Рішення № 89749573, 09.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 р. № 520/14065/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкову вимогу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 2100-23 від 02 листопада 2015 року;

- скасувати рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про опис майна у податкову заставу № 438/20-33-17-01-55 від 28 березня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкову вимогу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській № 2100-23 від 02 листопада 2015 року контролюючим органом направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Поряд із тим, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 з 08.07.2015 і по теперішній час зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, оскільки контролюючий орган надіслав податкову вимогу, за якою позивач не проживає, то і податкове повідомлення-рішення направлено не за місцем реєстрації платника податку, а тому, зобов`язання не є узгодженим, що в свою чергу вказує на відсутність обов`язку щодо сплати нарахованої суми грошового зобов`язання. Крім того, транспортний податок нараховано щодо об`єкта оподаткування, який у позивача відсутній. У зв`язку із чим, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що оскаржувана податкова вимога сформована Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській № 2100-23 від 02 листопада 2015 року на підставі боргу, що міститься в інтегрованій картці платника податків. Вимога направлена контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 , проте конверт повернувся до контролюючого органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання" та відповідно до положень статті 42 Податкового кодексу України вважається належним чином врученою платнику податків.

Згідно з частиною й статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача або його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно даних ІТС "Податковий блок" у ОСОБА_1 обліковується податковий боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Так, у зв`язку із наявністю податкового боргу з транспортного податку, контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 2100-23 від 02 листопада 2015 року, з якої вбачається, що сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов`язанням з транспортного податку станом на 01.11.2015 становить 25000,00 грн.

Судом встановлено, що оскаржувану вимогу № 2100-23 від 02 листопада 2015 року Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області направлено рекомендованим відправленням ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте вимогу не вручено позивачу, оскільки на адресу контролюючого органу повернувся конверт із відмоткою "за закінченням терміну зберігання".

28 березня 2016 року Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 438/20-33-17-01-55.

Не погоджуючись із спірною вимогою та рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.

Суд зазначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що податкове повідомлення - рішення та податкова вимога вважається належним чином врученим платнику - фізичній особі у випадку, якщо відповідне поштове відправлення було направлене листом із повідомленням про вручення на адресу місця проживання платника, однак не було отримане з незалежних від контролюючого органу причин.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України).

Транспортний податок є місцевим податком, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету. Згідно підпункту 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до відомостей інформаційних баз даних органів Державної фіскальної служби України, податкова адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

В той же час, суд встановив, що згідно довідки Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради ОСОБА_1 з 08.07.2015 по теперішній час зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .

У свою чергу, у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що податкову вимогу направлено позивачу за адресою АДРЕСА_1 , що також підтверджується матеріалами справи.

Крім того, доказів того, що податкове повідомлення-рішення з транспортного податку, яким позивачу нараховано боргу у розмірі 25000,00 грн направлялось ОСОБА_1 за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 відповідачем до суду не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав доказів надіслання (вручення) ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення за належною адресою, що свідчить про їх неотримання позивачем, а тому, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків, а визначені у ньому суми - неузгодженими, позаяк перебіг строку адміністративного оскарження для цілей застосування підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України не розпочався.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Не зважаючи на неузгодження грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням з транспортного податку, позивачем все ж було винесено податкову вимогу № 2100-23 від 02 листопада 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення, яким відповідачу було направлено податкову вимогу № 2100-23 від 02 листопада 2015 року, повернулося до контролюючого органу із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Водночас, згідно відповідного поштового конверту, відправлення було направлено на адресу АДРЕСА_1 , що, як зазначалося, не є адресою місця проживання позивача.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що визначене ОСОБА_1 грошове зобов`язання з транспортного податку у сумі 25000,00 грн є неузгодженим, оскільки податкове повідомлення-рішення позивач не отримував, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього податкового боргу та протиправність прийнятих Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вимоги № 2100-23 від 02 листопада 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 438/20-33-17-01-55 від 28 березня 2016 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 2100-23 від 02 листопада 2015 року.

Скасувати рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про опис майна у податкову заставу № 438/20-33-17-01-55 від 28 березня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних