. 55 МК України) щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Щодо вказаних обставин Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Також Верховний Суд визначив, що серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002076/2 від 02.05.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.4 т.1).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002076/2 від 02.05.2019.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.06.2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.